Ухвала № 138432279 у справі № 908/1634/24 від 22.07.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття відмови від позову

та закриття провадження у справі

22.07.2026 м. Дніпро Справа № 908/1634/24(908/3393/24)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),

суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюк С.В.,

за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.

та представників:

від скаржника (відповідача): не з`явився;

від позивача: не з`явився;

від третіх осіб: не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 (ухвалене суддею Юлдашевим О.О. у м. Запоріжжі, повне рішення складено 17.02.2026) у справі № 908/1634/24 (908/3393/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Менелай" (м. Запоріжжя)

до ОСОБА_1 (м. Дніпро);

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Розпорядник майна, арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна (м. Дніпро);

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 (м. Дніпро);

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_3 (м. Дніпро);

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4 (м. Дніпро);

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кононенко Світлана Анатоліївна (м. Дніпро);

про визнання права іпотекодержателя

в межах справи № 908/1634/24

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Менелай" (м. Запоріжжя);

кредитор: ОСОБА_5 (м. Дніпро);

розпорядник майна: арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна (м. Дніпро),

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Менелай" звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою, в якій просило суд:

1) визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Менелай" право іпотекодержателя за Договором іпотеки № 1475/1-Н від 24.10.2007, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петренко К.В., зареєстрованим в реєстрі за № 4432, укладений між ОСОБА_4 та ВАТ КБ "Надра", право вимоги за яким перейшло до Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Менелай" на підставі Договору про відступлення права вимоги від 04.06.2024, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Я.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2232 щодо іпотечного майна - квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 1334128512101, про що зробити відповідний запис у державному реєстрі;

2) звернути стягнення на предмет іпотеки - на квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 1334128512101, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 8/2007/840-К/1475-Н від 24.10.2007 шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Менелай".

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що позивач набув право вимоги за кредитним договором № 8/2007/840-К/1475-Н від 24.10.2007 та договором іпотеки № 1475/1-Н від 24.10.2007 на підставі договору про відступлення права вимоги. Позивач дізнався, що запис про іпотеку було припинено, а також було припинено обтяження на предмет іпотеки на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2017, а право власності на квартиру зареєстровано за іншою особою. При цьому запис про іпотеку та обтяження на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 було внесено державним реєстратором 03.05.2017 та 22.04.2016 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська датованого 15.08.2017. Тобто на дату внесення запису про іпотеку та обтяження відповідного рішення зазначене рішення не могло бути прийнято. Крім того, відповідно до відповіді від 12.04.2021 за вих. № Ю/Д-11649/221, наданої Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, цивільна справа, де стороною б виступала ОСОБА_4 не було зареєстровано в проваджені суду. Враховуючи вказане, позивач звернувся до суду із вимогою про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна та звернення стягнення на таке майно для погашення вимог за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 у справі № 908/1634/24 (908/3393/24):

- позов задоволено;

- визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Менелай" право іпотекодержателя за Договором іпотеки № 1475/1-Н від 24.10.2007, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петренко К.В., зареєстрованим в реєстрі за № 4432, укладений між ОСОБА_4 та ВАТ КБ "Надра", право вимоги за яким перейшло до Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Менелай" на підставі Договору про відступлення права вимоги від 04.06.2024, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазур Я.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2232 щодо іпотечного майна - квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 1334128512101, про що зробити відповідний запис у державному реєстрі.

- звернуто стягнення на предмет іпотеки - на квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 1334128512101, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 8/2007/840-К/1475-Н від 24.10.2007 шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Менелай";

- стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 9 438 грн 03 коп. судового збору.

