УХВАЛА
про повернення касаційної скарги
27 липня 2026 року
м. Київ
справа № 400/7136/26
адміністративне провадження № К/990/34517/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року (суддя Брагар В.С.) та ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2026 року (колегія у складі суддів Градовського Ю.М., Єщенка О.В., Казанчук Г.П.)
у справі № 400/7136/26
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення інфляційних витрат та 3% річних, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
У червні 2026 року ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивачка, скаржниця) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення інфляційних витрат та 3% річних, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 повернуто позовну заяву позивачці відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, залишеної попередньо без руху, у встановлений судом строк.
Не погодившись із цим судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу № 400/7136/26 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.07.2026 повернув позивачці цю апеляційну скаргу відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України (за змістом вказаної норми апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено).
Постановляючи цю ухвалу від 09.07.2026, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга надіслана на електронну адресу апеляційного суду, однак не містила кваліфікованого електронного підпису особи, яка подала таку скаргу, про що був складений акт № 108 від 02.07.2026 про відсутність кваліфікованого електронного підпису. За наведених обставин та виходячи з того, що відомості про формування скаржницею вказаного процесуального документа в підсистемі «Електронний суд» були відсутні, суд дійшов висновку про використання позивачкою непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до апеляційного суду із скаргою, та, як наслідок, про відсутність у суду можливості перевірити дотримання нею вимог щодо обов`язкового підписання апеляційної скарги.
22.07.2026 ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку надіслала на офіційну електронну адресу Верховного Суду (kas@supreme.court.gov.ua) касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 про повернення позовної заяви та ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2026.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Частиною третьою ст. 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 330, ч. 1 ст. 331 КАС України касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції у письмовій формі.
Відповідно до ч. 7 і 8 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (ч. 10 ст. 44 КАС України).
Відтак процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання письмових документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС).
Судом установлено, що касаційна скарга ОСОБА_1 надіслана на офіційну електронну адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в електронній формі. Проте на цей процесуальний документ не накладений кваліфікований електронний підпис, про що провідним спеціалістом відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду складено довідку про відсутність кваліфікованого електронного підпису.
У зв`язку з наведеним Суд зазначає, що основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів установлені Законом України від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Закон № 851-IV).
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 851-IV обов`язковий реквізит електронного документа - це обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Статтею 5 цього Закону визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
За приписами ст. 6 Закону № 851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка.
Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа (частини перша - третя).
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
При цьому ст. 8 Закону № 851-IV встановлено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (частина перша).
Крім того, п. 15, 27 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі - Закон № 2155-VIII) визначено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (ч. 6 ст. 18 Закону № 2155-VIII).
ОСОБА_1 сформувала свою касаційну скаргу без застосування підсистеми «Електронний суд», а шляхом надіслання електронних файлів на адресу електронної пошти Верховного Суду без накладення кваліфікованого електронного підпису, що свідчить про використання нею способу звернення до касаційного суду з касаційною скаргою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
З огляду на це Суд вважає за потрібне зазначити, що згідно з ч. 4 ст. 35 Конституції України, релігійні переконання не звільняють від дотримання закону: ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Право ж на звернення до суду не є абсолютним і може бути реалізоване виключно у формах, які чітко визначені законами України, - у цьому випадку КАС України.
Держава забезпечила учасникам процесу (зокрема, фізичним особам) право вибору: така особа, яка не бажає користуватися кваліфікованим електронним підписом з релігійних міркувань, має право подати процесуальні документи у письмовій паперовій формі з власноручним підписом.
Отже, доводи ОСОБА_1 про відсутність у неї через її релігійні переконання кваліфікованого електронного підпису не звільняють її від обов`язку дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства щодо порядку та форми подання касаційної скарги.
Крім того, як вже зазначалося вище у тексті цієї ухвали, КАС України передбачає для фізичних осіб альтернативний спосіб подання процесуальних документів до суду - у паперовій формі з власноручним підписом (особисто або через представника), чим ОСОБА_1 не скористалася.
За правилами п. 1 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо касаційна скарга, зокрема, не підписана особою, яка її подала.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не підписала касаційну скаргу в установлений процесуальним законом спосіб, ця касаційна скарга підлягає поверненню скаржниці.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року та ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2026 року у справі № 400/7136/26.
2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук