Ухвала № 138531432 у справі № 751/7666/26 від 27.07.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року

місто Чернігів

Справа №751/7666/26

Провадження №2-з/751/25/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі:

головуючого-судді Ченцової С.М.

секретаря Барбаш М.В.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про: визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 транспортний засіб автомобіль СНEVROLET CRUZE, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1364 см.куб., номерний знак НОМЕР_1 ; визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки вказаного транспортного засобу; та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , в рахунок компенсації належної йому вартості частини вказаного автомобіля, грошову суму в розмірі 257040 гривень.

У порядку забезпечення вказаного позову, одночасно з позовною заявою подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на автомобіль CHEVROLET CRUZE, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1364 см.куб., номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований на ОСОБА_2 , зареєстровану за адресою : АДРЕСА_1 .

Зазначає, що у період з 27.07.2002 року по 20.11.2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 20.11.2025 року шлюб розірвано. Від шлюбу подружжя має дорослу дитину , сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає окремо. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявний спір з приводу володіння та користування майном, придбаним у шлюбі, що являється спільною сумісною власністю подружжя. Все спільне майно після розірвання шлюбу відповідачка вважає своєю особистою приватною власністю, та не бажає вирішити спір добровільно. На неодноразові пропозиції щодо вирішення питання із розпорядження спільним сумісним майном, відповідачка висловлювала категоричну відмову. Перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, колишнім подружжям придбано легковий автомобіль CHEVROLET CRUZE, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1364 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 , 11.08.2021 року зареєстрований за відповідачкою ОСОБА_2 та станом на 02.06.2026 року зареєстрований за нею. Після розірвання шлюбу відповідач продовжує користуватися даним транспортним засобом, він знаходиться у фактичному її володінні та користуванні. Під час спільного проживання та перебування у зареєстрованому шлюбі, усі правочини вчинялися за попередньою домовленістю та в інтересах сім`ї. Після припинення шлюбних відносин та розірвання шлюбу в судовому порядку, виникла необхідність визнати набуте під час перебування у шлюбі майно спільною сумісною власністю та визнати право власності сторін на частки у спільному майні. До Новозаводського районного суду міста Чернігова заявником подано позовну заяву про стягнення з громадянки ОСОБА_2 , в рахунок компенсації належної позивач вартості частини автомобіля CHEVROLET CRUZE, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1364 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 , грошову суму в розмірі 257040 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути подану заяву без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 3 ст. 150 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю установлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Разом із тим заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду та повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд встановив, що між сторонами існує спір щодо визнання права власності, та поділу рухомого майна, а саме транспортного засобу СНEVROLET CRUZE, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1364 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Вивчивши зміст заяви, зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд вважає, що заява про забезпечення позову шляхом накладенням арешту на майно підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 151-153, 293 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль CHEVROLET CRUZE, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1364 см.куб., реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований на ОСОБА_2 , зареєстровану за адресою : АДРЕСА_1 .

Копію ухвали надіслати для негайного виконання до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) та сторонам для відома.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.М. Ченцова