Справа № 462/4593/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2026 рокусуддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюк А. І. дослідивши матеріали позовної заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
встановив:
Уповноважений представник позивача ЛМКП «Львівтеплоенерго» - Бекерська О. І. звернулась до Залізничного районного суду м. Львова з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за послугу постачання теплової енергії (загальнобудинкові потреби на опалення та плата за абонентське обслуговування) за період з 01.02.2020 року по 31.03.2026 року за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 53 024 грн 99 коп., пеню в розмірі 2 424 грн 61 коп., інфляційні витрати в розмірі 2 010 грн 65 коп., 3% річних в розмірі 605 грн 75 коп. та понесені судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2026 року визначено головуючого суддю Залізничного районного суду м. Львова - Кирилюка А. І.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27.05.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Ст. 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи , а відповідно до ст. 47 ЦПК України з датність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду позивач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Норми ст. 255 ЦПК України є імперативними. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16.
Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Отже, якщо позов пред`явлено особою, яка на момент відкриття провадження у справі була померлою, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) та із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі № 127/328/17.
З відповіді ЗМУ ДМС України вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим РНОКПП закрито.
Окрім цього у матеріалах справи наявне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач ОСОБА_3 помер до відкриття провадження у справі, суд дійшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі у частині вимог до нього.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 77-83, 263-265, 280-284 ЦПК України,
постановив:
Провадження у цивільній справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в частині вимог, пред`явлених до ОСОБА_3 - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала, як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: