ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Номер провадження 22-ц/821/2001/26 Справа № 701/283/26
Маньківський районний суд Черкаської області
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
22 липня 2026 року м. Черкаси
Суддя судової палати в цивільних справах Черкаського апеляційного суду Новіков О.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 16 червня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в :
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 та просило суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №66843-05/2025 в розмірі 17 674, 60 грн, з яких: 9 980,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5 389,20 грн - сума заборгованості за відсотками, 2 305,40 грн - сума заборгованості за штрафом.
Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 червня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 17 липня 2026 року через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу на зазначене рішення.
У скарзі апелянт також зазначає, що на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вважає себе звільненим від сплати судового збору як споживач фінансових послуг. Разом з тим, зважаючи на суперечливу судову практику з цього питання та його скрутне матеріальне становище, що підтверджується доданою довідкою про доходи з Пенсійного фонду України, керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, просить суд відстрочити сплату судового збору за подання цієї апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі. Додає, що скаржник отримав доступ до тексту рішення лише 17 червня 2026 року та зважаючи на стислі строки для підготовки скарги, детальні та розширені обґрунтування всіх виявлених порушень норм матеріального і процесуального права, а також виявлені недоліки у позовній заяві позивача, будуть викладені апелянтом у додаткових письмових поясненнях до початку розгляду справи по суті. Докази щодо його скрутного матеріального становища, а також офіційне клопотання про розстрочку виконання рішення суду будуть підготовлені та надані суду додатково у процесі розгляду справи.
Щодо доводів про відстрочення від сплати судового збору
Перевіривши доводи, зазначені у скарзі, про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що у задоволенні означеного клопотання слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Такий порядок визначений статтею 8 Закону України «Про судовий збір», з послідуючими змінами, відповідно до положень якої суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за певних умов.
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Крім того, при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи. (ч. 3 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір»).
За приписами частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином у клопотанні про відстрочення сплати судового збору заявник повинен не лише навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.
Як роз`яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 29 постанови № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і строки, покладається на особу, яка подає скаргу.
Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан заявника для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони покладається саме на заявника. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.)
Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник вказує на своє скрутне матеріальне становище та додає дані Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб, з якої вбачається, що за 2025 рік ОСОБА_1 отримав дохід 509 290,37 грн, що спростовує право скаржника, передбачене п.1 ч.1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
Інших підстав, передбачених нормою п.2 ч.1, 3 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» апелянтом не вказано та недоведено.
Таким чином, наведені заявником доводи та надані докази рівня майнового стану не дають підстав для відстрочення сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Щодо розміру судового збору
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року становив 3328 грн.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору визначена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другої цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю або змінити рішення суду, суттєво зменшивши суму стягнення шляхом повного виключення з розрахунку суми штрафу у розмірі 2 305,40 грн та перерахунку відсотків.
Таким чином, скаргу ОСОБА_2 подано про перегляд рішення повністю.
Отже, за подання апеляційної скарги на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 16 червня 2026 року судовий збір підлягає сплаті у розмірі 3 993,60 грн (3328*150%*0,8).
Судовий збір за подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду має бути сплачено до ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси/ 22030101; Код за ЄДРПОУ ? 37930566; Банк отримувача ? Казначейство України (ел.адм.подат.); МФО ? 899998; Рахунок отримувача ? [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 цього Кодексу, а також в разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга повинна бути залишена без руху і апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі викладеного, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення недоліків, зокрема для надання документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд -
у х в а л и в :
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Маньківськогорайонного суду Черкаської області від 16 червня 2026 року - залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Копію ухвали направити апелянту для виконання.
Роз`яснити, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя