Справа № 560/182/26
УХВАЛА
23 липня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.11.2024 року №7893 в частині притягнення капітана ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності (за втрату майна служби засобів ближнього бою та розвідки до підвищеної матеріальної відповідальності в десятикратному розмірі) на загальну суму 245886,88 грн. (двісті сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень вісімдесят вісім копійок) та в частині притягнення капітана ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 стягнуті згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) від 12.11.2024 року №7893 кошти у повному обсязі.
Ухвалою від 09.01.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить залишити позов без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що позивачу ще з січня 2025 року відомо про існування оскарженого наказу, про що останній сам зазначає у позовній заяві.
Разом з тим, частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Наявними є підстави для залишення позовної заяви без руху, зважаючи на таке.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За визначення, наведеним у пункті 17 частини 1 статті 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановленні статтею 123 КАС України, згідно з частиною 1 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Предметом позову у справі № 560/182/26 є оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.11.2024 №7893 в частині притягнення капітана ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності та до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
До суду позивач звернувся 05.01.2026, тобто, з пропуском місячного строку звернення.
З наведених норм слідує, що встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 04.12.1995 у справі Беллет проти Франції).
Суд зазначає, що інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності в адміністративно-процесуальних відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У постанові від 24.09.2019 у справі №420/6389/18 Верховний Суд зауважив, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
У доповідній записці, наданій відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 09.01.2026, зазначено що в умовах виконання військовою частиною НОМЕР_1 службових (бойових) завдань, відсутності пункту постійної дислокації, розосередження підрозділів, ускладненої комунікації, відсутності стабільного зв`язку та електропостачання, організація ознайомлення особового складу з наказами здійснюється з урахуванням наявних об`єктивних обмежень. Зважаючи на неприбуття ОСОБА_1 в стройову частину військової частини НОМЕР_1 для особистого ознайомлення з наказом, в грудні 2024 року надіслано на адресу заступника командира 3 механізованого батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 фотознімки наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2024 № 7893 для його подальшого доведення ОСОБА_1 . Вказані фотознімки надіслані останньому засобами захищеного зв`язку (месенджер Signal). Крім того, у жовтні 2025 року представником ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку отримано відповідь на адвокатський запит разом із частиною запитуваних документів, у тому числі, копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2024 №7893. Також ОСОБА_1 було надано витяг з книги грошових стягнень і нарахувань військової частини НОМЕР_1 , що підтверджує застосування до нього матеріальних стягнень відповідно до наказу від 12.11.2024 № 7893.
При цьому, у позовній заяві зазначено, що "В січні 2025 року із телефонного дзвінка Позивач дізнався, що в період його перебування у відпустці для лікування після поранення було проведено службове розслідування по факту нестачі облікового майна, та отримав повідомлення на свій мобільний телефон від третьої особи із фотознімками Наказу №7893 від 12.11.2024 про результати проведення службового розслідування.
Лише зі змісту вказаних фото Наказу №7893 від 12.11.2024 стало відомо, що Відповідачем було притягнуто Позивача до матеріальної відповідальності.
Жодної інформації про факт проведення щодо нього службового розслідування, його завершення, результати, Позивачу не надавалось, з наказом про результати службового розслідування, актом службового розслідування Позивача ознайомлено не було. Усі спроби Позивача у встановленому порядку ознайомитись із матеріалами службового розслідування, його результатами, а також з`ясувати причини та обставини, що передували його проведенню, жодних результатів не дали.
У зв`язку з отриманням вказаної інформації, представник позивача, адвокат Кучерук Т.М. звернувся до Відповідача з адвокатським запитом про надання належним чином завіреної копії наказу (витягу з наказу) командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення ОСОБА_1 до підвищеної матеріальної відповідальності на загальну суму 245886,88 грн.; ...".
"У жовтні 2025 року, засобами поштового зв`язку, представником Позивача було отримано відповідь на адвокатський запит та частину запитуваних відомостей та документів, внаслідок чого, Позивач ознайомився з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.11.2024 року №7893 «Про результати проведення службового розслідування по факту нестачі облікового майна в ході прийому-передачі справ та посади командира 9 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 » (далі-оскаржуваний наказ), про притягнення його до матеріальної та, як виявив Позивач, до дисциплінарної відповідальності. Також, було отримано витяг з книги грошових стягнень і нарахувань в/ч НОМЕР_1 , що стосуються ОСОБА_1 ".
Таким чином, позивач, фактично, самостійно підтвердив відомості відповідача про його ознайомлення як з наявністю спірного наказу, так і з його змістом.
Водночас, у позовній заяві зазначено, що "Згідно ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на те, що Позивача не було ознайомлено з матеріалами службового розслідування, про факт притягнення його до матеріальної та дисциплінарної відповідальності йому відомо не було, Позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою. Проте, як зазначалось Позивачем, з матеріалами службового розслідування та оскаржуваним наказом позивач ознайомився лише у жовтні 2025 року, за результатами опрацювання Відповідачем адвокатського запиту представника Позивача, Позивач просить поновити строк на звернення до суду з вказаною позовною заявою.".
Посилання позивача у позовній заяві на шестимісячний строк звернення до суду, визначений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, є безпідставними. та заперечуються наведеним. Навіть якщо враховувати жовтень 2025 року, місячний строк звернення до суду позивач пропустив.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки можуть бути усунені шляхом подання:
- або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, з наданням доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами;
- або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено.
В свою чергу розгляд клопотання відповідача про залишення позову без розгляду наразі є передчасним, адже залишенню без розгляду передує залишення позовної заяви без руху.
Керуючись частиною 13 статті 171, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, зазначені в позовній заяві.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк