УХВАЛА
22 липня 2026 року
м. Київ
справа № 440/14687/25
адміністративне провадження № К/990/32312/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 у справі №440/14687/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроресурс» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгроресурс» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України у якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України за № 12793623/32227053 від 25.04.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 80 від 23.04.2024 поданої ТОВ «Украгроресурс»;
зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 80 від 23.04.2024, складену постачальником товарів (робіт, послуг) ТОВ «Украгроресурс» на адресу покупця товарів (робіт, послуг) ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ" за датою фактичного подання на реєстрацію;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України за № 12793624/32227053 від 25.04.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 81 від 23.04.2024 поданої ТОВ «Украгроресурс»;
зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 81 від 23.04.2024, складену постачальником товарів (робіт, послуг) ТОВ «Украгроресурс» на адресу покупця товарів (робіт, послуг) ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ" за датою фактичного подання на реєстрацію.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 адміністративний позов задоволено.
На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 по справі №440/14687/25.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Полтавській області 10.07.2026 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2026 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору.
02.04.2026, на виконання вимог ухвали суду, апелянт подав квитанцію про сплату судового збору в розмірі 3 633,60 грн, що є меншим ніж встановлено Законом України "Про судовий збір" та зазначено в ухвалі суду від 25.03.2026.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026 Головному управлінню ДПС у Полтавській області продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 календарних днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
04.04.2026 Головне управління ДПС у Полтавській області надало заяву про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою від 27.04.2026 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено та апеляційну скаргу повернуто апелянту.
12.05.2026 Головним управлінням ДПС у Полтавській області подано до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на зазначене рішення та одночасно заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026 визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2026 апеляційну скаргу залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням поважних причин такого пропуску та надати докази на їх обґрунтування.
На виконання вимог ухвали суду на адресу Другого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшло клопотання, в якому скаржник порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі №440/14687/25.
Постановляючи ухвалу від 11.06.2026 суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Також суд зазначив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що скаржником у касаційній скарзі не доведені порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не додано жодного доказу, який би спростовував зроблені судом висновки.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин, подана Головним управлінням ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 у справі №440/14687/25 скарга є необґрунтованою. У даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 243, 333 КАС України, Суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 у справі №440/14687/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроресурс» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді В.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова