Справа № 560/182/26
УХВАЛА
11 вересня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.11.2024 року №7893 в частині притягнення капітана ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності (за втрату майна служби засобів ближнього бою та розвідки до підвищеної матеріальної відповідальності в десятикратному розмірі) на загальну суму 245886,88 грн. (двісті сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень вісімдесят вісім копійок) та в частині притягнення капітана ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 стягнуті згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) від 12.11.2024 року №7893 кошти у повному обсязі.
Ухвалою від 09.01.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить залишити позов без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою від 23.07.2026 суд визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду, зазначені в позовній заяві. Позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху. Зазначив, що недоліки можуть бути усунені шляхом подання: або заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку, оформленої відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, з наданням доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами; або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено.
До суду надійшла заява, в якій позивач одночасно зазначає, що строк звернення до суду не пропущеним, і просить визнати поважними причини пропуску строку звернення. Також у заяві позивач повідомив, що ним розірвано договір з адвокатом Кучеруком Т.М.
Ухвалою суду від 07.09.2026 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду, вказані в заяві від 10.08.2026. Продовжено ОСОБА_1 на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали строк для усунення недоліків, визначених в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.07.2026 у справі № 560/182/26.
До суду надійшли заява на усунення недоліків та клопотання про витребування доказів, подані через "Електронний суд" адвокатом Кучеруком Тарасом Миколайовичем, який зазначив, що є представником ОСОБА_1 . Додано договір про надання правової допомоги від 25.10.2025, ордер серії АО №1253954 від 09.09.2026, ордер на надання правничої (правової) допомоги, сформований у підсистемі "Електронний суд".
Щодо цих заяв та клопотання слід зазначити таке.
Відповідно до частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
При перевірці заяви та клопотання на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, суд повинен встановити, зокрема, чи подано її особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та підписано особою, яка має право її підписувати.
Частинами 1, 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
Згідно з висновком Конституційного Суду України (рішення від 08.04.1999 № 3-рп/99) за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.
Обов`язок суду перевірити належність повноважень представника на вчинення конкретної процесуальної дії зумовлений головним чином тим, що такий представник виступає самостійно від імені довірителя і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки.
Частинами 1, 2 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Згідно з частиною 3 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви.
Адвокат Кучерук Тарас Миколайович на підтвердження того, що він є представником Шевчука Дмитра Вікторовича надав договір про надання правової допомоги від 25.10.2025, ордер серії АО №1253954 від 09.09.2026, ордер на надання правничої (правової) допомоги, сформований у підсистемі "Електронний суд".
При цьому вказаний договір був наданий при подачі позовної заяви. Проте, надалі позивач письмово в заяві повідомив, що ним розірвано договір з адвокатом Кучеруком Т.М.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що адвокатом Кучеруком Тарасом Миколайовичем не підтверджено повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 .
Суд також зазначає, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Відповідно до частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Згідно з пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд вважає за можливе на підставі частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення статті 169 зазначеного кодексу.
Керуючись статтями 7, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
заяву на усунення недоліків та клопотання про витребування доказів, подані адвокатом Кучеруком Тарасом Миколайовичем, повернути особі, яка їх подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк