Справа № 420/21242/26
УХВАЛА
22 липня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 (від 21.07.2026 за вхід.№82600/26) про забезпечення позову у справі №420/21242/26,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: - визнати протиправною відмову Відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Національної поліції України від 08.07.2026 року №244831-2026; - Зобов`язати ГУНП в Одеській області надати запитувану публічну інформацію, а саме: копії відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів (body-cam), здійснених поліцейською ідентифікаційний номер зазначеній на рукаві 0129197 за період останніх 30 календарних днів, що передують даті отримання цього запиту.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2026 року заяву ОСОБА_1 (від 13.07.2026 за вхід.№78723/26) про забезпечення позову у справі №420/21242/26, шляхом зобов`язання Відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області (65039, Україна, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 101, В) забезпечити збереження відеозаписів, здійснених портативним відеореєстратором (body-cam) поліцейської з ідентифікаційним номером 0129197 за період останніх 30 календарних днів, що передували 02 липня 2026 року, та заборонити їх видалення, знищення, перезапис або інше відчуження до набрання законної сили судовим рішенням у справі або до скасування заходів забезпечення позову у встановленому законом порядку - повернуто заявнику без розгляду, відповідно до приписів ст.154 КАС України.
21.07.2026 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову, шляхом заборони Відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 101-В), а також Головному управлінню Національної поліції в Одеській області (Код ЄДРПОУ: 40108740, адреса: 65012, Україна, Одеська область, місто Одеса, вулиця Єврейська 12, тел.: [телефон приховано], їх посадовим та службовим особам, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі №420/21242/26, вчиняти будь-які дії, спрямовані на видалення, знищення, перезапис, зміну, приховування або інше відчуження відеозаписів, здійснених портативним відеореєстратором (body-cam) поліцейської з ідентифікаційним номером 0129197 за період останніх 30 календарних днів, що передували 02 липня 2026 року.
Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, частиною 2 статті 150 КАС України встановлений вичерпний перелік підстав-випадків забезпечення позову.
Так, у п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 6 березня 2008 року "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Також, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006року №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення можуть бути застосовані виключно за наявності однієї з підстав, визначених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, та мають бути співмірними з позовними вимогами і адекватними.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відтак, з наведеного вбачається, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та охоронюваним законом інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та охоронюваних законом інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, дослідивши окреслені у заяві про забезпечення позову, доводи/аргументи, твердження, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, позаяк заявником як не наведено, так і до заяви не додано належних, достатніх, допустимих, та юридично спроможних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам, та охоронюваним законом інтересам позивача, або про те, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття відповідних заходів забезпечення позову.
До того ж, у вищевказаній заяві позивач, у тому числі, зазначив: «…існує реальна та обґрунтована ймовірність того, що до моменту ухвалення судового рішення у даній справі запитувані відеозаписи будуть видалені (знищені)…», що у свою чергу свідчить про наявність суто припущень у позивача щодо ймовірного видалення/знищення запитуваних відеозаписів, не підтверджених жодним належним доказом/переконливим доводом, а отже не може слугувати безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, позаяк суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Окрім того, у вищевказаній заяві позивач просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони Відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 101-В), а також Головному управлінню Національної поліції в Одеській області (Код ЄДРПОУ: 40108740, адреса: 65012, Україна, Одеська область, місто Одеса, вулиця Єврейська 12, тел.: [телефон приховано], їх посадовим та службовим особам, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі №420/21242/26, вчиняти будь-які дії, спрямовані на видалення, знищення, перезапис, зміну, приховування або інше відчуження відеозаписів, здійснених портативним відеореєстратором (body-cam) поліцейської з ідентифікаційним номером 0129197 за період останніх 30 календарних днів, що передували 02 липня 2026 року.
Водночас, суд зауважує, що вищевказана наведена у заяві вимога є необґрунтованою, не конкретизованою, та відповідно сформульованою не коректно, позаяк відеозаписи щодо заборони видалення, знищення, перезапис, зміну, приховування або інше відчуження, котрих просить заявник, можуть містити, у тому числі, відомості щодо інших фізичних осіб, та їхперсональні дані, що у жодному разі не стосується позивача - ОСОБА_1 .
Таким чином, зважаючи на вище окреслене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем в якості підстав для забезпечення позову, обставини, не можуть слугувати безумовною передумовою для вжиття відповідних заходів забезпечення, а відтак, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом заборони Відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 101-В), а також Головному управлінню Національної поліції в Одеській області (Код ЄДРПОУ: 40108740, адреса: 65012, Україна, Одеська область, місто Одеса, вулиця Єврейська 12, тел.: [телефон приховано], їх посадовим та службовим особам, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі №420/21242/26, вчиняти будь-які дії, спрямовані на видалення, знищення, перезапис, зміну, приховування або інше відчуження відеозаписів, здійснених портативним відеореєстратором (body-cam) поліцейської з ідентифікаційним номером 0129197 за період останніх 30 календарних днів, що передували 02 липня 2026 року, не є обґрунтованою, документально підтвердженою, та, як наслідок, не підлягає задоволенню, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст.ст.150, 151, 152, 124, ст.ст. 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (від 21.07.2026 за вхід.№8260078723/26) про забезпечення позову, шляхом заборони Відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 101-В), а також Головному управлінню Національної поліції в Одеській області (Код ЄДРПОУ: 40108740, адреса: 65012, Україна, Одеська область, місто Одеса, вулиця Єврейська 12, тел.: [телефон приховано], їх посадовим та службовим особам, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі №420/21242/26, вчиняти будь-які дії, спрямовані на видалення, знищення, перезапис, зміну, приховування або інше відчуження відеозаписів, здійснених портативним відеореєстратором (body-cam) поліцейської з ідентифікаційним номером 0129197 за період останніх 30 календарних днів, що передували 02 липня 2026 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.255 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду у строки, визначені статтею 295 КАС України.
Суддя Ю.В.Харченко
21.07.2026.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 (від 21.07.2026 за вхід.№8260078723/26) про забезпечення позову, шляхом заборони Відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області (65039, м. Одеса, вул. Канатна, 101-В), а також Головному управлінню Національної поліції в Одеській області (Код ЄДРПОУ: 40108740, адреса: 65012, Україна, Одеська область, місто Одеса, вулиця Єврейська 12, тел.: [телефон приховано], їх посадовим та службовим особам, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі №420/21242/26, вчиняти будь-які дії, спрямовані на видалення, знищення, перезапис, зміну, приховування або інше відчуження відеозаписів, здійснених портативним відеореєстратором (body-cam) поліцейської з ідентифікаційним номером 0129197 за період останніх 30 календарних днів, що передували 02 липня 2026 року - відмовити