Ухвала № 138534016 у справі № 908/1634/24 від 27.07.2026

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

27.07.2026 м.Дніпро Справа № 908/1634/24(908/3325/24)

Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Джепи Ю.А., суддів Соп`яненко О.Ю. та Фещенко Ю.В., розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали

апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2025 у справі № 908/1634/24 (908/3325/24) (суддя Юлдашев О.О.), повний текст рішення складено 27.05.2025,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕЛАЙ», код ЄДРПОУ 40673981 (69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1)

до відповідача: ФО ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: розпорядник майна, арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 162)

про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання

ціна позову: 3 457 684, 77 грн

в межах справи № 908/1634/24

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕЛАЙ», код ЄДРПОУ 40673981 (69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1)

кредитор - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 )

розпорядник майна - арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 174 від 24.04.2013; адреса: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62, а/с 162)

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 23.12.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕЛАЙ», код ЄДРПОУ 40673981 (69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1) до відповідача: ФО ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, для розгляду в межах справи № 908/1634/24 про банкрутство позивача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2025 у справі № 908/1634/24 (908/3325/24) позов задоволено.

Стягнуто з Доценко Олени Геннадіївни, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНЕЛАЙ», код ЄДРПОУ 40673981 (69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України (проспект 40-річчя Перемоги), буд. 63, прим. 1) 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 82464 (вісімдесят дві тисячі чотириста шістдесят чотири) долари США 84 центи.

Стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап./Вознес./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача [рахунок приховано]) 51865 (п`ятдесят одна тисяча вісімсот шістдесят п`ять) грн 27 коп. судового збору.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (Вх. № 50657 від 05.06.2026), в якій просить звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2025 у справі №908/1634/24 (908/3325/24) скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що не була повідомлена про розгляд справи, та дізналася про її існування після блокування її банківських рахунків.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Джепа Ю.А. (суддя-доповідач), судді: Соп`яненко О.Ю., Фещенко О.Ю.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 10.06.2026, для вирішення питання про витребування матеріалів справи з місцевого господарського суду та у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Соп`яненко О.Ю. та Фещенко О.Ю. - членів колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1 (зі змінами), призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №908/1634/24 (908/3325/24).

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді -Джепи Ю.А, суддів: Левшини Г.В. та Демчини Т.Ю.

З метою з`ясування обставин, необхідних для вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2026 витребувано з Господарського суду Запорізької області матеріали справи №908/1634/24 (908/3325/24). Розгляд питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2025 у справі № 908/1634/24 (908/3325/24) відкладено до надходження матеріалів справи до Центрального апеляційного господарського суду.

13.07.2026 матеріали справи надійшли до апеляційного суду.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 23.07.2026, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, у зв`язку з усуненням обставин, що стали підставою для автоматизованого перерозподілу 10.06.2026, а саме виходом з відпустки суддів Соп`яненко О.Ю. та Фещенко Ю.В. - членів колегії суддів, а також з метою дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 908/1634/24 (908/3325/24).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.07.2026 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Джепи Ю.А, суддів: Соп`яненко О.Ю. та Фещенко Ю.В.

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору. В обґрунтування зазначає, що останній дохід отримувала на початку 2020 року, а саме державну допомогу на дитину. Після 2020 року не має жодного доходу, а на її утриманні перебуває 9-річна донька. На підтвердження до апеляційної скарги додано сформовану засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України від 25.05.2026 довідку про доходи за 2017-2020 роки.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ст. 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною 3 ст. ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Таким чином, аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.07.2026 у справі № 990/69/26 погодилась з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки копія витягу з Державного реєстру фізичних осіб - платників про суми виплачених доходів та утриманих податків не є належним доказом майнового стану, оскільки не виключає наявності у позивачки інших джерел доходу.

Доказами, які підтверджують майновий стан особи, можуть бути зокрема довідки з органу Державної податкової служби України про розмірі доходів за попередній календарний рік та з органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік (у разі перебування особи на пенсійному обліку).

Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.

Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Як вже зазначалось, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується відповідне клопотання. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.

Суд наголошує, що відповідні докази фінансового становища заявника мають бути подані апеляційному суду на загальних підставах.

Колегія суддів звертає увагу заявника, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду довідка Пенсійного фонду України про доходи за 2017-2020 роки не є достатньою для визначення сукупного річного доходу відповідача за 2025 рік для цілей звільнення від сплати судового збору. ЇЇ дохід може бути відмінним від соціальних (пенсійних) виплат, можуть мати місце інші види доходів, що відображаються, зокрема, у податковій звітності. Також вказана довідка не відображає в цілому майнового стану апелянта, у якої у володінні чи власності може перебувати відповідне рухоме або нерухоме майно, майнові права тощо.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані докази колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не доведено належними доказами свого фінансового становища та того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру сукупного річного доходу апелянта за попередній календарний рік (2025), а також не доведено належними доказами інші визначені законом підстави, зокрема, що вона є особою, що має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів, або ж одинокою матір`ю, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, або ж членом малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї тощо, посилаючись лише на наявність дитини віком 9 років та надаючи докази лише на обґрунтування цього факту.

У зв`язку із зазначеним клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно підпункту 1 пункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно підпункту 4 пункту 2 ч. 2 ст. 4, ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір» та вимоги скаржниці, викладені в апеляційній скарзі, судовий збір за подання даної апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 62 238,32 грн (51 865,27 грн *150%*0.8 = 62 238, 32 грн).

Судовий збір має бути сплачений за наступними реквізитами Центрального апеляційного господарського суду:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: [рахунок приховано]

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від _______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі __________ (номер справи), Центральний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2025 у справі №908/1634/24 (908/3325/24), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження (п. 25 постанови Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 910/15988/16).

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження представником відповідача зазначено, що про існування справи їй стало відомо після блокування банківських рахунків. 22.04.2026 представник скаржниці, адвокат Донець В.В., подав заяву про надання доступу до матеріалів даної справи в електронному вигляді. 27.04.2026 до особистого кабінету адвоката у підсистемі ЄСІТС надійшло оскаржуване рішення. У період з 27.04.2026 по 28.05.2026 адвокат Донець В.В. перебував у щорічній плановій відпустці, що підтверджується доданою до апеляційної скарги довідкою. Оскаржуване рішення відповідачка отримала після виходу адвоката з відпустки 28.05.2026 і після ознайомлення було прийнято рішення про апеляційне оскарження.

Вибір адвоката, який надаватиме професійну правничу допомогу, зокрема у формі представництва інтересів у суді, є правом особи, однак реалізація такого права передбачає також настання відповідних юридичних наслідків, у тому числі процесуального характеру. Обставини, пов`язані з організацією представництва та доступністю обраного представника, самі по собі не можуть бути підставою для поновлення процесуального строку.

Схожих висновків, зокрема, дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.02.2024 у справі №480/8341/22.

У даному випадку перебування адвоката Донець В.В. у щорічній плановій відпустці, що підтверджується наданою про це довідкою, не є об`єктивно непереборною обставиною та не свідчить про наявність істотних труднощів, які унеможливлювали своєчасне подання апеляційної скарги. Скаржниця не була позбавлена можливості залучити іншого представника, також її представник мав вжити організаційних заходів для дотримання встановленого процесуального строку, отримавши відповідну копію судового рішення.

З урахуванням викладеного колегія суддів не визнає наведені обставини поважними причинами для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення у даній справі.

Згідно з ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху, зокрема, також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2025 у справі № 908/1634/24 (908/3325/24), з підстави, вказаної в заяві, слід запропонувати апелянту вказати інші підстави для поновлення строку.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).

Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 2 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику надати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме в сумі - 62 238,32 грн у даній справі, а також вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2025 у справі № 908/1634/24 (908/3325/24).

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2025 у справі № 908/1634/24 (908/3325/24) - залишити без руху.

3. Встановити десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:

- надати суду докази сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 62 238,32 грн;

- зазначити інші підстави для поновлення строку.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог даної ухвали в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

5. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Ю.А. Джепа

Судді: Ю.В. Фещенко

О.Ю. Соп`яненко