Справа № 345/4293/26
Провадження № 2-о/345/152/2026
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
23.07.2026 м. Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Якимів Р.В. ознайомившись із ознайомившись з заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Калуська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності правовстановлюючого документа -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - : Калуська міська рада, а саме просить встановити факт належності їй заповіту від 13.11.2013 зареєстрованого в реєстрі №437,який був складений ОСОБА_2 .
Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що заява підлягає залишенню без руху, з наданням строку для усунення недоліків, з огляду на наступне.
Відповідно п.5 ч.2 до ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно ст. 318 ЦПК України, при зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту, заявник має зазначити який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, а також докази, що підтверджують факт.
Так, у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 №5 вказано, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
За змістом п.12 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Про це також зазначено і в листі Верховного Суду України «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, а саме, коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення.
При цьому, органи, що видали правовстановлюючий документ, можуть виправити помилку в такому документі лише у тому разі, якщо в документах, на підставі яких видавався правовстановлюючий документ даної помилки не було, і помилка була допущена саме з вини органу, який видав правовстановлюючий документ (технічна помилка).
Якщо ж в документах на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може тільки суд.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Як вбачається із матеріалів заяви, заявниця просить встановити факт належності їй заповіту від 13.11.2013 зареєстрованого в реєстрі №437, який був складений ОСОБА_2 , в якому дата його народження секретарем Голинської сільської ради вказано ІНФОРМАЦІЯ_1 , замість ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак, заявницею в заяві не вказано з якою метою слід встановити вказаний факт приналежності правовстановлюючого документа; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, а також докази, що підтверджують факт (документи, з яких би вбачалось, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вказаний у заповіті це одна і та ж особа) . У порушення зазначених вимог до заяви не долучено докази того, що орган, який видав вказаний правовстановлюючий документ, відмовив у виправлені допущеної помилки. Заявником не надано доказів неможливості внесення змін у правовстановлюючий документ органом, організацією, які його видали. Заявником не зазначено та не подано доказів про те, що він звертався до уповноважених органів з метою вирішення даного питання та чи приймалися ними будь-які рішення з приводу виправлення описки у зазначеному заявником у заяві правовстановлюючому документі.
З врахуванням наведеного, вважаю, що відсутність вказаних вище доказів перешкоджає повному, всебічному, об`єктивному з`ясуванню обставин справи, та, відповідно, перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Згідно ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Керуючись ст.ст.185, 260, 293 ЦПК України, суддя,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Калуська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності правовстановлюючого документа - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків до 25.08.2025 року, але не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення без руху.
У випадку, якщо вказані недоліки не буде усунуто у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя