Ухвала № 138399563 у справі № 639/2710/25 від 20.07.2026

УХВАЛА

20 липня 2026 року

м. Київ

справа № 639/2710/25

провадження № 61-9527ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» адвоката - Солдатенка Андрія Михайловича, на рішення Новобоварського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа філія, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Харківське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення №10020/0260 в філії Харківського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», про визнання дій протиправними, розірвання договору, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодувати моральну шкоду,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправними та такими, що призвели до порушення її прав, як споживача банківських послуг, дії Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк»), які полягають у наданні недостовірної інформації про банківські послуги та нанесенні моральної шкоди;

розірвати договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, укладений між сторонами, складовими частинами якого є заява від 24 квітня 2024 року № 964996021/240424 про приєднання до нього та заява-договір від 24 квітня 2024 року № 964996021/240424 про відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки);

зобов`язати відповідача закрити поточний рахунок № НОМЕР_1 , код банку 351823, відкритий на ім`я позивачки;

зобов`язати АТ «Ощадбанк» вилучити номер мобільного

телефону НОМЕР_2 зі своєї клієнтської бази та утриматися від комунікацій зі мною посередництвом цього номера мобільного телефону у будь-який спосіб;

стягнути з відповідача на користь позивачки 60 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Новобоварського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 02 липня 2026 року, позов задоволено частково.

Розірвано договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 24 квітня 2024 року № 964996021/240424, укладений між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк», складовими частинами якого є заява від 24 квітня 2024 року № 964996021/240424 про приєднання до нього та заява-договір від 24 квітня 2024 року № 964996021/240424 про відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).

В іншій частині позову відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

У липні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника АТ «Ощадбанк» адвоката - Солдатенка А. М., на рішення Новобоварського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 липня 2026 року.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом позову в цій справі є: визнати протиправними дії АТ «Ощадбанк»; розірвання договору комплексного банківського обслуговування; зобов`язання вчинити дії; стягнути з відповідача 60 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ураховуючи наведене, справа є незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує дев`ятнадцять розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (60 000 / 3 328,00), та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 та пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Отже, рішення Новобоварського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2025 року та постанова Харківського апеляційного суду від 02 липня 2026 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судові рішення у справах незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує дев`ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Водночас, заявник вказує, що оскільки у справі № 639/2710/25 заявлено вимоги немайнового характеру, вказана справа не може бути малозначною в силу закону.

Вказаний довід є безпідставним, з огляду на таке.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є: визнати протиправними дії АТ «Ощадбанк»; розірвання договору комплексного банківського обслуговування; зобов`язання вчинити дії; стягнути з відповідача 60 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи положення частини шостої статті 19 ЦПК України, визначений ним перелік категорій малозначних справ, крім справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність законодавчих застережень щодо унеможливлення визнання справи малозначною в разі об`єднання у позові вимог, визначених, зокрема пунктом 1, 2 наведеної норми процесуального закону, відсутні підстави вважати про неможливість віднесення цієї справи до категорії малозначних.

Серед іншого слід звернути увагу, що законодавець чітко розмежував справи із визначеною стороною позивача ціною позову, а саме пункти 1, 2 (друга частина пункту), 5 частини шостої статті 19 ЦПК України та справи, які не мають прив`язки до ціни позову, а саме пункти 2 (перша частина пункту), 3, 4 частини шостої статті 19 ЦПК України).

При цьому, пункт 2 частини шостої статті 19 ЦПК України має певні особливості та застереження, оскільки вказаним пунктом передбачено визнання справи малозначною, якщо вона є незначної складності, тобто без прив`язки до майнового критерію, із застереженням: крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, а саме справи, визначені частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Верховний Суд вже констатував, що з частиною четвертою статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Переглядаючи справи в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у справі незначної складності та з ціною позову, яка не перевищує дев`ятнадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» адвоката - Солдатенка Андрія Михайловича, на рішення Новобоварського районного суду м. Харкова від 19 серпня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 02 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа філія, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Харківське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення №10020/0260 в філії Харківського обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», про визнання дій протиправними, розірвання договору, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодувати моральну шкоду.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. М. Осіян

В. В. Сердюк