УХВАЛА
24 липня 2026 року
м. Київ
справа № 459/711/25
провадження № 61-9533ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Худоба Ганна Михайлівна, на постанову Львівського апеляційного суду від 10 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , Шептицька державна нотаріальна контора Львівської області, про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на квартиру,
ВСТАНОВИВ:
15 липня 2026 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Худоба Г. М. подала касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 10 червня 2026 року у справі № 459/711/25.
За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
І. Щодо зазначення у касаційній скарзі відомостей про учасників справи та надання доказів надсилання учасникам справи копій документів, поданих до суду в електронній формі
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Крім того, відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, третьою особою у справі є, зокрема, Шептицька державна нотаріальна контора Львівської області. Однак у касаційній скарзі заявниця вказує третьою особою державного нотаріуса Шептицької державної нотаріальної контори Львівської області Заєць М. В.
Паперові матеріали справи у розпорядженні Верховного Суду наразі відсутні.
Отже заявниця має або привести касаційну скаргу у відповідність із суб`єктним складом учасників справи, або, у випадку, якщо відомості про третю особу, в судових рішеннях викладені некоректно надати відповідні роз`яснення з цього приводу та документи, які свідчать, що в якості третьої особи у справі брав участь державним нотаріус Заєць М. В.
Крім того, касаційну скаргу подано в електронній формі через підсистему Електронний суд, проте доказів її надсилання учасникам справи № 459/711/25 засобами поштового зв`язку або відомостей про доставку документів до їх електронних кабінетів не надано.
ІІ. Щодо сплати судового збору
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив:
- розірвати договір довічного утримання від 07 лютого 2023 року, посвідчений державним нотаріусом Червоноградської (Шептицької) державної нотаріальної контори Заєць М. В. та зареєстрований в реєстрі за №№ 1-64, 1-65, який укладений від імені ОСОБА_2 з ОСОБА_3 - ОСОБА_4 ;
- скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , вчинену на підставі вищевказаного договору довічного утримання (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 418001046118);
- визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру у
АДРЕСА_2 у зв`язку з розірванням договору довічного утримання.
Рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 02 вересня
2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 10 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_5 задоволено. Рішення Шептицького міського суду Львівської області
від 02 вересня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову.
Розірвано договір довічного утримання від 07 лютого 2023 року, посвідчений державним нотаріусом Червоноградської (Шептицької) державної нотаріальної контори Заєць М. В. та зареєстрований в реєстрі за №№ 1-64,1-65, який укладений від імені ОСОБА_2 з ОСОБА_3 - ОСОБА_4 .
Скасовано державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 , вчинену на підставі цього договору довічного утримання від 07 лютого 2023 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 418001046118).
Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку із розірванням вищевказаного договору довічного утримання
У касаційній скарзі заявниця просить скасувати постанову апеляційного суду, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Таким чином судовий збір має бути сплачено за вимогу майнового характеру (визнання права власності на квартиру) та дві вимоги немайнового характеру (розірвання договору та скасування державної реєстрації).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
За змістом пунктів 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову
- у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю такого майна;
- у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду фізичною особою становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя
статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2025 року - 3 028 грн, а отже 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн.
Отже судовий збір за подану касаційну скаргу становить 13 892,85 грн (6 260,63 грн (1% від 626 062,91 грн - вартість квартири згідно договору довічного утримання) + (1 211,20 грн х 2) х 200% х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): [рахунок приховано], ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:
- подання уточненої касаційної скарги із коректним зазначенням у ній відомостей, передбачених у пункт 3 частини другої статті 392 ЦПК України щодо всіх учасників справи;
- у разі подання уточненої касаційної скарги через підсистему Електронний суд заявник має надати докази надсилання копії касаційної скарги до електронних кабінетів іншим учасникам справи або докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, які не зареєстровані в системі Електронний суд та не зобов`язані здійснювати таку реєстрацію.
- надання документу про сплату судового збору у розмірі 13 892,85 грн або документів, що підтверджують підстави для звільнення
ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Худоба Ганна Михайлівна, на постанову Львівського апеляційного суду
від 10 червня 2026 року у справі № 459/711/25 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
Роз`яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович