Справа № 522/1935/24
Провадження № 2/522/9170/26
УХВАЛА
22 вересня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Гресько Б.Ю.,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Шевчук В.В. про зупинення розгляду справи,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельної ділянки, іпотечного договору, визнання недійсним державного акту, свідоцтва про право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію ділянки з закриттям Поземельної книги.
08 вересня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Шевчук Вікторії Вікторівни про зупинення розгляду справи, у якій заявниця просить зупинити розгляд справи за заявою заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельної ділянки, іпотечного договору, визнання недійсним державного акту, свідоцтва про право власності на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію ділянки з закриттям Поземельної книги до закінчення перегляду у касаційному порядку справи № 916/1396/26 і оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту судових рішень, ухвалених за результатами такого розгляду, та до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12.03.2025 № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» та набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у вказаній справі, ухваленого за результатами такого розгляду.
16 вересня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшла заява, якою заперечує проти задоволення клопотання представника відповідача - адвоката Шевчук В.В. про зупинення розгляду справи.
18 вересня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шевчук В.В. надійшла відповідь на заперечення від 16.09.2026 року.
У підготовче засідання 16 вересня 2026 року з`явилися у залі суду представник заявника - заступника керівника Одеської обласної прокуратури - Шафарчук О.В. , представник позивача - Одеської міської ради - Соболь Я.О., представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , та у режимі відеоконференц зв`язку представник відповідача - АТ «ВТБ БАНК» - Кустова Т.В. Представником відповідача Іванова О.О. було підтримано заявлене клопотання, представником відповідача АТ «ВТБ БАНК» було підтримано позицію щодо необхідності задоволення клопотання, представники Одеської міської ради та заступника керівника Одеської обласної прокуратури заперечували проти задоволення клопотання про зупинення розгляду справи.
Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Необхідність зупинення розгляду справи мотивована, зокрема, тим, що Великою Палатою ВС по справі № 916/1396/26, за позовом Громадська організація "Одеський обласний центр журналістських розслідувань" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина Регіону" про усунення перешкод у дотриманні правового режиму земель водного фонду та екологічних прав та інтересів суспільства в особі мешканців Фонтанської сільської територіальної громади Одеського району Одеської області шляхом зобов`язання ТОВ "Перлина Регіону" повернути земельні ділянки у комунальну власність та скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Перлина Регіону" на земельні ділянки, буде сформовано висновок - чи вимоги про повернення земельних ділянок у власність територіальної громади є вимогами майнового чи немайнового характеру, що безпосередньо впливає на результат розгляду справи № 522/1935/24.
Надаючи усні пояснення під час підготовчого засідання, представниця відповідача пояснює, що вирішення даного питання допоможе визначити, як розраховувати судовий збір у даній справі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК У країни, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові від 27 вересня 2023 року у справі № 156/752/22 Верховний Суд зазначив, що підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
У Постанові ВС у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що : «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи».
Справи № 522/1936/24 та № 916/1396/26 не мають жодного матеріально-правового зв`язку, встановлені обставини по справі № 916/1396/26 не матимуть преюдиційного значення для розгляду даної справи, а відтак, у суду відсутній обов`язок зупинити провадження до розгляду зазначеної справи.
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Суд погоджується із доводами заступника керівника Одеської обласної прокуратури, що правовідносини у справі № 916/1396/26 не є подібними тим, що склалися у даній справі, а відтак їх розгляд та прийняття рішення Верховним Судом не матиме впливу на розгляд даної справи.
Щодо критеріїв визначення подібності правовідносин, у Верховному Суді наявна усталена практика, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності необхідно насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів
У справі №916/1396/26, що перебуває на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, заявник - громадська організація, тобто, юридична особа приватного права, зазначає у позові, що його подано в інтересах захисту екологічних прав суспільства, а не для отримання майнового блага чи витребування майна на свою користь. Відтак, розглядається насамперед питання визначення характеру позовних вимог - майнового чи немайнового, адже позивачем у даній справі було сплачено судовий збір як за вимогу немайнового характеру, що і стало підставою для оскарження до суду апеляційної, а потім і касаційної інстанції.
Суд наголошує, що у справі № 522/1935/24 не постає подібних питань, заявлено вимоги майнового характеру. На розгляді Одеського апеляційного суду перебувало питання правильності визначення розміру суми судового збору за поданою юридичною особою позовної заяви майнового характеру у зв`язку із наявністю розбіжностей позицій сторін щодо правильності визначення дійсної вартості спірного об`єкта нерухомого майна на момент звернення до суду.
Стороною відповідача не було обґрунтовано, у чому саме полягає подібність правовідносин.
Тому суд доходить висновку про відсутність у правовідносинах, що склалися у двох справах, подібності, а відтак - і підстав для зупинення провадження у даній справі.
Окрім того, суд зауважує, що згідно із п. 10 ч. 2 ст. 252 ЦПК України, провадження може бути зупинене у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Станом на дату постановлення даної ухвали, у Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна лише ухвала колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.08.2026 року про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Великою Палатою ВС не прийнято до свого провадження справу № 916/1396/26, а тому твердження представника відповідача про те, що «ВП ВС буде сформовано висновок…, що безпосередньо впливає на результат розгляду справи», є явно передчасним.
На думку суду, посилання представника відповідача у заяві від 18.09.2026 року на наявність у Єдиному державному реєстрі судових рішень прикладів численних відкладень розгляду справ до зазначеного розумного строку, що в свою чергу дозволяло враховувати позицію палати, об`єднаної палати або ВП ВС по іншим справам з подібних питань, - не доводить неправильність незастосування інституту зупинення провадження до прийняття справи до провадження палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою ВС, а навпаки, вказує на усталеність відповідної практики.
Наводячи аргументи про те, що «підстави, наведені у запереченні позивача від 15.09.2026 не вирішують наведені питання, а створюють передумови для прийняття рішень, які завідомо можуть не відповідати практиці застосування норм права», представник відповідача не конкретизує, у чому саме та яких саме норм права вбачається можливість порушення.
Щодо вирішення питання про доцільність зупинення провадження до вирішення Конституційним Судом України, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що 20.05.2026 року представником відповідача до Одеського апеляційного суду було подано клопотання про зупинення провадження у справі, однією із підстав якого була необхідність дочекатися висновку Конституційного Суду України за тією ж конституційною скаргою.
Станом на дату розгляду Приморським районним судом м. Одеси клопотання від 08.09.2026 року про зупинення розгляду справи, обставини справи не зазнали змін, а у тому суд не вбачає підстав не погодитися із висновками, викладеними Одеським апеляційним судом у Постанові від 26.05.2026 року при розгляді подібного клопотання.
Так, суд наголошує на необхідності дотримання розумної тривалості судового розгляду, на яку звертає увагу Одеський апеляційний суд із посиланням на релевантну практику Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Так, у постанові КЦС ВС від 1 грудня 2025 року у справі № 354/419/25, на яку посилається Одеський апеляційний суд у Поставнові від 26.05.2026 року по даній справі, зазначено, що питання про добросовісність / недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення.
Тобто питання про добросовісність / недобросовісність набувача може бути вирішене судом лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, а тому залишення позову без розгляду з підстав невнесення вартості майна на депозитний рахунок суду є неправомірним, якщо позивач обґрунтовує свої вимоги саме недобросовісністю набувача.
Тому вирішення Конституційним Судом України питання щодо відповідності положенням Конституції України пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12.03.2025 № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» не матиме впливу на перебіг підготовчого провадження у справі.
З метою запобігання необґрунтованим затягуванням строків розгляду справи, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.
Пунктом 14 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
Ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не зазначені у переліку ухвал, визначеному частиною першою статті 353 ЦПК України, які можуть бути оскаржені окремо від рішення.
КЦС ВС в ухвалі від 06 грудня 2023 року у справі № 753/1798/22 зробив висновок, оскільки ухвала суду першої інстанції про відмову у зупиненні провадження у справі не належить до вичерпного переліку ухвал, що підлягають оскарженню окремо від рішення суду, тому суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 43, 222, 251-254 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання представника відповідача - адвоката Шевчук Вікторії Вікторівни про зупинення провадження у справі - залишити без задоволення.
Відкласти проведення підготовчого засідання, надіслати учасникам справи повістки після узгодження дати засідання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу в цій частині можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення, ухвалене за наслідками розгляду справи.
Суддя Косіцина В.В.