ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
21 липня 2026 року Справа 160/19171/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) та до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), про визнання дій протиправними та скасування рішення,
установив:
позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо генерування звернення № R067175626694 від 19.05.2026 до Національної поліції про розшук ОСОБА_1 та нарахування штрафу - за відсутності законних підстав, з огляду на статус позивача як інваліда з дитинства (безстроково) та особи, знятої з військового обліку у 2009 році;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 невнесення до реєстру «Оберіг» відомостей про виключення позивача з військового обліку, незважаючи на надані документи (тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 , довідка МСЕК, довідки органу соціального захисту);
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання позивачу копії постанови про накладення адміністративного стягнення попри пряму вимогу відповідно до ст. 268 КУпАП (звернення від 11.06.2026 та 16.06.2026);
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 скасувати статус «у розшуку» щодо ОСОБА_1 у реєстрі «Оберіг» та відкликати звернення до Національної поліції № R067175626694;
-зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до реєстру «Оберіг» відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 від 27.07.2009 та відомості про його інвалідність з дитинства 3 групи безстроково (довідка МСЕК серія 10 ААА № 054062);
- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 зв`язку з відсутністю складу правопорушення (ст. 247 КУпАП) та скасувати відображення штрафу у застосунку «Резерв+»;
- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.
Дослідивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з такого.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем додані до позову ксерокопії доказів, які не є належними доказами у розумінні ст.ст.72-76 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки деякі із ксерокопій документів складені іноземною мовою, тоді як судочинство у адміністративних судах проводиться державною мовою згідно до вимог ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідно, всі додані до позовної заяви документи повинні бути складені (переведені) державною мовою, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що позивачем до позову не додано всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги в порушення ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 15, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: всі ксерокопії документів, складених іноземною мовою, повинні бути складені (переведені) державною мовою, у відповідності до вимог ст.15, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 01.01.2026 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3328,00 грн.
Зокрема, відповідно до приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн.).
Судом встановлено, що позовна заява подана в електронній формі через підсистему «Електронний суд».
Відповідно до вимог ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру. Отже, сума судового збору за подання цього адміністративного позову становить 2129,92 грн (по 1064,96 грн. за кожну вимогу немайнового характеру).
Водночас, судовий збір позивачем не сплачено.
Разом з тим, до адміністративного позову подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
При зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Водночас, позивач не надав до суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору.
Суд зазначає, що єдиною підставою для вчинення судом щодо зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк, є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи.
У постанові Верховного Суду від 24.01.2020 року у справі № 815/2320/18 касаційний суд зробив акцент, що в кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою пор звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди мають встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо) рухомого, нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Княт проти Польщі, заява № 71731/01; п. 63-64 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Єдамський та Єдамська проти Польщі, заява № 73547/01).
В ухвалі від 08.12.2020 р. № 215/1907/20 Верховний Суд зазначив, що доказами неможливості сплати судового збору можуть слугувати, зокрема, документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за рік, що передує зверненню до суду, які надаються органами Державної фіскальної служби тощо).
Доказів на підтвердження свого майнового стану (довідки органу доходів і зборів про доходи, або про відсутність інших доходів за попередній календарний рік тощо) позивач не надав.
Також, позивач у клопотанні про звільнення від сплати судового збору вказує, що отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи, розмір якої є нижчим за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Однак, доказів на підтвердження даної інформації позивач не надав.
Оскільки позивач не надав до суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними, в зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Таким чином, позивачу належить сплатити та надати до суду документ, що підтверджує сплату адміністративного збору у розмірі 2129,92 грн або документ, що підтверджує підстави для звільнення від сплати судового збору
Разом з тим, позивач надав клопотання про звільнення від сплати судового збору, але не надав доказів відносно своїх доходів з реєстру платників податків.
Крім того, позивач заявив клопотання про залучення в якості третіх осіб ОСОБА_2 та Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу або бути залучені до участі у справі, якщо судове рішення може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.
Предметом цього адміністративного спору є визнання протиправним та повернення безпідставно стягнутих коштів.
Судом встановлено, що рішення у цій справі не впливатиме на права, свободи, інтереси чи обов`язки особи, яку позивач просить залучити до участі у справі як третю особу, оскільки спірні правовідносини виникли виключно між позивачем та відповідачем, а будь-який правовий зв`язок між предметом спору та правами чи обов`язками зазначеної особи відсутній.
За таких обставин суд дійшов висновку, що передбачені статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залучення зазначеної особи до участі у справі як третьої особи відсутні, у зв`язку з чим клопотання задоволенню не підлягає.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, серед іншого, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, позивач не вказав своє місце проживання чи перебування, поштовий індекс та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позов - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:
- надання доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: всі ксерокопії документів, складених іноземною мовою, повинні бути складені (переведені) державною мовою, у відповідності до вимог ст.15, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2129, 92 грн або документ, що підтверджує підстави звільнення від судового збору;
- доповнити дані щодо позивача у відповідності до вимог ст. 160 КАС України:
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко