У Х В А Л А
про поновлення строку апеляційного оскарження
Справа № 240/24936/25
22 липня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Томчука А.В.
суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Разом із апеляційною скаргою позивач подав до суду клопотання, в якому останній просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.03.2026, вказуючи, що таке рішення стороною позивача не було отримано, а про його існування скаржник дізнався лише 22.06.2026 згідно інформації, розміщеної на веб-порталі "Судова влада".
Враховуючи наведене, скаржник, переконує суд про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та просить про перегляд апеляційним судом рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.03.2026.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.03.2026. Цією ж ухвалою витребувано матеріали справи у суду першої інстанції. Вказано, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду буде вирішено після отримання матеріалів справи.
20.07.2026 матеріали справи № 240/24936/25 надійшли на адресу апеляційного суду.
Надаючи оцінку доводам заявленого клопотання та ознайомившись із матеріалами справи, колегія суддів зважає на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини 3 статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Судом встановлено, що оскаржуване судове рішення прийняте в порядку письмового провадження 31.03.2026.
Апеляційну скаргу направлено на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду засобами поштового зв`язку 23.06.2026, тобто з пропуском строку на її подання. При цьому скаржник просить суд поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, вказуючи що пропуск відповідного строку обумовлений тим, що скаржник не отримував такого рішення, а про його існування дізнався лише 22.06.2026 згідно інформації, розміщеної на веб-порталі "Судова влада". Матеріали справи не спростовують вказані доводи скаржника.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Так, за змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Варто звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких полягає в тому, щоб не допустити судовий процес у безладний рух.
Проте не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя має бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).
В рішеннях від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Есколано Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Конвенційні стандарти стосовно доступу до суду викладено Європейським судом з прав і в багатьох інших рішеннях ("Ґолдер проти Сполученого Королівства", "Кутіч проти Хорватії", "Балацький проти України" тощо).
Таким чином, відмова у поновленні строку звернення до суду можлива лише у виняткових випадках та коли особа не скористалася своїм правом на звернення до суду з причин, що є очевидно неповажними. Інакше це не відповідатиме основну завданню адміністративного судочинства, передбаченому у ч. 1 ст. 2 КАС Україна, та порушуватиме право особи на доступ до правосуддя.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 2-р(II)/2022 від 06.04.2022 гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає конечність забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод. У державі, керованій правовладдям, звернення до суду є універсальним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а додержання загальних принципів рівності громадян перед законом та заборони дискримінації, що їх визначено приписами частин першої, другої статті 24 Конституції України, є неодмінним складником реалізації права на судовий захист.
У справі Bellet v. France (заява № 23805/94, пункт 36) Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Таким чином з метою запобігання обмеження прав позивача на доступ до правосуддя, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про поновлення строку звернення до апеляційного адміністративного суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31.03.2026.
Керуючись статтями 121, 295 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий Томчук А.В.
Судді Драчук Т. О. Савицька Н.В.