Справа №464/5112/26
пр № 2/464/3282/26
У Х В А Л А
24 липня 2026 року суддя Сихівського районного суду м. Львова Чорна С.З., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення моральної шкоди,-
в с т а н о в и в:
13.07.2026 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Гриб О.В., використовуючи систему «Електронний суд» звернувся в суд із позовом до відповідачів у якому просить суд застосувати наслідки недійсності Попереднього договору про купівлю - продаж квартири АДРЕСА_1 , укладеного 30.06.2022р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , визнаного недійсним рішенням Господарського суду Рівненської області від 09.12.2025 р. у справі № 918/1061/24 (450/3082/24), - шляхом солідарного стягнення з Відповідача 1, ОСОБА_2 , та Відповідача 2, ОСОБА_3 , на користь Позивача, ОСОБА_1 , грошових коштів у розмірі 1 986 249,60 грн. (один мільйон дев`ятсот вісімдесят шість тисяч двісті сорок дев`ять грн. 60 коп.), сплачених Позивачем. Стягнути солідарно з Відповідача 1, ОСОБА_2 , та Відповідача 2, ОСОБА_3 , на користь Позивача, ОСОБА_1 , відшкодування моральної шкоди у розмірі 300 000,00 грн. (триста тисяч грн. 00 коп.). Судові витрати у справі покласти на Відповідача 1 та Відповідача 2 солідарно.
Ознайомившись з матеріалами справи суддя приходить до наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її проживання або перебування.
Водночас відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Нерухоме майно є особливим об`єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами-сталий зв`язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення. Майнове право на об`єкт нерухомості є складовою частиною такого майна як об`єкта цивільних прав.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (постанова Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 2/1519/8500/11, провадження № 61-18680св19).
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 (провадження № 12-73гс20), згідно з якими «з аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю випливає її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення».
У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі № 2/1519/8500/11 (провадження № 61-18680св19) зазначено, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.
Предметом розгляду даного позову, є стягнення реальних збитків, завданих внслідок укладення недійсності попереднього договору про купівлю - продаж квартири АДРЕСА_1 , укладеного 30.06.2022.
Таким чином, оскільки спірні правовідносини випливають із нерухомого майна, то підсудність цього спору повинна визначатися за правилами, встановленими статтею 30 ЦПК України, якою регулюються правила виключної підсудності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення моральної шкоди не підсудна Сихівському районному суду м. Львова, що зумовлює вирішення питання про передачу вказаної справи за підсудністю для подальшого розгляду до Пустомитівського районного суду Львівської області.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Керуючись: 27, 31, 260, 261, 352-355 ЦПК України, суддя,-
п о с т а н о в и в:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення моральної шкоди направити за підсудністю до Пустомитівського районного суду Львівської області.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання її суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду складена та підписана суддею 24 липня 2026 року.
Суддя