Рішення обґрунтовано наступним:

- позивачем було надано докази на підтвердження набуття права вимоги за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 8/2007/840-К/1475-Н від 24.10.2007 укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ КБ "Надра" та договорами забезпечення, у тому числі за договором іпотеки № 1475/1-Н від 24.10.2007 укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ КБ "Надра";

- оскільки матеріали даної справи не місять доказів на підтвердження виконання кредитних зобов`язання в повному обсязі, то на теперішній час кредитний договір №8/2007/840-К/1475-Н від 24.10.2007, укладений між ОСОБА_4 та ПАТ КБ "Надра", не припинив свою дію;

- у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 прийнятих на себе грошових зобов`язань з повернення кредиту, внесення необхідних платежів та сплати відсотків, банк звертався за судовим захистом, пред`явивши позов до Шевченківського районного суду м.Києва. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2011 задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_4 про стягнення основного боргу за кредитним договором, відсотків та пені за користування кредитом у розмірі 1 145 881 грн. 12 коп. Доказів повного виконання даного рішення боржником матеріали даної справи не містять;

- з наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що державним реєстратором Покровської районної державної адміністрації Кривошей А.А. було припинено запис про іпотеку та обтяження на предмет іпотеки - квартири АДРЕСА_1 , на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2017;

- 22.08.2017 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер: 644, виданого 21.08.2017 приватним нотаріусом ДМНО Кононенко С.А. право власності на квартиру АДРЕСА_1 , було зареєстровано за ОСОБА_3 . Право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 36747831 від 22.08.2017, номер запису про право власності/довірчої власності: 22005617;

- 23.08.2017 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Кононенко С. А., зареєстрований в реєстрі за № 657. Право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 36781921 від 28.08.2017, номер запису про право власності/довірчої власності: 22039710;

- 06.10.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Кононенко С.А., зареєстрований в реєстрі за № 775. Право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 37451278 від 06.10.2017, номер запису про право власності/довірчої власності: 22706757;

- 02.06.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Іщенко Н.Д., зареєстрований в реєстрі за № 767;

- отже кінцевим набувачем спірного майна став ОСОБА_1 ;

- разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що запис про іпотеку та обтяження на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , було внесено державним реєстратором 03.05.2017 та 22.04.2016 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська датованого 15.08.2017. Тобто на дату внесення запису про іпотеку та обтяження відповідного рішення зазначене рішення не могло бути прийнято. Крім того, відповідно до відповіді від 12.04.2021 за вих. № Ю/Д-11649/221, наданої Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, цивільна справа де стороною б виступала ОСОБА_4 не було зареєстровано в проваджені суду;

- доказів на підтвердження припинення договору іпотеки №1475/1-Н від 24.10.2007 укладеного між ОСОБА_4 та ВАТ КБ "Надра" до суду не дано;

- управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровської області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України своїм листом від 23.12.2021 за вих. № 36252/02-64/2589 повідомило, що на виконанні у виконавчій службі перебувало виконавче провадження № 41957421 з примусового виконання виконавчого листа №2-1025/11 від 27.12.2013, виданого Шевченківським районним судом м. Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "Надра" боргу в сумі 1 147 701 грн 12 коп. 26.09.2014; даний виконавчий лист було направлено до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі ПСМУ МЮ (м. Дніпро). З даної відповіді вбачається, що відносно ОСОБА_4 у Ленінському ВДВС жодних виконавчих проваджень не було відкрито. Крім того, в матеріалах справи знаходиться відповідь Новокодацього відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра), з якої вбачається, що жодних виконавчих проваджень відносно ОСОБА_4 на виконанні не перебувало. Відповідно до відповіді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.01.2022 в провадженні суду за номером 2-2921 обліковується справа за участю інших сторін. А справа за позовом ПАТ КБ "Надра" до ОСОБА_4 зареєстрована за № 2-1025/11. Отже, з вищенаведеного можна дійти переконливого висновку, що предмет іпотеки не реалізовувався на прилюдних торгах;

- проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, діючи в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання за позивачем ТОВ "Менелай" права іпотекодержателя на квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 1334128512101, за договором іпотеки № 1475/1-Н від 24.10.2007, посвідченим приватним нотаріусом ДМНО Петренко К.В., зареєстрованим в реєстрі за № 4432, укладеним між ОСОБА_4 та ВАТ КБ "Надра", право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Менелай" на підставі договору про відступлення права вимоги від 04.06.2024, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Мазур Я.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2232 - з огляду на те, що виключення відомостей про право іпотеки з Державного реєстру іпотек не впливає на чинність іпотеки, оскільки така підстава припинення іпотеки не передбачена Законом, іпотека є чинною незалежно від наявності таких відомостей у Державному реєстрі іпотек. При цьому відсутність у Державному реєстрі іпотек означених відомостей не може беззастережно свідчити про добросовісність особи, яка придбаває таке майно;

