Справа № 295/17378/24 Головуючий у 1-й інст. Воробйова Т. А.
Категорія 63 Доповідач Павицька Т. М.
У Х В А Л А
28 липня 2026 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого: Павицької Т.М.,
суддів: Бондар О.О., Шевчук А.М.
вирішуючи питання відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
в с т а н о в и в:
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено. Визнано ОСОБА_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 13.07.2026 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 23 липня 2026 року визнано неповажними підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2025 року. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2025 року залишено без руху. Надано апелянту строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали для звернення до Житомирського апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 10.11.2025 та вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження із належними доказами поважності причин пропуску процесуального строку. Роз`яснено заявнику, що якщо заяву не буде подано в зазначений строк, то у відкритті апеляційного провадження судом буде відмовлено у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України. Роз`яснено заявнику, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору має бути поданий безпосередньо до Житомирського апеляційного суду. Роз`яснено заявнику, що у випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
24 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а також просить звільнити його від сплати судового збору.
Як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 посилається на аналогічні обставини викладені в апеляційній скарзі, які ухвалою суду від 23.07.2026 визнані неповажними для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Також заявник посилається на те, що він не отримував копію повного тексту рішення суду від 10.11.2025 засобами поштового зв`язку за місцем реєстрації, оскільки фізично там не проживає через форс-мажорні обставини (війну). Про наявність судового рішення він дізнався випадково лише під час моніторингу відкритих реєстрів влітку 2026 року, після чого невідкладно (13.07.2026) подав апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд».
Проте, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд». Протягом розгляду справи в суді першої інстанції подавав різного роду клопотання та заяви, що свідчить про його обізнаність з наявністю даної цивільної справи.
Крім того, посилання заявника на те, що про наявність судового рішення він дізнався випадково лише під час моніторингу відкритих реєстрів влітку 2026 року, після чого невідкладно (13.07.2026) подав апеляційну скаргу через підсистему «Електронний суд» є необґрунтованими, оскільки первісна апеляційна скарга була подана ОСОБА_1 - 07.01.2026, яка в подальшому ухвалою суду від 01.04.2026 була визнана неподаною та повернута заявнику.
Як підставу для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 посилається на те, що він перебуває на території Німеччини під тимчасовим захистом, не має жодних джерел доходу на території України, не є самозайнятою особою, не працевлаштований та не має можливості перебувати на обліку в Державному центрі зайнятості України через фізичну відсутність в країні. Також вказує, що він має скрутне матеріальне становище, виживаючи виключно за рахунок цільової мінімальної соціальної допомоги на проживання (Burgergeld) в країні перебування, яка за законодавством Німеччини призначається лише особам, що перебувають за межею бідності. Ці кошти мають виключно цільове призначення - забезпечення базових потреб людини (їжа та житло), і не можуть бути витрачені на інші цілі.
Також, звертає увагу на те, що в надісланій ухвалі від 23.06.2026 містяться помилкові реквізити Хмельницького апеляційного суду замість Житомирського апеляційного суду, тому він був позбавлений навіть технічної та правової можливості сплатити судовий збір на користь належного суду, що є додатковою самостійною підставою для врегулювання цього питання судом.
До заяви про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 долучено довідку, оформлену на німецькій мові про призначення соціальної допомоги за період з серпня 2025 року по липень 2026 року.
Також, 24.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, а також просить відстрочити йому сплату судового збору.
Як підставу для поновлення строку ОСОБА_1 посилається на аналогічні обставини викладені в апеляційній скарзі, які ухвалою суду від 23.07.2026 визнані неповажними для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Як підставу для відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 посилається на те, що його єдиним джерелом існування в Німеччині є державна соціальна допомога (Burgergeld), яка за законами ФРН ні в якому разі не може бути витрачена на судові витрати в інших державах. Звертає увагу на те, що він фізично не може і не зобов`язаний перебувати на обліку в Центрі зайнятості України як безробітний, оскільки з 2022 року законно перебуває під юрисдикцією та повним фінансовим забезпеченням німецького державного органу - Jobcenter. Офіційні німецькі документи про отримання соціальної допомоги є єдиним та вичерпним доказом його фінансової неспроможності сплатити судовий збір у розмірі 1453,44 грн.
До заяви про відстрочення сплати судового збору ОСОБА_1 долучено довідку, оформлену на німецькій мові про призначення соціальної допомоги за період з серпня 2025 року по липень 2026 року.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г)члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ)особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд наголошує, що Законом України «Про судовий збір» чітко визначено підставу для відстрочення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для відстрочення від сплати судового збору відповідач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе відстрочити такій особі сплату судового збору.
ОСОБА_1 повторно заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору та про відстрочення сплати судового збору не надав достатніх та об`єктивних доказів про те, що судовий збір перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік, тобто за 2025 рік.
До того ж, з долучених до клопотань про звільнення та відстрочення судового збору, довідки про призначення соціальної допомоги за період з серпня 2025 року по липень 2026 року слідує, що заявник за вказаний період отримав 1034,74 євро, що еквівалентно станом на 28.07.2026 - 52 848,31 грн., 5% від вказаної суми складає 2 642,41 грн., що є більшим ніж визначений ухвалою суду від 23.07.2026 судовий збір за подання апеляційної скарги.
Слід також звернути увагу на те, що первісна апеляційна скарга ОСОБА_1 залишалася без руху з аналогічних підстав.
Повторно подаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 недоліки не усунуто.
Крім того, ОСОБА_1 уже було відмовлено у звільненні від сплати судового збору по даній справі, а його апеляційна скарга повторно була залишена без руху, але недоліки апеляційної скарги не усунув, натомість направив до суду апеляційної інстанції повторні клопотання про звільнення та відстрочення від сплати судового збору.
З огляду на викладене та враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою визначено обов`язок сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про звільнення та про відстрочення від сплати судового збору слід відмовити.
Частиною другою статті 357 ЦПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи, що заявником у визначений в ухвалі термін не виконано вимоги статті 356 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Також необхідно роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
У задоволенні повторних клопотань ОСОБА_1 про звільнення та про відстрочення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10 листопада 2025 року визнати неподаною та повернути заявнику.
Копію даної ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала апеляційну скаргу.
Копію апеляційної скарги, відповідно до вимог ч. 8 ст. 357 ЦПК України залишити в Житомирському апеляційному суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Павицька Т. М.
Судді Бондар О. О.
Шевчук А. М.