Ухвала № 138502337 у справі № 927/619/25 від 22.07.2026

УХВАЛА

22 липня 2026 року

м. Київ

справа № 927/619/25

провадження № 12-33гс26

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Ткача І. В.,

суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Тітова М. Ю., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 927/619/25

за клопотанням Акціонерного товариства «Укрпошта» про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

в межах розгляду касаційної скарги Чернігівської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 (головуючий суддя Корсак В. А., судді Буравльов С. І., Євсіков О. О.)

у справі за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України

до Акціонерного товариства «Укрпошта»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду державного майна України,

про витребування майна із чужого незаконного володіння,

УСТАНОВИЛА:

1. Керівник Корюківської окружної прокуратури (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» (далі - АТ «Укрпошта») про витребування з незаконного володіння АТ «Укрпошта» на користь Міністерства розвитку громад та територій України нерухомого майна: нежитлового приміщення відділення зв`язку загальною площею 37,7 м2, яке розташоване за адресою: вул. Шевченка, 40, с. Старі Боровичі, Корюківський район, Чернігівська область, реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1499059374258.

Позовні вимоги Прокурора обґрунтовані тим, що реєстрація права приватної власності за АТ «Укрпошта» на державне майно - відділення зв`язку загальною площею 37,7 м2, яке розташоване за адресою: вул. Шевченка, 40, с. Старі Боровичі, Корюківський район, Чернігівська область, здійснено з порушенням вимог чинного законодавства. Як зазначав Прокурор, передане державою до статутного фонду АТ «Укрпошта» майно не змінило свого правового режиму та залишається державною власністю, тому до моменту завершення процедури приватизації є власністю держави.

2. Господарський суд Чернігівської області рішенням від 10.11.2025 у справі № 927/619/25 позов Прокурора задовільнив. Витребував в АТ «Укрпошта» на користь Міністерства розвитку громад та територій України нерухоме майно - нежитлове приміщення відділення зв`язку загальною площею 37,7 м2, яке розташоване за адресою: вул. Шевченка, 40, с. Старі Боровичі, Корюківський район, Чернігівська область, реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1499059374258.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Прокурора, виходив із того, що акт передавання майна, на підставі якого здійснена державна реєстрація права власності на спірне майно за відповідачем, не може розглядатися як правочин, відповідно до якого на законних підставах у відповідача виникло право приватної власності на зазначене майно. Оскільки спірне майно перебувало у володінні Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» (далі - УДППЗ «Укрпошта») на праві повного господарського відання, Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» як юридична особа, створена внаслідок перетворення УДППЗ «Укрпошта» відповідно до частини другої статті 108 Цивільного кодексу України, набуло не право приватної власності, а право господарського відання на зазначене майно.

При цьому суд зазначив, що майно залишилося у власності держави з огляду на встановлення прямих заборон на відчуження та передачу до статутного фонду господарських товариств такого майна згідно із частиною дев`ятою статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» та частиною третьою статті 86, частинами другою - четвертою статті 145 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

З урахуванням наведеного місцевий господарський суд дійшов висновку, що державну реєстрацію права приватної власності на спірне нерухоме майно відповідач здійснив за відсутності належних правових підстав.

3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 09.03.2026 у справі № 927/619/25 рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2025 у цій справі скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову Прокурора відмовив.

4. Відмовляючи в задоволенні позову Прокурора, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції належним чином не врахував змін у законодавстві, запроваджених у зв`язку з прийняттям Закону України від 22.02.2024 № 3587-ХІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління», а також не проаналізував наслідків набрання чинності на момент ухвалення судового рішення Законом України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» та відповідних змін у правовому регулюванні спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що реєстрація відповідачем права власності на спірне майно станом на момент ухвалення судового рішення не порушує інтересів держави, відповідає положенням Закону України «Про управління об`єктами державної власності», а тому підстави для витребування майна із чужого незаконного володіння відсутні. Тому, за висновком суду, відсутні підстави для задоволення позову Прокурора.

Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що спірне майно, внесене до статутного капіталу відповідача, належить до основних фондів, а його вартість ураховується у вартості активів АТ «Укрпошта», що є базою для визначення розміру статутного капіталу, а також для встановлення кількості акцій та їх номінальної вартості.

Задоволення позову Прокурора та витребування спірного майна, за висновком апеляційного господарського суду, фактично призвело б до зменшення розміру статутного капіталу АТ «Укрпошта», а отже - й до необхідності документального коригування його розміру, а також кількості емітованих акцій АТ «Укрпошта» чи їх номінальної вартості. Водночас суд зазначив, що вирішення таких питань чинне законодавство, зокрема й Закон України «Про акціонерні товариства», відносить до виключної компетенції вищих органів управління АТ «Укрпошта», передбачаючи чітке дотримання встановлених нормативними актами процедур, ухвалення відповідних управлінських рішень тощо. Тому, за висновком суду, задоволення позовних вимог Прокурора призвело б до надмірного й невиправданого втручання в господарську діяльність АТ «Укрпошта».

5. Не погодившись із висновками суду апеляційної інстанції, Чернігівська обласна прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі № 927/619/25 та залишити в силі рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.11.2025 у цій справі.

Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, Чернігівська обласна прокуратура зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Касаційна скарга з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої

статті 287 ГПК України, мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених:

- у постановах від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21, від 04.02.2025 у справі № 917/2033/21, від 19.02.2025 у справі № 917/453/22, від 14.02.2018 у справі № 920/1077/16, від 28.03.2018 у справі № 925/792/17, від 08.05.2018 у справі № 925/875/17, від 22.05.201 у справі № 915/1021/16, від 30.05.2018 у справі № 915/825/16, від 05.07.2018 у справі № 915/826/16 від 11.10.2018 у справі № 906/916/16, від 06.11.2018 у справі 925/473/17, від 20.03.2019 у справі № 927/735/16, від 13.11.2019 у справі № 916/665/18, від 10.09.2020 у справах № 923/197/18 і № 923/576/18, від 01.10.2020 у справах № 924/647/18, № 912/1672/18, від 18.03.2021 у справі № 924/592/20, відповідно до яких зміна державної форми власності на державне майно здійснюється виключно шляхом приватизації;

- у постанові від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, відповідно до якої державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації;

- у постановах від 31.01.2023 у справі № 640/8728/21, від 19.09.2024 у справі № 120/10413/22, щодо дії актів законодавства в часі.

Касаційна скарга з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої

статті 287 ГПК України, мотивована відсутністю висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно володіння, користування та законності розпорядження державним майном, внесеним до статутного капіталу юридичної особи у 2017 році, у зв`язку із введенням в дію 28.08.2025 Закону України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб».

6. АТ «Укрпошта» у відзивах на касаційну скаргу, поданих до Верховного Суду 03.06.2026, просить справу № 927/619/25 за касаційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у цій справі передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду; касаційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 - без змін. Відповідач зазначає про безпідставність та необґрунтованість доводів касаційної скарги Чернігівської обласної прокуратури, а також стверджує, що суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, повно та всебічно дослідив усі обставини справи та докази, які були надані сторонами під час розгляду справи, та дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Прокурора.

7. Обґрунтовуючи клопотання про передачу справи № 927/619/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, АТ «Укрпошта» зазначає про необхідність уточнення висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21, доповнивши таким:

«Якщо акціонерне товариство, створене у розпорядчому порядку за ініціативою і за волею держави як власника в особі уповноваженого органу, власником 100 % акцій якого є держава, мало майно, закріплене за ним на праві господарського віддання до набрання чинності Закону України № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» та на праві узуфрукта після набрання ним чинності, то таке майно залишається у державній власності. Якщо акціонерне товариство, створене шляхом корпоратизації державного акціонерного товариства не з метою приватизації (не як перший етап приватизації), отримало державне майно як внесок до статутного капіталу на підставі рішення відповідного органу управління, то це майно є його власністю. Після продажу будь-якого пакета акцій державного акціонерного товариства майно цього товариства втрачає статус державної власності».

8. Ухвалою Верховного Суду від 19.05.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 927/619/25 за касаційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026.

9. Ухвалою від 07.07.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав справу № 927/619/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною четвертою статті 302 ГПК України.

10. Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив таке.

11. Розглянувши клопотання АТ «Укрпошта» про передачу справи № 927/619/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає, що його належить задовольнити.

12. Колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21, зокрема, зауважила, що до моменту завершення процедури приватизації до створюваного акціонерного товариства в силу правонаступництва переходять права та обов`язки, які мало державне унітарне підприємство, у тому числі й обсяг майнових прав на державне майно. У цьому випадку на праві господарського відання.

Вимоги про необхідність дотримання процедури приватизації при відчуженні майна господарських організацій з корпоративними правами держави понад 25 % їх статутного фонду закріплено і в Законі України «Про управління об`єктами державної власності» (пункти 19, 20 статті 11 цього Закону).

Таким чином, державне майно, яке закріплювалося за державним підприємством на праві господарського відання, перебуває у створюваного акціонерного товариства на праві господарського відання (пункти 109-111 постанови).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, корпоратизація державних унітарних підприємств через їх перетворення у господарські товариства є лише передумовою для подальшої приватизації майна, переданого державою до їх статутного фонду.

Проведення корпоратизації державного унітарного підприємства в акціонерне товариство не є його приватизацією, а тому внесення майна до статутного фонду такого товариства не може розглядатися як підстава для зміни його форми власності.

У зв`язку із цим державне майно, передане державою до статутного фонду державного унітарного підприємства, корпоратизованого в акціонерне товариство, 100 % акцій статутного фонду якого залишаються у власності держави, до моменту завершення процедури приватизації є державною власністю (пункти 112-114 постанови).

13. З метою забезпечення правової визначеності та подолання наявних сумнівів стосовно тлумачення вимог законодавства колегія суддів вважає за необхідне уточнити шляхом конкретизації наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21, з огляду на таке.

14. Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: зміна законодавства; ухвалення рішення Конституційним Судом України або ж винесення рішення Європейським судом з прав людини, висновки якого повинні враховувати національні суди; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань тощо.

15. При цьому колегія суддів зазначає, що 08.03.2024 набрав чинності Закон України від 22.02.2024 № 3587-ХІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління».

Згідно з підпунктом 7 пункту 5 цього Закону частину дев`яту статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» викладено в новій редакції такого змісту:

«9. Державне майно, яке перебуває на балансі державних унітарних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що не підлягають приватизації, яке не входить до складу єдиного майнового комплексу, що забезпечує основні види діяльності таких державних унітарних підприємств, установ, організацій, господарських товариств та більше трьох років не використовується у виробничій діяльності і подальше його використання не планується, може бути відчужено на конкурентних засадах згідно із законом шляхом його приватизації.

Господарські товариства, єдиним акціонером (учасником) яких є держава, а також їхні дочірні підприємства та господарські товариства, більше 50 відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, єдиним акціонером (учасником) якого є держава, та господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, розпоряджаються державним майном, що обліковується у них на балансі, в межах повноважень, визначених законом та/або договором з відповідним суб`єктом управління таким майном.

Майно, внесене до статутного капіталу господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, а також майно, внесене до статутного капіталу його дочірнього підприємства або господарського товариства, більше 50 відсотків акцій (часток) якого належать господарському товариству, єдиним акціонером (учасником) якого є держава, чи набуте зазначеним господарським товариством або дочірнім підприємством у процесі господарської діяльності, є власністю такого господарського товариства або дочірнього підприємства відповідно, крім випадків, визначених законом.

Відчуження, обтяження, передача у користування, у тому числі застава, іпотека, оренда, лізинг майна, що є власністю господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, здійснюється з урахуванням обмежень, установлених його статутом та законодавством.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави та які є засновниками (учасниками, акціонерами) інших юридичних осіб, реалізують свої права засновника, учасника або акціонера таких юридичних осіб самостійно через органи управління таких юридичних осіб згідно з вимогами закону та статуту».

16. 28.02.2025 набрав чинності Закон України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб». Цей Закон визначає правові та організаційні засади діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб.

17. Згідно з підпунктом 21 пункту 6 статті 17 Закону України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» були внесені зміни до Закону України «Про управління об`єктами державної власності», зокрема, абзаци другий та третій частини дев`ятої статті 11 викладено в такій редакції:

«Господарські товариства, єдиним акціонером (учасником) яких є держава, а також засновані ними юридичні особи розпоряджаються державним майном, що обліковується у них на балансі, в межах повноважень, визначених законом та/або договором з відповідним суб`єктом управління таким майном.

Майно, внесене до статутного капіталу господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, а також майно, внесене до статутного капіталу юридичної особи, засновником (учасником, акціонером) якої є таке господарське товариство, належить таким господарському товариству або юридичній особі на праві власності, крім випадків, визначених законом».

18. Крім того, підпунктом 21 пункту шостого статті 17 Закону України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» статтю 18 «Прикінцеві положення» Закону України «Про управління об`єктами державної власності» доповнено пунктом 32 такого змісту:

«Положення абзацу третього частини дев`ятої статті 11 цього Закону щодо правового режиму майна, внесеного до статутного капіталу господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та майна, внесеного до статутного капіталу юридичної особи, засновником (учасником, акціонером) якої є таке господарське товариство, застосовуються до таких господарського товариства або юридичної особи незалежно від дати їх створення, реорганізації чи корпоратизації та/або внесення такого майна до статутного капіталу, якщо інше не передбачено законом».

19. Законом України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» також внесено зміни до статті 3 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Зокрема, статтю 3 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» доповнено частиною восьмою, відповідно до якої дія цього Закону не поширюється на внесення державного або комунального майна до статутного капіталу господарського товариства, в результаті чого держава або територіальна громада набуває право власності на акції (частку) у статутному капіталі такого господарського товариства, крім випадків перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації.

20. При цьому у справі, яка розглядається, суди встановили, що наказом Міністерства інфраструктури України від 05.07.2017 № 240 затверджено акт передавання майна до статутного капіталу ПАТ «Укрпошта», що є правонаступником УДППЗ «Укрпошта» (посвідчений нотаріально 05.07.2017 за номерами 2341, 2342). Відповідно до цього акта Міністерство інфраструктури України з 01.03.2017 передало, а ПАТ «Укрпошта» прийняло об`єкти державного майна згідно з переліками. Загальна вартість майна, переданого як внесок до статутного фонду ПАТ «Укрпошта», складає 6 518 597 000 грн.

Згідно з переліком об`єктів нерухомого майна, яке обліковувалось на балансі Чернігівської дирекції УДППЗ «Укрпошта» та передане до статутного капіталу ПАТ «Укрпошта» (додаток № 45 до акта передавання майна до статутного капіталу ПАТ «Укрпошта», посвідченого нотаріально 05.07.2017), серед іншого майна передано нежитлове приміщення відділення поштового зв`язку за адресою: вул. Щорса, 40, с. Старі Боровичі, Щорський район, Чернігівська область (інвентарний номер 8068).

28.02.2018 державний реєстратор Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради зареєстрував право приватної власності ПАТ «Укрпошта» на нежитлове приміщення відділення поштового зв`язку площею 37,7 м2 за адресою: Чернігівська область, Сосницький район, с. Старі Боровичі, вул. Щорса, 40 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1499059374258).

21. Колегія суддів зазначає, що за правилами, встановленими статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

22. За змістом положень абзацу третього частини дев`ятої статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» (у редакції, чинній на момент ухвалення судового рішення) майно, внесене до статутного капіталу господарського товариства, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, а також майно, внесене до статутного капіталу юридичної особи, засновником (учасником, акціонером) якої є таке господарське товариство, належить такому господарському товариству або юридичній особі на праві власності, крім випадків, визначених законом.

23. Колегія суддів указує, що на момент ухвалення постанови Великою Палатою Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 Закон України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» не був чинним.

24. Колегія суддів також ураховує, що Верховний Суд ухвалою від 15.10.2024 передавав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 917/2033/21 за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 з метою уточнення висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21. Проте Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20.11.2024 повернула Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду справу № 917/2033/21, звернувши увагу на відсутність причин для відступу від раніше сформованого висновку, зумовлених, зокрема, змінами суспільного контексту чи розвитком суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання тощо.

25. Оскільки після ухвалення Великою Палатою Верховного Суду постанови від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 законодавче регулювання правового режиму майна господарських товариств зазнало істотних змін, то Верховний Суд вважає за необхідне уточнити шляхом конкретизації висновок щодо застосування законів України «Про управління об`єктами державної власності», «Про приватизацію державного майна», викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21, з урахуванням змін, унесених Законом України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб».

26. На переконання колегії суддів, Законом України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» запроваджено нові підходи до регулювання правового режиму майна, внесеного державою до статутного капіталу господарських товариств.

27. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне уточнити висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21, шляхом його конкретизації таким чином:

- якщо акціонерне товариство, створене в розпорядчому порядку за ініціативою держави, власником 100 % акцій якого є держава, володіло майном на праві господарського відання до набрання чинності Законом України від 09.01.2025 № 4196-IX, то таке майно залишається у державній власності;

- якщо акціонерне товариство, створене шляхом корпоратизації державного акціонерного товариства не з метою приватизації, отримало державне майно як внесок до статутного капіталу на підставі рішення відповідного органу управління, то таке майно є власністю акціонерного товариства.

Мотиви, з яких виходить Велика Палата Верховного Суду, постановляючи ухвалу

28. Згідно із частиною четвертою статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

29. Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Велика Палата Верховного Суду як постійно діючий колегіальний орган Верховного Суду забезпечує, зокрема, у визначених законом випадках здійснення перегляду судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

30. Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання.

31. Наявність таких підстав обґрунтовує суд касаційної інстанції, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від її висновків, викладених в іншій справі за подібних правовідносин.

32. Разом із тим Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не вказує конкретних причин необхідності відступу від цих висновків, зокрема, у чому полягає їх практична неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість, застарілість унаслідок зміни суспільного контексту чи розвитку суспільних відносин у певній сфері тощо.

33. Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 15.10.2024 передавав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 917/2033/21 за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 з метою уточнення висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21. Проте Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20.11.2024 повернула Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду справу № 917/2033/21, звернувши увагу на відсутність причин для відступу від раніше сформованого висновку.

34. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 20.11.2024 наголошувала, що необхідність відступу від її висновків, яку обґрунтовує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, не пов`язана з відсутністю, суперечливістю, неповнотою, невизначеністю (неясністю, нечіткістю) та неефективністю правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів, а зводилася до незгоди з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21.

35. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 07.07.2026 про передачу справи № 927/619/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду указує про необхідність уточнення шляхом конкретизації правових висновків щодо застосування законів України «Про управління об`єктами державної власності», «Про приватизацію державного майна», викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21, у зв`язку з набранням чинності Законом України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб».

36. У справі, яка розглядається, Прокурор звернувся до суду з позовом про витребування від АТ «Укрпошта» на користь Міністерства розвитку громад та територій України нерухомого майна - нежитлового приміщення (відділення зв`язку). Посилається на те (і ці фактичні обставини встановлені судами першої та апеляційної інстанцій), що нежитлове приміщення (відділення зв`язку) належало УДППЗ «Укрпошта» на праві повного господарського відання, було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як державна власність. Наказом Міністерства інфраструктури України від 05.07.2017 № 240 затверджено акт передавання об`єктів державного майна до статутного капіталу ПАТ «Укрпошта», що є правонаступником УДППЗ «Укрпошта». 28.02.2018 державний реєстратор Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради зареєстрував право приватної власності ПАТ «Укрпошта» на нежитлове приміщення відділення поштового зв`язку площею 37,7 м2 за адресою: Чернігівська область, Сосницький район, с. Старі Боровичі, вул. Щорса, 40, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1499059374258).

37. Мотивуючи позов, Прокурор указує, що реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем, здійснена державним реєстратором 28.02.2018, є такою, що суперечить вимогам закону, а вибуття цього майна з державної власності порушує інтереси держави у сфері реалізації прав власника щодо володіння, користування та розпорядження таким майном. Обґрунтовує, що способом захисту порушеного права у цій справі є віндикаційний позов. У разі державної реєстрації права власності за новим володільцем (відповідачем) власник, який вважає свої права порушеними, має право пред`явити позов про витребування відповідного майна.

38. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин у справі № 927/619/25 та ухвалення постанови Великою Палатою Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21 Закон України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб» не був чинним.

39. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, указуючи про необхідність уточнення шляхом конкретизації правового висновку з урахуванням змін, внесених Законом України від 09.01.2025 № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб», не обґрунтовує можливість його застосування до правовідносин у справі № 927/619/25, які виникли в 2017-2018 роках.

40. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не наводить міркувань щодо того, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 03.04.2024 у справі № 917/121 2/21, призвели до вад правозастосування, які б зумовлювали потребу відступити від сформульованих висновків.

41. Отже, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не обґрунтував необхідності уточнення шляхом конкретизації висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.04.2024 у справі № 917/1212/21.

Висновки Великої Палати Верховного Суду

42. Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

43. З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи № 927/619/25 на її розгляд та повернення справи Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.

Керуючись статтями 233-235, 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу № 927/619/25 за клопотанням Акціонерного товариства «Укрпошта» про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду в межах розгляду касаційної скарги Чернігівської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі за позовом керівника Корюківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства розвитку громад та територій України до Акціонерного товариства «Укрпошта», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду державного майна України, про витребування майна із чужого незаконного володіння повернути Верховному Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду для розгляду.

Ухвала у справі № 927/619/25 набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Ткач

Судді: О. О. Банасько М. В. Мазур

О. В. Білоконь Н. М. Мартинюк

О. Л. Булейко К. М. Пільков

О. А. Губська С. О. Погрібний

А. А. Ємець Т. Г. Стрелець

В. В. Король О. В. Ступак

С. І. Кравченко М. Ю. Тітов

О. В. Кривенда О. С. Ткачук

В. Ю. Уркевич