УХВАЛА
м. Вінниця
27 липня 2026 р. Справа № 120/10078/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати середнього заробітку за затримку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 27.10.2018 по 31.03.2026;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити середній заробіток за затримку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні за період з 27.10.2018 по 31.03.2026;
Ухвалою від 08.07.2026 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.
22.07.2026 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви та заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач посилається на зміну судової практики Верховного Суду, триваючий характер правопорушення з боку відповідача (остаточний розрахунок проведено лише 31.03.2026), а також на свій статус військовослужбовця Збройних Сил України та введення воєнного стану в державі.
Оцінюючи заяву про поновлення строків звернення до суду, вказую наступне.
Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
За приписами пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба є різновидом публічної служби, а тому з огляду на частину п`яту статті 122 КАС України застосуванню в цій справі підлягає місячний строк для звернення з позовом до суду.
Суд зазначає, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними.
Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у ній є бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.10.2018 по 31.03.2026.
З матеріалів справи з`ясовано, що позивача 27.10.2018 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Втім відповідачем не проведено повний розрахунок, а саме не виплачено у повному обсязі грошове забезпечення за період служби. Наведені обставини спонукали його звернутися до суду.
Надалі, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10.06.2025 по справі 120/17142/24 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січня 2008 року.
На виконання згаданого рішення суду 31.03.2026 відповідачем нараховано та виплачено позивачу кошти в сумі 64341,43 грн.
Відтак, позивач вважає, що оскільки рішення суду про виплату його грошового забезпечення було виконано відповідачем лише 31.03.2026, тому він набув право на отримання компенсації середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 27.10.2018 по 31.03.2026.
Водночас, з цим позовом позивач звернувся до суду 01.07.2026, тобто, із пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.
Варто зауважити, що самі по собі посилання на зміну судової практики, триваючий характер спору, а також загальні посилання на введення воєнного стану без надання доказів того, як саме ці обставини створювали об`єктивні, непереборні та істотні перешкоди для своєчасного вчинення процесуальних дій у період з квітня по червень 2026 року, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку. Надана позивачем довідка про проходження військової служби № 501 від 20.07.2026 року підтверджує лише статус військовослужбовця, проте не містить відомостей про безпосереднє залучення позивача до виконання бойових чи спеціальних завдань у спірний період, які б унеможливлювали подачу позову.
Відтак зазначені аргументи позивача не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та не можуть бути підставою для поновлення такого строку, а тому подана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.
Визначаючись із наявністю підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків, що містить позовна заява, слід врахувати наступне.
Особливості інституту процесуальних строків врегульовано главою 6 розділу І КАС України.
Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (частина 1 статті 118 КАС України).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак пропущений з поважної причини процесуальний строк може бути поновлений за заявою учасника справи, а встановлений судом процесуальний строк - продовжений судом, який встановив такий строк, як за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, про що в письмовому провадженні постановляється відповідна ухвала суду.
З огляду на викладене позивачеві слід продовжити строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом зазначення інших обставин (з наданням відповідних доказів), які перешкодили вчасно звернутися із цим позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 121, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом зазначення інших обставин (з наданням відповідних доказів), які перешкодили вчасно звернутися із цим позовом до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна