Номер провадження 2/754/12674/26
Справа № 754/13434/26
У Х В А Л А
Іменем України
про залишення позовної заяви без руху
27 липня 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Спеціалізованої школи № 250 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням математики, ОСОБА_2 про зміну дати звільнення та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки,
УСТАНОВИВ:
23.07.2026 ОСОБА_1 (надалі - Позивачка) подала через підсистему "Електронний суд" до Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву до Спеціалізованої школи № 250 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням математики (надалі - Відповідач 1), ОСОБА_2 (надалі - Відповідач 2), спільно надалі - Відповідачі, про зміну дати звільнення та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки. Позивачка просить суд:
1. Визнати протиправною затримку спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 250 з поглибленим вивченням математики видачі трудової книжки ОСОБА_1 .
2. Зобов`язати спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів № 250 з поглибленим вивченням математики змінити дату звільнення ОСОБА_1 з 26 червня 2026 року на 23 липня 2026 року, про що внести відповідний запис до трудової книжки.
3. Стягнути з спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 250 з поглибленим вивченням математики на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за період з 27.06.2026 по 23.07.2026 у розмірі 35 164,25 (тридцять п`ять тисяча сто шістдесят чотири гривні 25 копійок) гривень."
Відповідно до положень статей 185 та 187 ЦПК України суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.
Суд, перевіривши матеріали позовної заяви, встановив наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП України, мають різну правову природу. Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, тобто вважається таким, що весь цей час перебував в трудових відносинах. Середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення цього середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України. Натомість на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21)).
Аналогічно, на вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі копії наказу про звільнення (трудової книжки) пільга щодо сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" не поширюється. Такий висновок щодо застосування норм права викладено в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.07.2025 у справі № 552/8737/24 (провадження № 61-9029ск25).
Отже, за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки у розмірі 35 164,25 грн Позивачка не звільнена від сплати судового збору.
Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн. За подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 331,20 грн). З огляду на те, що 1 відсоток від ціни позову становить 351,64 грн, судовий збір за цю вимогу становить 1 331,20 грн.
Водночас Позивачка об`єднала у позовній заяві майнову вимогу з двома вимогами немайнового характеру (визнати протиправною затримку видачі трудової книжки; зобов`язати змінити дату звільнення).
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.09.2023 у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23)).
Станом на 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн. За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"), що дорівнює 1 331,20 грн. Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за одну вимогу майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру Позивачці необхідно сплатити судовий збір у загальному розмірі 3 194,88 грн ((1 331,20 грн х 0,8) + (1 331,20 грн х 0,8 х 2)).
Крім того, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У вступній частині позовної заяви Позивачка визначила двох відповідачів: Спеціалізовану школу № 250 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням математики та ОСОБА_2 . Однак у прохальній частині позову всі вимоги заявлені виключно до Спеціалізованої школи № 250 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням математики. Зміст позовних вимог безпосередньо до Відповідача 2 ( ОСОБА_2 ) відсутній. Позивачці необхідно усунути цей недолік шляхом подання уточненої позовної заяви, в якій чітко визначити зміст позовних вимог до кожного з відповідачів, або ж уточнити суб`єктний склад учасників справи.
Крім того, відповідно до частини сьомої статті 175 ЦПК України у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що Позивачкою пред`явлено вимогу про стягнення грошових коштів (середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 35 164,25 грн), проте всупереч наведеній нормі процесуального закону у позовній заяві не зазначено реквізити рахунку Позивачки в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформацію про його відсутність та бажаний спосіб отримання грошових коштів.
Згідно з вимогами частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши Позивачці строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260 ЦПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованої школи № 250 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням математики, ОСОБА_2 про зміну дати звільнення та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки - залишити без руху.
Установити строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали: 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали. Позивачці у цей строк надати суду:
1. докази сплати судового збору у розмірі 3 194,88 грн за одну вимогу майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру;
2. уточнену позовну заяву, у якій: уточнити суб`єктний склад учасників справи або визначити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів окремо відповідно до суб`єктного складу учасників справи; зазначити реквізити рахунку Позивачки в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформацію про його відсутність (із зазначенням бажаного способу отримання грошових коштів).
Роз`яснити, що якщо Позивачка не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається Позивачці.
Копію ухвали надіслати Позивачці в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи до її електронного кабінету.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою на порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://ds.ki.court.gov.ua/sud2603/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО