Справа № 283/835/26
Провадження №2-о/283/43/2026
У Х В А Л А
23 липня 2026 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Хомич В.М., секретар судового засідання Ільніцька С.В., за участю заявника, його представників - адвокатів Білінського Б.П., Негоди К.О., заінтересованих осіб: ОСОБА_1 , Нікітіна С.О., представника МОУ Балтака Д.О., розглянувши клопотання представника заінтересованої особи про закриття провадження у справі за заявою ОСОБА_2 , представник заявника - адвокат Білінський Богдан Петрович, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні померлого годувальника,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Малинського районного суду перебуває вказана заява.
22.06.2026 представник Міністерства оборони України, Балтак Д.О., звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі в частині встановлення факту перебування заявника на утриманні батька, ОСОБА_2 з огляду на те, що вказаний факт встановлюється в позасудовому порядку через територіальні органи Пенсійного фонду України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У судовому засіданні представник МОУ підтримав заяву.
Заявник, його представники та заінтересовані особи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заперечили щодо задоволення заяви.
Заінтересовані особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та представник ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явились.
Вислухавши учасників справи, дослідивши зміст заяви, суд приходить до наступних висновків.
Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових прав чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною сьомою статті 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав та інтересів заявника (постанова Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17).
Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом, тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету його встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 та від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначений у Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
Положеннями пункту 5 Порядку № 975 регламентовано, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста. Члени сім?ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця визначаються відповідно до Сімейного кодексу України (далі - СК України), а утриманці - відповідно до Закону № 2262-XII.
У пункті 10 Порядку № 975, в редакції, чинній на дату загибелі ОСОБА_6 , визначено перелік документів, які подають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога. Зокрема, передбачено, що особи, які не були членами сім`ї загиблого, але перебували на його утриманні, додають до заяви рішення суду або нотаріально посвідчений правочин, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого).
Як уже зазначалося, для цілей визначення того, чи є особа утриманцем у розумінні чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, необхідно встановити, чи має така особа право на призначення пенсії в разі втрати годувальника за приписами Закону № 2262-ХІІ.
В той же час, чинним на момент загибелі ОСОБА_6 законодавством не було передбачено, що для підтвердження статусу перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця необхідно отримати пенсійне посвідчення в органах ПФУ.
Відтак, доводи заяви представника МОУ про закриття провадження у справі в частині вимог про встановлення факту перебування на утриманні, є безпідставними, а заява необґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 260, 261, 255, 293 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника заінтересованої особи, Міністерства оборони України, ОСОБА_7 про закриття провадження у справі в частині встановлення факту перебування на утриманні - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Хомич