Справа № 295/17378/24 Головуючий у 1-й інст. Воробйова Т. А.
Категорія 63 Доповідач Павицька Т. М.
У Х В А Л А
23 липня 2026 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі судді Павицької Т.М., вирішуючи питання відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
в с т а н о в и в:
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено. Визнано ОСОБА_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 13.07.2026 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Справа на запит суду надійшла - 22 липня 2026 року.
Дослідивши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи апеляційний суд виходить з наступного.
По-перше. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2025 року.
Як підставу для поновлення строку зазначає, що в березня 2022 року у зв`язку з повномасштабною збройною агресією рф проти України та прямою загрозою життю, він був змушений виїхати до Німеччини, де наразі перебуває під статусом тимчасового захисту. Перебування за кордоном в умовах війни значно ускладнило його можливість своєчасно реагувати на процесуальні документи та особисто брати участь у судових засіданнях.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно із статтею 354 ЦПК України клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року в справі №926/10376/15, від 14 червня 2022 року в справі №904/3541/15).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи «Бочан проти України», «Смірнова проти України», «Федіна проти України», «Матіка проти Румунії» та інші).
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, пункт 41, від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, пункт 27).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 129-1 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі №521/2816/15-ц зазначено, що сама по собі вказівка на наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження не є належним мотивуванням для його поновлення. Апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, що повний текст рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2025 року був виготовлений - 20 листопада 2025 року.
Відтак, строк на апеляційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2025 року необхідно обраховувати з 21.11.2025 та який закінчився 22.12.2025 (з урахуванням вихідних днів).
У свою чергу апеляційна скарга подана до суду - 13 липня 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку.
Посилання ОСОБА_1 на запровадження воєнного стану є необгрунтованими, оскільки сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану і унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Такі висновки відповідають викладеним в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі №127/2897/13-ц.
До того ж, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 до суду першої інстанції подавав різного роду клопотання та заяви, відтак не був позбавлений можливості доступу до правосуддя у зв`язку із запровадженням воєнного стану.
Таким чином, в апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено жодного обґрунтування, що перешкоджало апелянту (заявнику) подати належно оформлену апеляційну скаргу у визначений законом строк. Доказів підтвердження конкретних обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк, апелянтом не надано.
Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення процесуального строку не можуть бути визнані поважними.
Згідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Тому, скаржнику необхідно подати обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску вказаного строку та наданням належних та допустимих доказів на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
По-друге. У справі не може бути відкрито апеляційне провадження, оскільки особа, яка подала апеляційну скаргу, не додала документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але недовше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Апеляційна скарга не містить обґрунтованого клопотання про відстрочення сплати судового збору. Належних доказів, які підтверджують те, що майновий стан заявника перешкоджає сплаті судового збору, апелянтом також не надано.
Зважаючи на вищенаведене, ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір на загальних підставах, оскільки немає достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з чим клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, фізичною особою, встановлений судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру, фізичною особою, встановлений судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становив 3028 гривень.
Згідно пп.6 п.1. ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції встановлений судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги складає 1453,44 грн (із розрахунку (1211,20 грн х 150% х 0,8).
На підставі зазначеного, при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 необхідно сплатити 1453,44 грн.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача: МФО 899998;
рахунок отримувача: [рахунок приховано] ;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
За змістом ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги (заяви), яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу про залишення без руху.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга залишається без руху.
Керуючись ст. ст. 185, 357 ЦПК України,
п о с т а н о в и в:
Визнати неповажними підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2025 року.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2025 року залишити без руху.
Надати апелянту строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для звернення до Житомирського апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 10.11.2025 та вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження із належними доказами поважності причин пропуску процесуального строку.
Роз`яснити заявнику, що якщо заяву не буде подано в зазначений строк, то у відкритті апеляційного провадження судом буде відмовлено у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.
Роз`яснити заявнику, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору має бути поданий безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Роз`яснити заявнику, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя