УХВАЛА
16 липня2026 року
м. Київ
справа № 522/1935/24
провадження № 61-8521ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (судді-доповідача), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Одеського апеляційного суду від 26 травня 2026 року у справі за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» у особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельної ділянки, іпотечного договору, визнання недійсним державного акту, свідоцтва про право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію ділянки з закриттям Поземельної книги,
ВСТАНОВИВ:
1. У лютому 2024 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до ОСОБА_1 та АТ «ВТБ Банк» у особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з позовом про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельної ділянки, іпотечного договору, визнання недійсним державного акту, свідоцтва про право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію ділянки з закриттям Поземельної книги.
2. Ухвалою від 26 березня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси відкрив провадження у справі.
3. Ухвалою від 09 вересня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси залишив заяву про зміну предмета позову без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме для зазначення у позові ціни позову, доказів, що підтверджують внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого була б здійснена на дату подання заяви про зміну предмета позову.
4. Ухвалою від 09 жовтня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури про зміну предмету позову повернув позивачу.
5. Ухвалою від 13 листопада 2025 року Приморський районний суд м. Одеси позовну заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» у особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельної ділянки, іпотечного договору, визнання недійсним державного акту, свідоцтва про право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію ділянки з закриттям Поземельної книги залишив без розгляду.
6. Постановою від 26 травня 2026 року Одеський апеляційний суд ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2025 року скасував, справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
7. Іншою постановою від 26 травня 2026 року Одеський апеляційний суд ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 листопада 2025 року скасував, справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. 25 червня 2026 року представник ОСОБА_2., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 26 травня 2026 року та залишити в силі ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2025 року.
9. Касаційну скаргу мотивує тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають вимогам законодавства та чинній правозастосовчій практиці. Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення без врахування вимог статті 176 ЦПК України та правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 червня 2025 року у справі № 595/397/23, від 20 червня 2025 року у справі № 904/3491/22. Заявник наполягає на тому, що суд не взяв до уваги неправильно визначену позивачем ціну позову та недоплатив судовий збір. Крім того, позивач не вніс кошти на депозитний рахунок суду, пред`явивши позовну вимогу до добросовісного набувача.
10. Вивчивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на такі обставини.
11. Судами встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси з 09 лютого 2024 року перебуває цивільна справа за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 та АТ «ВТБ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельної ділянки, іпотечного договору, визнання недійсним державного акту, свідоцтва про право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію ділянки з закриттям Поземельної книги, в якій позивач просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки під забудову на аукціоні від 14 червня 2006 року, укладений між Одеською міською радою та ТОВ «Творче об`єднання ДЮК», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д. Г. та зареєстрований в реєстрі за № 1889;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 915184, реєстровий номер 02[телефон приховано], виданий 09 серпня 2006 року ТОВ «Творче об`єднання ДЮК» на земельну ділянку площею 1,4529 га з кадастровим номером [номер приховано]:48:001:0006;
- визнати недійсним договору іпотеки від 14 липня 2008 року, укладений між ТОВ «Творче об`єднання ДЮК» та ВАТ «ВТБ Банк», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 5486;
- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , видане 19 січня 2017 року ПАТ «ВТБ Банк» на земельну ділянку площею 1,4529 га з кадастровим номером [номер приховано]:48:001:0006;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 24 вересня 2019 року, укладений між АТ «ВТБ-Банк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З. З. та зареєстровано в реєстрі за № 2205;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за № 48829031 від 24 вересня 2019 року з одночасним припиненням володіння ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 1,4529 га з кадастровим номером [номер приховано]:48:001:0006 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- усунути перешкода державі в особі територіальної громади м. Одеси у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 1,4529 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:48:001:0006 в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки;
12. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26 березня 2024 року відкрито провадження у справі, встановлено, що справа буде розглянута в загальному позовному провадженні та призначено проведення підготовче судове засідання на 14 травня 2024 року.
13. У судовому засіданні неодноразово оголошувалася перерва.
14. 05 вересня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява заступника керівника Одеської обласної прокуратури - Мерімеріна К. Г. про зміну предмету позову, у якій заявник просив:
1) вилучити позовні вимоги:
- про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки під забудову на аукціоні від 14 червня 2006 року, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «Творче об`єднання ДЮК», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д. Г. та зареєстровано в реєстрі за № 1889;
- про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 915184, реєстровий номер 02[телефон приховано], виданого 09 серпня 2006 року ТОВ «Творче об`єднання ДЮК» на земельну ділянку площею 1,4529 га з кадастровим номером [номер приховано]:48:001:0006;
- про визнання недійсним договору іпотеки від 14 липня 2008 року, укладеного між ТОВ «Творче об`єднання ДЮК» та ВАТ «ВТБ Банк», посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л. І. та зареєстрованого в реєстрі за № 5486;
- визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , виданого 19 січня 2017 року ПАТ «ВТБ Банк» на земельну ділянку площею 1,4529 га з кадастровим номером [номер приховано]:48:001:0006;
- про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 вересня 2019 року, укладеного між АТ «ВТБ-Банк» та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюк З. З. та зареєстровано в реєстрі за № 2205;
- про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за № 48829031 від 24 вересня 2019 року з одночасним припиненням володіння ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 1,4529 га з кадастровим номером [номер приховано]:48:001:0006 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- про усунення перешкод державі в особі територіальної громади м. Одеси у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 1,4529 га шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:48:001:0006 в Державному земельному кадастрі з одночасним закриттям Поземельної книги відносно цієї земельної ділянки;
2) змінити вимогу:
- про зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні майном шляхом передачі у власність територіальної громади в особі Одеської міської ради земельної ділянки площею 1,4529 га, кадастровий номер - [номер приховано]:48:001:0006, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на вимогу про витребування на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради від ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,4529 га, кадастровий номер - [номер приховано]:48:001:0006, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
15. 05 вересня 2025 року представник ОСОБА_2., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , надіслала до Приморського районного суду м. Одеси заяву про залишення позовної заяви без руху, усунення недоліків та приведення позову у відповідність до всіх змін, внесених Законом України № 4292-ХІ від 12 березня 2025 року. До заяви додано клопотання про долучення доказів, що стосуються Проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території земель водного фонду та водоохоронної зони уздовж Чорного моря на території міста Одеси, а також інших документів, які були отримані на виконання ухвали суду від 10 червня 2025 року стосовно спірної земельної ділянки.
16. Ухвалою від 09 вересня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси заяву про зміну предмета позову залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме для зазначення ціни позову, доказів, що підтверджують внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка якого була б здійснена на дату подання заяви про зміну предмета позову.
17. 19 вересня 2025 року через підсистему ЕС подано та 22 вересня 2025 року зареєстрована заява заступника керівника Одеської обласної прокуратури - Мерімеріна К. Г. про усунення недоліків заяви про зміну предмету позову, у якій заявник зазначав щодо ціни позову та доказів на підтвердження сплати судового збору:
- звертаючись до суду в якості ціни позову вказано грошову суму у розмірі 15 324 195 грн, яку взято зі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, дата оцінки - 31 жовтня 2005 року, та яка була актуальною на дату її протиправного вибуття із власності територіальної громади, відповідно до якої було розраховано та сплачено судовий збір, а тому, оскільки в первинному позові виконано зазначені вимоги, підстав для повторного зазначення ціни позову та доплати судового збору - немає;
- щодо надання доказів сплати на депозитний рахунок коштів заявник пояснив, що закон України, яким встановлено обов`язок внесення грошових сум на депозитний рахунок суду набув чинності після звернення до суду, а тому, до означеної вимоги має застосовуватися процесуальний закон, який був чинний на дату пред`явлення позову. Заявник посилається на недопустимість зворотної дії закону в часі.
18. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09 жовтня 2025 року заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури - Мерімеріна К. Г. про зміну предмету позову - повернуто позивачу. Постановляючи вказану ухвалу, суд керувався тим, що позивач не усунув недоліки заяви про зміну предмету позову, які визначені в ухвалі суду від 09 вересня 2025 року.
19. Вимоги до позовної заяви визначено у статті 175 ЦПК України.
20. Відповідно до пунктів 4, 5, 8, 9, 10 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
21. Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
22. Частиною четвертою статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
23. Відповідно до частини одинадцятої статті 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
24. Частиною другою статті 176 ЦПК України визначено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
25. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та повертаючи справу для продовження розгляду, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що прокурор при пред`явленні позову дотримав вказані норми процесуального права, а саме зазначив ціну позову та сплатив судовий збір у відповідному розмірі, а суд, погодившись з такими діями прокурора, відкрив провадження у справі, тому, у разі встановлення, що ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, питання стягнення недоплаченого судового збору повинно бути вирішене судом під час розгляду справи по суті відповідно до частини другої статті 176 ЦПК України.
26. Аналогічного висновку щодо застосування частини другої статті 176 ЦПК України дійшов Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2026 року у справі № 372/933/24.
27. Стосовно обов`язку з внесення коштів на депозит колегія суддів керується такими міркуваннями.
28. 09 квітня 2025 року набрав чинності Закон від 12 березня 2025 року № 4292-ІХ, яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.
29. Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред`явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (частина п`ята статті 390 ЦК України у редакції Закону від 12 березня 2025 року № 4292-IX).
30. У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви (абзац другий частини четвертої статті 177 ЦПК України у редакції Закону від 12 березня 2025 року № 4292-IX).
31. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок позивача внести відповідну грошову суму (абзац третій частини другої статті 185 ЦПК України у редакції Закону України від 12 березня 2025 року № 4292-IX).
32. Верховний Суд у постановах від 01 грудня 2025 року у справі № 354/419/25, від 10 грудня 2025 року у справі № 354/417/25 зазначав, що обов`язок попереднього внесення вартості майна на депозитний рахунок суду передбачений у нормі матеріального права. Положення частини п`ятої статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача, при цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини п`ятої статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню. У випадку, якщо позивач обґрунтовує позов про витребування нерухомого майна недобросовісністю набувача, то положення частини п`ятої статті 390 ЦК України не застосовуються. Питання про добросовісність/недобросовісність набувача суд може вирішити лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення; у випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини п`ятої статті 390 ЦК України; натомість у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини п`ятої статті 390 ЦК України, якщо позивач попередньо не вніс вартість майна на депозитний рахунок суду.
33. Аналогічними міркуваннями щодо моменту порядку дослідження та встановлення добросовісності/недобросовісності набувача нерухомого майна керувався Верховний Суд у постановах від 13 травня 2026 року у справі № 642/5620/23, від 17 червня 2026 року у справі № 354/2126/24.
34. У цій справі прокурор як на підставу позову посилався на недобросовісність відповідача, оскільки вважав, що спірна земельна ділянка, яка перебуває у власності відповідача, належить до земель водного фонду, передання у приватну власність яких національним законодавством не передбачено. При цьому, відповідач продовжує наполягати на добросовісності набуття майна у власність за результатами проведення прилюдних торгів.
35. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції правильно вказав на те, що добросовісність/недобросовісність набуття відповідачем спірного об`єкта нерухомості може бути встановлена за результатами розгляду позовних вимог по суті, натомість суперечливість суджень позивача та відповідача щодо добросовісності/недобросовісності набувача унеможливлює вирішення цього питання на стадії прийняття заяви про зміну предмета позову.
36. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування ухвали першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду і такі висновки відповідають чинній правозастосовчій практиці.
37. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з тим, що прокурор сплатив судовий збір від нормативної грошової оцінки, а мав сплатити виходячи з реальної вартості майна, визначеної за експертною оцінкою, де їх ціна значно вища, та як наслідок до суб`єктивного тлумачення норм чинного процесуального законодавства, а також до суб`єктивних висновків щодо добросовісності/недобросовісності набувача, які є передчасними та можуть бути зроблені виключно судом за результатами дослідження доказів та обставин справи. Лише незгода сторони з оскаржуваним судовим рішенням не є безумовною підставою для відкриття касаційного провадження у справі.
38. Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи касаційної скарги не доводять потребу у відкритті касаційного провадження у справі.
39. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
40. Оскільки доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, не доводять наявність потреби у касаційному перегляді зазначеного судового рішення, застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а отже касаційна скарга є необґрунтованою, то у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 261, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Одеського апеляційного суду від 26 травня 2026 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: А. А. Калараш
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров