Справа № 438/200/26 Головуючий у 1 інстанції: Пантелєєв Д.Г.
Провадження № 22-ц/811/2163/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
У Х В А Л А
про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги
27 липня 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду Савуляк Р.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 20 квітня 2026 року у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
оскаржуваним рішенням суду позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором №1429-5814 від 02.08.2024 року, в розмірі 35 054,32 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн., а всього 37 716,72 грн.
Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подавши апеляційну скаргу.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 10 червня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 20 квітня 2026 року - залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків, а саме для долучення докази в обгрунтування заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Бориславського міського суду Львівської області, а також документ, що підтверджує сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали судді Львівського апеляційного суду від 10 червня 2026 року, скаржником подано документ, який підтверджує сплату судового збору.
Однак, скаржником не виконано вимоги ухвали Львівського апеляційного суду від 10 червня 2026 року в повному обсязі, оскільки не додано доказів, що підтверджують те, що відповідач не отримував копію рішення суду першої інстанції, а також дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції представником відповідача саме 21 травня 2026 року.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст оскаржуваного рішення було надіслано для оприлюднення 20 квітня 2026 року, зареєстроване 21 квітня 2026 року, забезпечено надання загального доступу 22 квітня 2026 року.
Із апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася 06 червня 2026 року, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, що рішення суду відповідач не отримував, а його представник ознайомилась з рішенням суду 21 травня 2026 року, що підтверджується виданою довіреністю, однак жодних доказів на підтвердження зазначеного, апелянтом не долучено.
З урахуванням встановленого, скаржнику слід надати можливість для подання доказів того, що ОСОБА_1 не отримував копію оскаржуваного рішення суду, а також зазначити підстави для поновлення пропущеного строку в строки, зазначені процесуальним законом, зокрема про перешкоди, які унеможливили своєчасно оскаржити рішення Бориславського міського суду Львівської області від 20 квітня 2026 року та надати відповідні докази.
Відсутність даної інформації позбавляє суд апеляційної інстанції можливості перевірити доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, оскільки до суду апеляційної інстанції надійшли лише матеріали апеляційної скарги, а не сама справа.
При цьому суд, реалізуючи свої дискреційні повноваження, має оцінити обставини справи, пов`язані з надсиланням та отриманням рішення суду, можливістю учасника справи подати апеляційну скаргу, строк протягом якого заявник звернувся до апеляційного суду після отримання рішення суду тощо. Водночас суд з одного боку має виходити з конституційної засади забезпечення права на апеляційного оскарження, а з іншого, зважаючи на розумність строків, запобігти порушенню принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 серпня 2021 року у справі №911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц зазначено, що «апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Вимоги частини 4 статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" покладають на суд обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
Апеляційний суд наголошує, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та N 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Частиною 2 статті 127 ЦПК України передбачено, що, встановлений судом процесуальний строк, може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з ч. 3 ст. 127 ЦПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
З метою недопущення порушення основних засад цивільного судочинства, а саме забезпечення права на апеляційний перегляд справи, суд вважає за необхідне продовжити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення вказаних недоліків в ухвалі Львівського апеляційного суду від 10 червня 2026 року, а саме, подати до суду докази того, що відповідач не отримував копію оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
постановив:
Продовжити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 процесуальний строк для виконання вимог ухвали судді Львівського апеляційного суду від 10 червня 2026 року, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі не подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя Львівського
апеляційного суду Савуляк Р.В.