- судом ураховано, що наявність встановлених матеріалами справи обставин, свідчить про недобросовісність набувача іпотечного майна відповідача, який при укладенні договору купівлі-продажу такого майна від 06.10.2017 за реєстровим № 775 мав можливість ознайомитися з повною інформацією, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо відомостей про перебування квартири під іпотекою на підставі договору іпотеки від 24.10.2007 та, відповідно, відповідач міг вжити усіх розумних заходів для звернення до іпотекодержателя ПАТ КБ "Надра" з метою ознайомлення з умовами договору іпотеки, з`ясування стану кредитних правовідносин сторін договору та встановлення дійсного права іпотекодавця на продаж предмета іпотеки (квартири) за наявності згоди банку як іпотекодержателя або стану кредитної заборгованості;

- відповідач не був позбавлений можливості ознайомитись з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень щодо наявності чи відсутності рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.08.2017, яке датоване пізніше ніж внесені записи про припинення іпотеки та обтяження;

- крім того, необхідно взяти до уваги те, що за умовами договору купівлі-продажу, укладеного 06.10.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , спірний об`єкт нерухомого майна було відчужено за 149 283 грн 00 коп. При цьому відповідно до договору іпотеки № 1475/1-Н від 24.10.2007 вартість предмету іпотеки складає 629 202 грн 00 коп., що в еквіваленті до долара США по офіційному курсу НБУ на день укладання цього договору складає 124 594,46 дол США. Відповідно до матеріалів даної справи вказане нерухоме майно відчужувалось за 30 000 грн 00 коп. (на торгах), за 49 400 грн 00 коп. відчужено за договором купівлі-продажу, а останнє відчуження здійснено за 149 283 грн 00 коп., що на день укладання договорів купівлі-продажу квартири складало близько: 1 160,00; 1 940 та 5 600,00 дол. США, відповідно;

- придбання квартири за низькою ціною, три перереєстрації за два місяці не можуть свідчити про беззастережну добросовісність відповідача. Також до матеріалів справи не надано доказів, на підтвердження оплати за договором купівлі-продажу;

- відповідач набув статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки згідно з договором іпотеки № 1475/1-Н від 24.10.2007;

- враховуючи вищевказане, іпотека є дійсною для відповідача як поточного власника нерухомого майна, оскільки її чинність визначається з дати внесення первинного запису до відповідних реєстрів та не пов`язується лише з фактом наявності таких записів протягом певного часового проміжку і банк, як іпотекодержатель, вправі пред`явити до відповідача вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки;

- основне зобов`язання щодо повернення кредитних коштів позичальником не виконано; строк дії іпотечного договору не закінчений; предмет іпотеки відповідно до Закону України "Про іпотеку" та договору в інтересах іпотекодержателя за цим договором не реалізований; іпотекодержатель права власності на квартиру не набув; іпотечний договір № 1475/1-Н не визнаний недійсним; передана в іпотеку квартира перебуває у володінні та користуванні відповідача-1 та відповідача-2;

- враховуючи, що заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2011 про стягнення з ОСОБА_4 основного боргу за кредитним договором, відсотків та пені за користування кредитом у розмірі 1 145 881 грн. 12 коп. не виконано на теперішній час, то є всі підстави для задоволення позовної вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором № 8/2006/840-К/1475-Н від 24.10.2007.

Не погодившись з вказаними рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № суду 51015 від 22.06.2026), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 у справі № 908/1634/24 (908/3393/24);

- у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Менелай" про визнання права іпотекодержателя відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована наступними обставинами:

- відповідач не був належними чином повідомлений про розгляд даної справи, що позбавило його можливості на реалізацію своїх процесуальних прав в суді першої інстанції. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя;

- оскаржуваний договір купівлі-продажу квартири підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних його умов, а також нотаріально посвідчений. Відповідачем було здійснено повну оплату за договором. Зокрема пунктом 2.1. договору визначено, що відповідачем сплачено покупцю повну вартість до підписання договору. Що повністю було проігноровано судом першої інстанції;

- на момент укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу, право власності продавця (третьої особи-1) не було скасовано, а також не оскаржувалось в судовому порядку;

- на момент відчуження майна були виконані всі вимоги чинного законодавства стосовно посвідчення вказаного правочину та реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна. Жодних заборон на відчуження об`єкта нерухомого майна, наявність судових процесів або натяків на спірність права на об`єкт нерухомого майна в момент вчинення правочину не існувало;

- на час придбання відповідачем спірної квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні жодні відомості про обтяження щодо такого майна і відповідач з усією обачливістю не міг знати про незаконність відчуження предмету іпотеку, у тому числі щодо незаконного набуття права власності третьою особою-2. При придбанні майна відповідач покладався на інформацію, наявну в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна;

- добросовісний набувач не повинен перевіряти історію придбання нерухомості та робити висновки щодо правомірності попередніх переходів майна, а може діяти, покладаючись на такі відомості, за відсутності обставин, які з точки зору розумного спостерігача можуть викликати сумнів у достовірності цих відомостей. Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання порушень при вчиненні правочинів з нерухомим майном;

- судом першої інстанції було залишено поза увагою той факт, що відповідач є власником спірного майна з 2017 року та спірна квартира є єдиним місцем проживання відповідача;

- у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для визнання права іпотекодержателя та звернення стягнення на спірне майно, яке належить відповідачу, який є добросовісними набувачами даного майна. Таке нерухоме майно набуто відповідачем вільним від прав інших осіб та обтяжень, про які набувач не знав і не мав знати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Між тим, оскільки апеляційну скаргу було подано без додержання вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху та скаржнику надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Від скаржника за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. № суду 8818/26 від 29.06.2026) щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи вказане, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2026, зокрема, відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 22.07.2026.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Менелай" до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про відмову від позову (вх. № суду 10000/26 від 21.07.2026), в якій заявник просить прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Менелай" від позову до відповідача ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя у справі №908/1634/24 (908/3393/24).

Заява обґрунтована наступними обставинами:

- статтею 191 Господарського процесуального кодексу України врегульовано право позивача відмовитися від позову, а відповідача - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі;

- також, реалізація таких прав можлива при розгляді справи в апеляційному та касаційному порядку (статті 274, 307 Господарського процесуального кодексу України);

- відповідно до частини 1 статті 274 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу;

- заява про відмову від позову не суперечить закону і не порушує права та інтереси інших осіб, з положеннями статті 231 Господарського процесуального кодексу України заявник ознайомлений;

- наслідки закриття провадження у справі, передбачені частиною 2 статті 274 Господарського процесуального кодексу України, роз`яснені та зрозумілі; зміст частини 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України щодо розподілу судових витрат роз`яснений та зрозумілий.

Від скаржника (відповідача) до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи без участі представника скаржника (відповідача) (вх. № суду 10000/26 від 21.07.2026), в якій відповідач також зазначає, що апеляційну скаргу підтримує та просить суд її задовольнити.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Менелай" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи ордеру та договору про надання правової допомоги (вх. № суду 10042/26 від 22.07.2026).

У судове засідання 22.07.2026 представники скаржника (відповідача), позивача та третіх осіб не з`явилися, причин нез`явлення суду позивач та треті особи не повідомили; клопотань від зазначених учасників справи до апеляційного господарського суду не надходило. При цьому колегією суддів було враховано наявність клопотання скаржника (відповідача) про розгляд справи без участі його представника, яке було задоволено судом.

Також апеляційним господарським судом встановлено, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Апеляційним господарським судом враховано, що відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Судом відзначено, що у даному випадку всі учасники справи отримали ухвалу суду від 06.07.2026 завчасно; підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні 22.07.2026, визначені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Враховуючи те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою, всі учасники справи були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у призначеному судовому засіданні.

У судовому засіданні 22.07.2026 суддею-доповідачем було оголошено зміст апеляційної скарги та її вимоги, а також зміст заяви позивача про відмову від позову.

Під час розгляду справи апеляційним господарським судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.

Згідно з положеннями частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У судовому засіданні 22.07.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів підписано вступну та резолютивну частини ухвали у даній справі.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 274 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Так, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відмова від позову - це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Відмова позивача від позову - це вияв принципу диспозитивності, тому ця дія здійснюється під контролем суду (постанова Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 180/2161/19).

Так, у частині 5 статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Зі змісту наведених положень чинного процесуального законодавства можна дійти висновку, що підставами для відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є:

1) обмеження представника відповідної сторони у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову);

2) відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, що суперечить інтересам особи, яку він представляє.

Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Менелай" про відмову від позову, колегією суддів встановлено, що вказана заява підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Менелай" - Чміль Юлією Володимирівною, на підтвердження повноважень якої долучені ордер на надання правничої допомоги та договір про надання правової допомоги, з якого вбачається наявність у представника Чміль Ю.В. права повністю або частково відмовлятися від позовних вимог.

Згідно із статтею 14 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб`єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто, право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог.

Отже, відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства.

Апеляційний господарський суд зазначає, що доказів чи відомостей стовно того, що відмова позивача від позовних вимог у даній справі суперечить її інтересам, законодавству або порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, матеріали справи не містять та жодним учасником справи такі відомості суду не повідомлені.

Учасники справи своїм процесуальним правом на подання пояснень (заперечень) щодо заяви позивача про відмову від позову не скористались; будь-яких відомостей щодо порушення зазначеною заявою прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб суду не повідомлено.

Центральний апеляційний господарський суд звертає увагу сторін, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Разом з тим, наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за захистом свого права у порядку визначеному процесуальним законодавством.

Оскільки позивачем у суді апеляційної інстанції подано заяву про відмову від позову у даній справі, враховуючи відсутність будь-яких заперечень учасників справи, з огляду на те, що відмова від позову є формою реалізації передбаченого статтею 14 Господарського процесуального кодексу України принципу диспозитивності господарського судочинства, а також відсутність визначених чинним законодавством підстав для її неприйняття судом, колегія суддів вважає за можливе задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Менелай" про відмову від позову.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

У частині 2 статті 274 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

У зв`язку із задоволенням заяви про відмову від позову, враховуючи наведені вище приписи процесуального закону, одночасно з прийняттям відмови від позову у даному випадку також слід визнати нечинним оскаржуване рішення суду першої інстанції та закрити провадження у даній справі.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 у справі № 908/1634/24 (908/3393/24) розгляду по суті не підлягає, оскільки відсутній предмет апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 2 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним під час подання відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Частиною 4 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги сплачено 11 325 грн 64 коп. судового збору, що підтверджується платіжними інструкціями від 19.06.2026 та від 29.06.2026.

Таким чином, відповідно до частини 2 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та частини 4 статті 7 Закону України "Про судовий збір" скаржнику підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, що становить 5 662 грн 82 коп.

Керуючись статтями 46, 191, 231, 234, 235, 264, 274, 275, 281, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Центральний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Менелай" від позову.

2. Визнати нечинним рішення Господарського суду Запорізької області від 10.06.2025 у справі № 908/1634/24 (908/3393/24).

3. Закрити провадження у справі № 908/1634/24 (908/3393/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Менелай" до ОСОБА_1 про визнання права іпотекодержателя.

4. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України частину судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги відповідно до платіжної інструкції № 8418-7439-7935-2202 від 19.06.2026, в сумі 5 662 грн 82 коп.

5. Матеріали справи № 908/1634/24 (908/3393/24) повернути до Господарського суду Запорізької області.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена та підписана 23.07.2026.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк