П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ДОДАТКОВА)
21 липня 2026 року м. Київ
Справа № 759/26770/24
Провадження №22-з/824/312/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
сторони: позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
розглянувши заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Крикунова Олександра Володимировича, про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою адвокатом Крикуновим Олександром Володимировичем, на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,-
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м Києва з позовом до ОСОБА_2 , згідно з яким просила: стягнути з відповідача на свою користь відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в розмірі 146910, 92 грн., судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Святошинського районного суду від 20 грудня 2024 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін. Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП - завдолено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в розмірі 146 910 (сто сорок шість тисяч дев`ятсот десять) грн. 92 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір 1469 грн. 11 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 адвокат Крикунов О.В. подавапеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Крикуновим О.В. - задоволено частково.
Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 лютого 2025 року змінено, зменшено суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди з 146 910,92 грн до 23 965,65 грн. та суму судового збору з 1 469,11 грн до 208,91 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1 891,45 грн.
23 лютого 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Крикунова О.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в сумі 18 442,70 грн., що є 85,78% від суми 21 000 грн, які відповідач витратив на правничу допомогу.
28 лютого 2026 року через засоби поштового зв`язку від ОСОБА_1 надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.
Зокрема, зазначає, що фактичні витрати на правничу допомогу в апеляційному провадженні не були належним чином заявлені, документальне підтвердження не надавались до закінчення апеляційного розгляду, оскільки про зазначене в судовому засіданні не було заявлено ні апелянтом ні її адвокатом, часткова зміна розміру стягнення не є підставою для компенсації витрат ОСОБА_2 .
Оскільки на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Крикуновим Д.О. надані відповідні письмові докази, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 18 442,70 грн. судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви ОСОБА_2 - адвоката Крикунова О.В про ухвалення у справі додаткового рішення та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що заява про ухвалення у справі додаткового рішення підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно ч.2 ст.246 ЦПК України, у випадку, визначеному частиною першої цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
Згідно з частинами першою, третьою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 209 ЦПК України).
Таким чином цивільним процесуальним законодавством обмежено можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні саме після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.
Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі№ 640/18402/19(провадження № К/9901/27657/20).
Суд не зобов`заний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справ.
З матеріалів справи відомо, що 02 червня 2025 року між ОСОБА_2 та адвокатом Крикуновим О.В. було укладено договір №1/2/6/25 про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору клієнт сплачує адвокату винагороду на умовах в порядку та в розмірі 1500,00 грн. за годину роботи адвоката, пов`язану наданням правової допомоги за даним договором. В ціну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором .
Крім того, 17 лютого 2026 рокуміж ОСОБА_2 та адвокатом Крикуновим О.В. було укладено договір №1/17/2/25 про надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 3.1 вказаного договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору клієнт сплачує адвокату винагороду на умовах в порядку та в розмірі 1500,00 грн. за годину роботи адвоката, пов`язану наданням правової допомоги за даним договором. В ціну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором .
Відповідно до Акту надання послуг від 18 лютого 2026 №1/2/6/25 від 02 червня 2025 року вартість наданих юридичних послуг становить 17 250,00 грн.
Також, відповідно до Акту надання послуг від 17 лютого 2026 року №1/17/2/25 від 17 лютого 2026 року вартість наданих юридичних послуг становить 3 750,00 грн.
Також на підтвердження понесених витрат на підставі договору № 1/2/6/25 та договору № 1/17/2/25 до заяви додано квитанції до прибуткового касового ордера № 1/18/2/26.
Отже, матеріалами справи дійсно підтверджується факт отримання ОСОБА_2 послуг адвоката Крикунова Д.О. з надання правової допомоги.
Оскільки на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Крикуновим Д.О. надані відповідні письмові докази, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 18 442,70 грн. судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, що є 85,78% від суми 21 000 грн., які ОСОБА_2. витратила. На правничу допомогу.
Що стосується посилання ОСОБА_1 в своїх запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення на те, що фактичні витрати на правничу допомогу в апеляційному провадженні не були належним чином заявлені, не заслуговують на увагу, оскільки, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, представник ОСОБА_2 - адвокат Крикунов О.В. в апеляційній скарзі зазначив, що орієнтовані витрати на правову допомогу, які очікує понести апелянт складають 25 000 грн.
Також не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 щодо ненадання заявником документального підтвердження понесених витрат до закінчення апеляційного розгляду, оскільки, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. ( ч.8 ст. 141 ЦПК України)
Як зазначалося вище звертаючись з апеляційною скарго представник ОСОБА_2 - авдокат Крикунов О.В в апеляційній скарзі зазначив орієнтовані витрати на правову допомогу та в межах п`ятиденного строку подав заяву, до якої додав докази витрат, понесених ОСОБА_2 на підставі договорів про надання правової допомоги.
Враховуючи викладене вище, а також часткове задоволення апеляційної скарги відповідачки, стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають понесені на стадії апеляційного провадження витрати на правничу допомогу у розмірі 18 442,70 грн. (пропорційно розміру позовних вимог позивача), які є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
Керуючись ст.ст. 141, 268, 270 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 18 442,70 грн.витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна