ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
29 липня 2026 року Справа №160/22024/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши в м. Дніпро матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування та наказу в частині,
ВСТАНОВИВ:
24.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Мудраком Михайлом Миколайовичем, у якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування, проведеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 , у частині висновків, що стосуються ОСОБА_1 , якими встановлено наявність у його діях порушень вимог законодавства та зроблено висновок про необхідність притягнення його до дисциплінарної відповідальності;
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про результати службового розслідування у частині, що стосується ОСОБА_1 , якою його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді пониження у військовому званні.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на такі обставини.
Згідно з частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною п`ятою статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
За змістом частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Позивач ОСОБА_1 просить визнати протиправними та скасувати в частині висновок службового розслідування, проведений на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 , та наказ командира військової частини НОМЕР_1 про результати службового розслідування у частині. Однак, у змісті позовних вимог та у викладі обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не вказано дату і номер оскаржуваного наказу, дату складення висновку службового розслідування, який оскаржується.
Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
До позовної заяви додано копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2026 № 60 «Про результати службового розслідування», пунктом 3 якого визначено за порушення вимог стетей 11, 16, 30, 37, 59, 82-84 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 4, 5, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, розпорядження начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_2 від 28.03.2025 № 1542/3891, підполковника ОСОБА_1 внаслідок неналежного виконання обов`язків військової служби та обов`язків, ввірених йому за посадою, притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «пониження у військовому званні на один ступінь».
У наказі зазначено, що за результатами службового розслідування складено акт службового розслідування (вх. № 1/АКТ/ДСК від 23.06.2026). Копію такого акта до позовної заяви не додано.
Верховний Суд у постанові від 02.10.2019 у справі № 821/2137/15-а зазначив, що висновок службового розслідування лише фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Висновок службового розслідування не породжує певних правових наслідків, його результати не мають обов`язкового характеру для позивача, а є лише передумовою для прийняття уповноваженим суб`єктом відповідного рішення. Висновок службового розслідування не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії. Він не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не має обов`язкового характеру для суб`єкта, по відношенню до якого він винесений. Питання правомірності та обґрунтованості висновку службового розслідування є предметом оцінки судом у разі оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятих на його реалізацію. Таким чином, оскаржуваний висновок не має обов`язкового характеру і не набуває статусу рішення у розумінні статті 19 КАС України, а тому позовна вимога про скасування цього акта не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 05 квітня 2019 року в справі № 817/3305/15.
За змістом ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування та наказу в частині - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання (надіслання) до суду:
- виправленої позовної заяви, в якій відповідно до ч. 1 ст. 5, п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України зазначити зміст позовних вимог до відповідача з реквізитами оскаржуваного індивідуального акта, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- доказів направлення виправленої позовної заяви з доданими до неї документами до електронного кабінету відповідача.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України, з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Рянська