УХВАЛА
м. Вінниця
28 липня 2026 р. Справа № 120/16591/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 протиправно не виплачено за період проходження служби не виплачено грошове забезпечення (основні та додаткові види), які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.
Ухвалою від 04.12.2025 позовну заяву залишено без руху з підстав не чіткого заявлення позовних вимог та строку звернення до суду.
15.12.2025 представником позивача до суду подано заяву про усунення недоліків, якою зауважує, що позивач не має наказів про зарахування і виключення, тому представником подано було адвокатський запит, який залишено без відповіді. У зв`язку із чим заявлено клопотання про витребування доказів, задля встановлення чіткого періоду служби.
Ухвалою суду від 02.01.2026 відкрито провадження у справі, витребувано у військової частини НОМЕР_1 накази про зарахування та виключення ОСОБА_1 з військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ; докази вручення позивачу грошового атестату; відомості про нарахування та виплату за період служби грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; інформацію про прожитковий мінімум, який застосовувався при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення за час служби позивача.
Окремо судом зазначено, що питання дотримання позивачем строку звернення до суду буде вирішено після наданих відповідачем витребуваних документів.
На виконання вимог ухвали суду, військовою частиною надано суду витребувані докази, а також заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування поданого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, представник відповідача вказав, що позивача виключено зі списків особового складу військової частини 25.08.2022, цього ж дня йому вручено грошовий атестат із відомостями про нараховані та виплачені суми, а тому саме з цієї дати він дізнався або повинен був дізнатися про можливе порушення свого права. Відповідач вважає, що позивач пропустив встановлений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду, а рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 № 1-р/2025 не має зворотної дії в часі, у зв`язку з чим просить залишити позовну заяву без розгляду.
Надалі, враховуючи положення частини 13 статті 171 КАС України, ухвалою суду від 16.07.2026 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом конкретизації позовних вимог.
В ухвалі також зазначено, що доводи відповідача, викладені у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду, будуть вирішені судом після усунення позивачем зазначених недоліків позовної заяви.
22.07.2026 представником позивача через підсистему "Електронний Суд" до суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Так, на виконання вимог ухвали суду, стороною позивача конкретизовано позовні вимоги та викладено їх в такій редакції:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період проходження служби з 27.07.2021 року по 25.08.2022 року грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премії), а також грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, за період проходження служби з 27.07.2021 року по 25.08.2022 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Крім того, заперечуючи проти клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, представник позивача зазначає, що про порушення свого права позивач дізнався лише під час підготовки до звернення до суду, а не 25.08.2022, як стверджує відповідач. Також вказує, що долучений відповідачем грошовий атестат не містить підпису позивача, а тому не підтверджує ознайомлення з його змістом.
Крім того, посилається на положення статті 233 Кодексу законів про працю України, зазначаючи, що до 19.07.2022 звернення до суду з вимогами про стягнення належної заробітної плати не було обмежене будь-яким строком, а після набрання чинності Законом України № 2352-IX встановлено тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. З огляду на наведене позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача.
Згідно з частиною 14 статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Отже, враховуючи усунення недоліків позовної заяви, розгляд справи необхідно продовжити.
Розглянувши клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд зважає на таке.
Підстави та порядок залишення позову без розгляду визначені статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Водночас згідно з частинами 3 та 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відтак однією із підстав для залишення позовної заяви без розгляду є недотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду, що виявлено судом після відкриття провадження у справі (за умови неподання заяви про поновлення такого строку або відсутністю поважних причин для його поновлення).
При цьому особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, за загальним правилом, строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В силу положень частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Стаття 233. Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Відтак, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду із вимогами, які стосуються нарахування та виплати грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного календарного року за період з 27.07.2021 по 18.07.2022.
Питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця, за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року було предметом дослідження Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.
У зазначеній постанові Верховний Суд роз`яснив, що правовідносини, які тривали до 19.07.2022, регулюються статтею 233 КЗпП України у попередній редакції, а з 19.07.2022 - чинною редакцією цієї норми, внесеною Законом № 2352-IX.
Отже, Судовою палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 наголошено, що період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У зв`язку з цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (в частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Виходячи з цього, Судова палата зазначила, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Отже, право на звернення до суду із цим позовом з позовними вимогами щодо не нарахування та не виплати грошового забезпечення (основного і додаткового) в період з 19.07.2022 по 25.08.2022, підлягають застосуванню строки, визначені чинною редакцією статті 233 КЗпП України, зокрема, в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, зокрема з моменту отримання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (грошового атестата, який містить відповідні відомості).
Як убачається з матеріалів справи, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.08.2022 № 233 солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Обґрунтовуючи доводи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, відповідач зазначає, що 25.08.2022 позивачу вручено грошовий атестат із відомостями про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення, а тому саме з цієї дати розпочався перебіг тримісячного строку звернення до суду.
Разом із тим суд не може погодитися з такими доводами відповідача з огляду на таке.
Як убачається з наданої відповідачем копії грошового атестата, у графі щодо його отримання відсутній підпис позивача. Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вручення позивачу грошового атестата або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, відповідачем суду не надано.
Сам по собі факт складання грошового атестата або його наявність у матеріалах особової справи не свідчить про ознайомлення позивача із його змістом та не підтверджує отримання ним документально оформленої інформації щодо остаточного розрахунку при звільненні.
Водночас, відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме на такого суб`єкта покладається обов`язок доведення правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.
Отже, саме відповідач повинен був надати належні докази на підтвердження того, що позивач отримав письмове повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, або був належним чином ознайомлений із грошовим атестатом, з яким закон пов`язує початок перебігу строку звернення до суду.
Оскільки таких доказів матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено початок перебігу тримісячного строку звернення до суду щодо позовних вимог, які стосуються періоду з 19.07.2022 по 25.08.2022.
За таких обставин відсутні підстави вважати, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, а тому клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Продовжити розгляд справи.
Клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна