Судові рішення

Ухвала № 138474053 у справі № 357/11036/26 від 24.07.2026

Ухвала від 24.07.2026 в адміністративній справі № 357/11036/26 (категорія «Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо»). Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, суддя Бондаренко О. В.

Справа№ 357/11036/26
СудБілоцерківський міськрайонний суд Київської області
СуддяБондаренко О. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата ухвалення24.07.2026
Надійшло до реєстру25.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138474053

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 357/11036/26

Провадження № 2-а/357/411/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2026 р. місто Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Бондаренко О. В. оглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції 1 батальйону 1 роти 1 взводу ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Сторожука Дмитра Анатолійовича, Полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

12.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, що зареєстрований судом 29.06.2026, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕГА №1832548 від 27.07.2025, складену старшим лейтенантом поліції 1 батальйону 1 роти 1 взводу ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Сторожуком Дмитром Анатолійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 850,00 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, судові витрати зі сплати судового збору стягнути з Полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, за рахунок бюджетних асигнувань на його користь.

Також, позивач просив поновити йому строк на оскарження постанови серії ЕГА №1832548 від 27.07.2025, як такий, що пропущено з поважних причин.

06.07.2026 суддею постановлено ухвалу, якою позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, а саме: надати докази, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом та надати копію позовної заяви разом з додатками до неї для другого відповідача.

10.07.2026 позивач ОСОБА_1 отримав ухвалу судді від 06.07.2026, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак у встановлений строк недоліки позовної заяви не усунув.

Так, відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Ч. 1, ч. 2 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Учасники справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

За правовою позицією постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року у справі №990/139/23 аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що у процесі прийняття рішень про поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Суд виходить таких міркувань: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, унаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Отже, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Крім цього, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судом пропущеного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд звертає увагу, що встановлення процесуальних строків законом та перевірка їх дотримання сторонами судом передбачено з метою дисциплінування учасників судового процесу, належного та своєчасного користування ними своїми процесуальними правами та обов`язками (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №804/6158/17).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22 зазначила, що пропуск строку звернення до суду через пасивну поведінку скаржника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску такого строку.

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23 зазначено, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У даному випадку, позивач не вчинив усі необхідні дії, які свідчать про добросовісне бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту, оскільки з постановою серії ЕГА №1832548 від 27.07.2025 позивач ознайомився, отримавши її засобами поштового зв`язку та 24.11.2025, у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження №79653989 щодо примусового виконання постанови серії ЕГА №1832548 від 27.07.2025 та блокуванням рахунків, дізнався про її правові наслідки, а з позовом звернувся лише 12.06.2026, тобто від дати отримання оскаржуваної постанови пройшло майже 6 місяців, при встановленому законом строку оскарження у десять днів, а тому, визнати це звернення таким, що відбулося у розумний строк для реалізації права позивача на подання позовної заяви неможливо.

Крім того, у клопотанні про поновлення строку для подання вказаного позову до суду не зазначено об`єктивних обставин, що слугували пропуску строку звернення до суду, як і не долучено доказів поважності причин його пропуску, зокрема, за період з 24.11.2025 до 12.06.2026.

Практика ЄСПЛ свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, пункт 33).

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оскільки підстави для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом відсутні, адже позивач у встановлений строк не усунув недоліки позовної заяви, не надавши доказів поважності причин пропуску вказаного строку, позовна заява ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції 1 батальйону 1 роти 1 взводу ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Сторожука Дмитра Анатолійовича, Полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Керуючись ст. 169 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції 1 батальйону 1 роти 1 взводу ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Сторожука Дмитра Анатолійовича, Полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала складена 24.07.2026.

Суддя О. В. Бондаренко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
06.07.2026 Ухвала № 137975419 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області