Справа № 127/26014/26
Провадження 2-а/127/260/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 Бенедичука Сергія Сергійовича про визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом до т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви судом встановлено їх невідповідність вимогам адміністративно-процесуального законодавства України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступне.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема передбачених ч. 3 ст. 2101 КУпАП, посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 235 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 2101, 211 цього Кодексу (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Вжитий у процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки», «розгляд яких віднесено до відання органу, зазначеного у ст. 235 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Вищевказане узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17, від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а.
Визначення належного відповідача є важливим аспектом для правильного вирішення спору.
Вищевказане не належить до недоліків позовної заяви, адже підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами ст. 48 КАС України. Водночас, дана обставина впливає на можливість вирішення даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зокрема у строк, визначений для розгляду такої категорії термінової адміністративної справи.
При цьому суд зауважує, що у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява повинна містити відомості щодо відповідача - ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти
У порушення п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи.
У порушення п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява не містить переліку усіх документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, у порушення п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява не містить власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Водночас, позивачем не надано суду копії позовної заяви із доданими до неї документами для відповідача. Крім того, позивачем в додатках до позовної заяви вказано про надання суду доказів надіслання її копії відповідачу, однак як встановлено судом, позивачем вказаних доказів суду не надано. Однак, обов`язок надсилання копії позовної заяви із доданими до неї документами відповідачу виникає у позивача, крім суб`єкта владних повноважень, виключно в разі подання документів в електронній формі через електронний кабінет.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
При цьому у відповідності до ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Водночас, надані позивачем до позовної заяви докази не відповідають вищевказаним вимогам.
Крім того, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, яка є предметом оскарження, є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
Відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
У зв`язку з вищевказаним, суд звертає увагу позивача на те, що позивач повинен додати до позовної заяви належним чином засвідчені копії всіх документів, що додаються до неї, як для суду, так і для відповідача, зокрема оригінал оскаржуваної постанови або її копію засвідчені належним чином (у разі відсутності - клопотання про її витребування).
Закон встановлює обов`язкові вимоги до позовної заяви (ст.ст. 160, 161 КАС України). Зокрема, від якості позовної заяви та юридично правильного її змісту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Враховуючи вищевказане, положення ч. 1 ст. 169 КАС України, суд прийшов до висновку про залишення позову без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 287-289 КУпАП, ст.ст. 8, 45, 77, 79, 121 - 123, 160, 161, 171, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування - залишити без руху та надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків визначених даним судовим рішенням.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя