ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
24 липня 2026 р. Справа № 160/22024/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши у м. Дніпро в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
24.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Мудраком Михайлом Миколайовичем, у якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування, проведеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 , у частині висновків, що стосуються ОСОБА_1 , якими встановлено наявність у його діях порушень вимог законодавства та зроблено висновок про необхідність притягнення його до дисциплінарної відповідальності;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про результати службового розслідування у частині, що стосується ОСОБА_1 , якою його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді пониження у військовому званні.
24.07.2026 представником позивача одночасно з позовною заявою подано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом:
зупинення дії наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді пониження у військовому званні до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;
у разі якщо суд дійде висновку про неможливість застосування зазначеного заходу забезпечення позову з підстав, передбачених пунктом 10 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, заборонити військовій частині НОМЕР_1 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді пониження ОСОБА_1 у військовому званні, а саме: оформлювати документи щодо пониження у військовому званні; вносити відомості про пониження до особової справи, послужного списку, облікових та кадрових документів позивача; направляти документи щодо реалізації дисциплінарного стягнення до органів військового управління, кадрових органів, інших військових частин та установ; вчиняти будь-які інші дії, спрямовані на реалізацію правових наслідків оскаржуваного наказу в частині пониження ОСОБА_1 у військовому званні.
Заяву обґрунтовано тим, що відповідачем прийнято рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді пониження у військовому званні, яке може бути реалізоване у будь-який момент до ухвалення судом рішення у справі. Реалізація спірного наказу призведе до внесення відповідних змін до особової справи позивача, його послужного списку, облікових документів, кадрових матеріалів, а також інших документів персонального обліку військовослужбовця, що фактично означатиме зміну його службового становища та виникнення тривалих правових наслідків. Існує реальна загроза порушення прав позивача. У разі задоволення позову відновлення порушених прав вимагатиме проведення нових кадрових процедур, внесення змін до значної кількості службових документів, прийняття нових управлінських рішень, а у разі невиконання рішення суду добровільно - застосування додаткових процедур його примусового виконання. Реалізація спірного наказу про пониження позивача у військовому званні призведе до зменшення розміру окладу за військовим званням, що, у свою чергу, потягне зменшення загального розміру його щомісячного грошового забезпечення. Для відновлення свого майнового становища позивач буде змушений звертатися до відповідача із вимогами про проведення перерахунку грошового забезпечення, а у випадку відмови або бездіяльності - повторно звертатися до адміністративного суду із новими позовними вимогами щодо стягнення недоотриманого грошового забезпечення. Забезпечення позову у даній справі спрямоване виключно на збереження існуючого правового становища сторін до моменту вирішення спору по суті та не має наслідком фактичного вирішення спору. Наявні очевидні ознаки протиправності оскаржуваного наказу: дисциплінарне стягнення застосовано до позивача після його вибуття з посади начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 та передачі справ і посади; службовим розслідуванням не встановлено належного причинного зв`язку між діями позивача та наслідками, які настали у квітні 2026 року; під час проведення службового розслідування не надано належної правової оцінки актам перевірок, доповідям та іншим документам, які підтверджують належне виконання позивачем своїх службових обов`язків; матеріали службового розслідування не містять належного обґрунтування застосування саме найбільш суворого дисциплінарного стягнення у вигляді пониження у військовому званні; при прийнятті оскаржуваного рішення не було дотримано вимог статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо всебічного дослідження обставин, характеру правопорушення, ступеня вини військовослужбовця, попередньої поведінки, тривалості військової служби та інших обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про вид дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною четвертою статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей КАС України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.
Заходи забезпечення позову застосовуються задля гарантування реального виконання в майбутньому судового рішення у випадку його ухвалення на користь позивача. Водночас для виконання таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України.
Ні в позовній заяві ОСОБА_1 , ні в заяві про забезпечення позову не зазначено реквізитів (дати і номеру) оскаржуваного наказу командира військової частини НОМЕР_1 , про зупинення дії якого в порядку забезпечення позову просить позивач.
До позовної заяви додано копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2026 № 60 «Про результати службового розслідування», пунктом 3 якого визначено за порушення вимог стетей 11, 16, 30, 37, 59, 82-84 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, розпорядження начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_3 від 28.03.2025 № 1542/3891, підполковника ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання обов`язків військової служби та обов`язків, ввірених йому за посадою, притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «пониження у військовому званні на один ступінь».
За своєю суттю інститут забезпечення позову як в адміністративному судочинстві, так і в інших його видах, є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у разі задоволення позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Очевидна протиправність виданого стосовно позивача наказу має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо). Позивач посилається на обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та наявність яких має встановлюватися судом під час розгляду адміністративної справи, та ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог.
Видання відповідачем наказу, який, на думку позивача, порушує його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що такий наказ є очевидно протиправним і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт протиправності оскаржуваного наказу та порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх доказів у справі.
Відповідно до п. «е» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення, зокрема, пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу).
Згідно зі ст. 100 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України пониження в посаді військовослужбовців, пониження у військових званнях здійснюються за наказом того командира, якому надано право призначати на ці посади та присвоювати військові звання.
Статтею 26-1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що строк дії дисциплінарних стягнень з дня їх оголошення військовослужбовцю становить: пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу), пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу) - один рік.
Зі змісту доданих до позовної заяви та заяви про забезпечення позову документів судом не встановлено очевидних ознак протиправності наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2026 № 60 «Про результати службового розслідування».
Доказів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, а також, що відновлення прав та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду не надано.
З огляду на визначений позивачем предмет спору, характер спірних правовідносин, суд вважає, що доводи позивача, якими обґрунтовано заяву про забезпечення позову, не можуть бути підставою для забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Рянська