ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
27 липня 2026 року м. Житомир
справа № 240/17104/26
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини щодо не проведення нарахування грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року за період 2022-23 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 27.02.2022 по 07.06.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022, 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ухвали суду від 07 травня 2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Ухвалою суду від 17 червня 2026 року у задоволенні клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача Військової частина НОМЕР_2 на належного - Військову частину НОМЕР_3 відмовлено, та залучено до участі у справі №240/17104/26 як співвідповідачів - Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_3 .
17 липня 2026 року від Військової частини НОМЕР_1 , через систему "Електронний суд", надійшла заява (за вх. №53127/26) про залишення без розгляду адміністративної справи №240/17104/26.
В обґрунтування заяви зазначає, що позивачем були пропущені строки звернення до адміністративного суду, встановлені законами України.
Вказує, що предметом звернення позивача з позовною заявою у справі №240/17104/26 є здійснення перерахунку його грошового забезпечення за період 27.02.2022 по 07.06.2023.
На думку відповідача, Рішення Конституційного Суду України у справі №1-7/2024(337/24) від 11.12.2025 ніякою мірою не надає позивачу право на звернення до Суду з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України, щодо його позовних вимог.
Наголошує, що позивач не звертався до суду за захистом своїх начебто порушених прав на протязі 2 років та 9 місяців, що з урахуванням ст. 233 КЗпП України у редакції, чинній з 19.07.2022, свідчить про порушення тримісячного строку звернення до суду.
Саме тому просить залишити позовну заяву у справі №240/17104/26 без розгляду у зв`язку з безпідставним пропуском позивачем строку для звернення до суду.
Розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним законодавством, яке регламентує порядок здійснення виплат грошового забезпечення військовослужбовцям, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак, такі питання регулює Кодекс законів про працю України.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1).
Отже, до 19.07.2022, звернення до суду з позовом про стягнення неналежної заробітної плати не було обмежено строком.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в чинній редакції) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Водночас, 11 грудня 2025 року Велика палата Конституційного Суду України ухвалила Рішення №1-р/2025 у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо перевірки конституційності положень частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України.
Велика палата Конституційного Суду України дійшла висновку, що встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України та таке обмеження звужує зміст і обсяг гарантованих статтею 43 Конституції України прав працівника на своєчасне одержання винагороди за працю, а також обмежує можливість реалізувати право на судовий захист, гарантоване статтею 55.
У зв`язку з цим Конституційний Суд України постановив, що положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у частині, яка стосується строку звернення працівника до суду з вимогами по виплату заробітної плати та інших належних йому виплат, є неконституційним та втрачає чинність із дня ухвалення цього рішення.
Варто зазначити, що положення ч.1 ст.233 КЗпП України поширювали свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну службу, водночас до правовідносин, що стосуються виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні, застосовуються положення ч.2 ст.233 КЗпП України.
Отже, частина перша статті 233 КЗпП визнана неконституційною в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, а частина друга залишилась діючою.
Висновок Конституційного Суду України стосувався строку звернення до суду працівника під час виконання трудових обов`язків, у тому числі і тих, які проходять військову службу.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 07.06.2023 №158, ОСОБА_1 07.06.2023 звільнено зі списків особового складу частини, та призначено в розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (07.06.2023 справи та посаду здав і вибув до нового місця проходження служби).
Оскільки станом на дату подання цього позову до суду позивач проходить військову службу, тобто є діючим військовослужбовцем, то строк звернення до суду на заявлені ним позовні вимоги, що стосуються оплати праці (перерахунку та виплати грошового забезпечення), відповідно до статті 233 КЗпП України з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 не поширюється.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені Військовою частиною НОМЕР_1 підстави для залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду відсутні, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 122, 241, 243, 257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.
2. Копію ухвали направити позивачу та відповідачу.
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя А.В. Горовенко