Справа № 756/1869/26
Провадження № 2/756/4180/26
УКРАЇНА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2026 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участі секретаря судових засідань - Тагієва Р.Д.,
представника відповідача - Вітер В.М. ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 24.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна, розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження.
02.04.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Вітер М.М. про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, у зв`язку з тим, що відповідач перебуває на військовій службі. До клопотання долучено довідку Форми 5 видану Військовою частиною НОМЕР_1 за №2484/441 від 24.03.2026, витяг із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2024 №23.
06.04.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшли від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Ковриженка О.О. заперечення на клопотання про зупинення провадження.
08.04.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Ковриженка О.О. надійшло клопотання про витребування доказів, у якому просить зобов`язати відповідача ОСОБА_3 надати для огляду в судовому засіданні оригінали наступних документів: зведеної інформації № 1526/9/323 від 17.03.2026 (в/ч НОМЕР_2 ); витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 23 від 26.05.2024; довідки форми 5 № 2484/441 від 24.03.2026 (в/ч НОМЕР_1 ) та витребування у Генерального штабу Збройних Сил України, Військової частини НОМЕР_1 інформації про те, чи перебуває ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на діючій військовій службі станом на дату надання відповіді, а також належним чином завірену копію чинного контракту про проходження військової служби (із додатковими угодами про продовження строку дії, за наявності) або довідку про наказ про звільнення з військової служби.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 08.04.2026 клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Ковриженка О.О. про витребування доказів задоволено частково. Зобов`язано відповідача ОСОБА_3 надати для огляду в судовому засіданні оригінал витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.05.2024 №23 та довідку Форми 5 видану Військовою частиною НОМЕР_1 за №2484/441 від 24.03.2026. Витребувано у Генерального штабу Збройних Сил України інформацію про те, чи перебуває на військовій службі ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) (по мобілізації, підписав контракт); якщо так, то коли (день, час, рік) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) був призваний на військову службу і чи станом на день надання відповіді він не звільнився з військової служби. Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 інформацію про те, чи перебуває на військовій службі ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) (по мобілізації, підписав контракт); якщо так, то коли (день, час, рік) ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) був призваний на військову службу і чи станом на день надання відповіді він не звільнився з військової служби. У решті заявлених вимог відмовлено.
У судовому засіданні 11.05.2026 на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду представником відповідача було надано для огляду витребуваних оригіналів документів.
27.05.2026, 08.06.2026, 10.06.2026 до суду від заступника командира військової частини НОМЕР_1 надійшли листи, у яких серед іншого зазначено, що полковник ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) був призваний на військову службу 25.02.2022 та на поточний момент перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до п.3 контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу від 20.04.2024 контракт полковника ОСОБА_3 діє до оголошення демобілізації. На час надання інформації рапорт про звільнення з військової служби полковник ОСОБА_3 не подавав.
16.07.2026 до суду від заступника командира військової частини НОМЕР_1 надійшов лист, у якому серед іншого зазначається, що оскільки Генеральний штаб Збройних Сил України не є розпорядником витребуваної судом інформації, ухвала суду від 08.04.2026 по справі №756/1869/26 за дорученням начальника Генерального штабу Збройних Сил України була направлена для опрацювання встановленим порядком до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Далі, за дорученням Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України зазначена ухвала суду від 08.04.2026 була надана для опрацювання встановленим порядком до військовій частині НОМЕР_1 за місцем служби полковника ОСОБА_3 . Військовою НОМЕР_4 була надана витребувана судом інформація в листах від 04.05.2026 №22484/672; від 05.05.2026 №2484/678 та від 27.05.2026 №22484/802. На час надання цієї інформації полковник ОСОБА_3 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , рапорт про звільнення з військової служби не подавав. До листа долучено копію доручення начальника Генерального штабу Збройних Сил України, копію доручення Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, у зв`язку з тим, що відповідач перебуває на військовій службі, виконує свій військовий обов`язок в умовах воєнного стану, що унеможливлює його особисту участь у судових засіданнях, належну підготовку до справи та реалізацію його прав.
Сторона позивач у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась. 16.07.2025 до суду від представника позивача надійшло клопотання, у якому серед іншого, просив відкласти підготовче судове засідання, оскільки у визначений час буде задіяний у процесуальних діях в інших справах, до клопотання не було долучено документи у підтвердження вказаних обставин.
Протокольною ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 16.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення підготовчого судового засідання.
Суд, вислухавши думку учасника судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Основні засади забезпечення національної безпеки і оборони держави визначені Конституцією України.
Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.
Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства.
Дотримання судом процесуальних норм під час зупинення провадження у справі сприяє дотриманню принципу юридичної визначеності, оскільки сторони мають право очікувати, що ці норми будуть застосовані.
У цивільному процесі підстави зупинення провадження регламентовані статтями 251 та 252 ЦПК України. Стаття 251 ЦПК України встановлює обов`язок для суду зупиняти провадження у справі на відміну від статті 252 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначена норма права забезпечує дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов`язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов`язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд. Тобто, це є обов`язок суду, а не право зупинити провадження у справі. Велика Палата Верховного Суду у пункті 81 постанови від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25) зазначила, що з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування в цілому потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан» для цілей застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм.
Упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації для застосування судом пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд має отримати докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на військовій службі.
Сторона відповідача у справі додала до заяви про зупинення провадження у справі витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.05.2024 року № 23 та довідку форми 5 від 24.03.2026 року № 2484/441, про перебування ОСОБА_3 з 28.04.2024 по теперішній час на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , оригінали яких були оглянуті.
Також, відповідно до листів військової частини НОМЕР_1 , полковник ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) був призваний на військову службу 25.02.2022 та на поточний момент перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до п.3 контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу від 20.04.2024 контракт полковника ОСОБА_3 діє до оголошення демобілізації. На час надання інформації рапорт про звільнення з військової служби полковник ОСОБА_3 не подавав.
З урахуванням наведеного та редакції пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, в суду є обов`язок, а не право зупинити провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (див.: пункти 73, 96, 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25).
Указана норма є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов`язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об`єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов`язкове зупинення провадження у судовій справі.
Суд ураховує, що обов`язок суду зупинити провадження не повинен тлумачитися всупереч волі та інтересам військовослужбовця як учасника цивільного процесу. Застосовувати пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України не можна тоді, коли це безпосередньо суперечить інтересам військовослужбовця, який звернувся до суду як позивач та вимагає судового захисту його прав, свобод та/або інтересів, а так само військовослужбовця як відповідача чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, який прагне продовження розгляду справи по суті за його відсутності.
Тобто ключовим під час вирішення питання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України є саме воля військовослужбовця як сторони чи третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
За таких обставин прохання військовослужбовця, який є стороною або третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, продовжити розгляд справи, незважаючи на його військову службу, суд має врахувати як достатню підставу не зупиняти провадження у справі.
Тобто якщо учасник справи, права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагне продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство. У такий спосіб суд забезпечить баланс між вимогами процесуальних норм права, справедливістю та ефективністю правосуддя.
На вказаному наголошено, зокрема, у пунктах 102-105 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 (провадження № 14-74цс25).
При цьому у пунктах 107, 108 вищевказаної постанови Велика Палата Верховного Суду наголосила, що про своє волевиявлення проти зупинення провадження та прагнення продовжувати розгляд справи військовослужбовець - сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, може заявити у позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі, відзиві на них або відповіді на відзив, а також у будь-якій іншій заяві або клопотанні у справі, адресованих суду.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви та зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі (пункт 2 частини першої статті 253 ЦПК України), чи у разі повідомлення ОСОБА_3 про свій намір та можливість продовжити розгляд справи, провадження у справі буде поновлено.
Керуючись статтями 251, 253, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника відповідача ОСОБА_3 - Вітер В.М. про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна - задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі №756/1869/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , про поділ спільного майна до припинення перебування відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, але не пізніше ніж до закінчення воєнного стану в Україні.
Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі зобов`язати відповідача ОСОБА_3 повідомити про це суд невідкладно.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено 27.07.2026.
Суддя М. М. Ткач