ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
27 липня 2026 р. Справа №160/18464/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в справі №160/18464/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Національної гвардії України, відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
30 червня 2026 року представник ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Національної гвардії України, відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Національної гвардії України, доведене до відома військової частини НОМЕР_1 листом від 18 березня 2026 року №27/13/3-17747-2026, у частині визначення ОСОБА_2 єдиним отримувачем одноразової грошової допомоги у частці 1/1 та призначення їй 15 000 000 (п`ятнадцяти мільйонів) гривень без урахування права ОСОБА_1 як сина загиблого військовослужбовця на відповідну частку допомоги;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України та Головне управління Національної гвардії України повторно опрацювати заяву ОСОБА_1 від 04 березня 2026 року, зареєстровану 28 квітня 2026 року за вхідним №М-55, про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, пункту 4 статті 16-1 та статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку та умов, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 серпня 2022 року №484, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні, та з обов`язковим урахуванням належності позивача до дітей загиблого військовослужбовця.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 червня 2026 року для розгляду адміністративної справи №160/18464/26 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
06.07.2026 року на адресу відповідача та третіх осіб направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.
07.07.2026 року відповідачами та третіми особами отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.
22.07.2026 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просить:
зупинити дію рішення комісії Головного управління Національної гвардії України, доведеного до відома військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України листом від 18 березня 2026 року №27/13/3-17747-2026, в оскаржуваній частині - щодо визначення ОСОБА_2 єдиною отримувачкою одноразової грошової допомоги у частці 1/1 та призначення їй 15 000 000 (п`ятнадцяти мільйонів) гривень без урахування права ОСОБА_1 на відповідну частку - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/18464/26;
заборонити Головному управлінню Національної гвардії України, військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, їхнім посадовим особам і фінансово-економічним підрозділам до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/18464/26 вчиняти будь-які дії, спрямовані на подальше нарахування, погодження, фінансування, формування або направлення платіжних документів та перерахування ОСОБА_2 невиплаченої частини одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_5 на підставі рішення, доведеного листом від 18 березня 2026 року №27/13/3-17747-2026.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є сином військовослужбовця, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто після набрання чинності змінами, за якими діти загиблого включені до кола отримувачів незалежно від повноліття та перебування на утриманні.
Позивачем подано заяву 04 березня 2026 року, однак комісія 18 березня 2026 року визначила вдову єдиною отримувачкою допомоги, а військова частина зареєструвала заяву лише 28 квітня 2026 року та не склала і не направила належного висновку до Головного управління НГУ.
На стадії забезпечення позову ці обставини не потребують остаточної оцінки, але вони об`єктивно свідчать, що продовження повної виплати одній особі до перевірки законності рішення є невиправданим.
Частина 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає співмірності заходів із позовними вимогами та врахування наслідків для заінтересованих осіб. Запитуване забезпечення відповідає цим критеріям.
Для ОСОБА_2 наслідком забезпечення буде лише відкладення отримання можливого невиплаченого залишку.
Якщо в позові буде відмовлено, дія тимчасових заходів припиниться після набрання рішенням законної сили, а відповідачі зможуть продовжити виплату. Отже, можливі наслідки для третьої особи є тимчасовими, оборотними і прямо передбаченими статтею 16-4 Закону № 2011-ХІІ.
Для позивача наслідки відмови у забезпеченні можуть бути істотно тяжчими та необоротними, оскільки повне перерахування 15 000 000 грн. іншій особі позбавить повторний розгляд заяви економічного змісту, створить потребу у нових провадженнях та покладе на сина загиблого ризик повернення коштів від приватної особи.
Співвідношення наслідків є очевидним: тимчасова затримка залишку не співмірна з ризиком остаточного вибуття всього предмета виплати.
Захід не завдає шкоди публічному інтересу та не перешкоджає обороноздатності. Кошти не вилучаються з державного бюджету на користь позивача, а зберігаються у розпорядженні уповноважених органів.
Головне управління НГУ та військова частина НОМЕР_1 продовжують виконувати всі інші повноваження. Обмеження стосується лише однієї конкретної виплати за одним конкретним рішенням і діє лише протягом судового розгляду.
Зупинення дії акта в оскаржуваній частині також не є тотожним задоволенню позову. Остаточне скасування рішення усуває його юридичні наслідки після вирішення спору по суті; забезпечення лише тимчасово блокує реалізацію цих наслідків.
Суд не встановлюватиме в ухвалі остаточної частки позивача, не визнаватиме його єдиним отримувачем і не оцінюватиме остаточно права всіх членів сім`ї. Збереження status quo є класичною функцією забезпечення позову.
Прохання зупинити дію рішення лише «в оскаржуваній частині» додатково підтверджує вузькість заходу.
Позивач не заперечує, що вдова загиблого ОСОБА_2 належить до передбаченого законом кола осіб та може мати право на частку.
Оспорюється визначення її єдиною отримувачкою у частці 1/1 без урахування дітей.
Саме тому тимчасова заборона подальшої виплати всієї невиплаченої частини за цим рішенням потрібна не для позбавлення вдови права, а для недопущення виконання спірного розподілу 1/1 до встановлення належних часток.
Необхідність двох взаємопов`язаних заходів пояснюється їх різною процесуальною функцією.
Зупинення дії рішення усуває на час розгляду його юридичну дію в оскаржуваній частині. Заборона відповідачам здійснювати подальші виплати забезпечує практичне виконання зупинення і виключає проведення платежів на підставі раніше сформованих графіків, фінансових заявок чи доручень.
На думку представника позивача, обидва заходи прямо передбачені пунктами 1 і 2 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України та в сукупності не виходять за межі предмета спору.
З урахуванням викладеного, представник позивача звернувся до суду з цією заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 року для розгляду заяви про забезпечення позову в адміністративній справі №160/18464/26 визначено суддю Олійника В.М.
22.07.2026 року на адресу суду від представника військової частини НОМЕР_1 НГУ надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, в якій представник відповідача-2 зазначає наступне.
Виплата одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 вже призупинена уповноваженим органом в імперативному порядку.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII та пункту 15 Порядку і умов, затверджених наказом МВС України від 09.08.2022 №484. Вказані норми передбачають, що за наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між такими особами та уповноваженим органом щодо права на допомогу чи її розміру, уповноважений орган призупиняє виплату до вирішення спору судом i набрання судовим рішенням законної сили.
У зв`язку з відкриттям провадження у справі №160/18464/26 (ухвала суду від 06.07.2026), Військова частина НОМЕР_1 НГУ призупинила здійснення виплати щомісячних часток ОГД ОСОБА_2 , починаючи з 10.07.2026 року, про що третю особу ( ОСОБА_2 ) офіційно повідомлено листом військової частини НОМЕР_1 НГУ від 16.07.2026 року № 6/36/13-4557-2026.
З урахуванням викладеного, представник відповідача-2 просить відмовити в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Станом на 27.07.2026 року на адресу суду від Головного управління Національної гвардії України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заперечень щодо заяви представника позивача про забезпечення позову не надходило.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Положеннями частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Таким чином, при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховуватися предмет позову, підстави звернення до суду, співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи, а також забезпечення дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.
Водночас, забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Предметом спору у даній справі є:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Національної гвардії України, доведене до відома військової частини НОМЕР_1 листом від 18 березня 2026 року №27/13/3-17747-2026, у частині визначення ОСОБА_2 єдиним отримувачем одноразової грошової допомоги у частці 1/1 та призначення їй 15 000 000 (п`ятнадцяти мільйонів) гривень без урахування права ОСОБА_1 як сина загиблого військовослужбовця на відповідну частку допомоги;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України та Головне управління Національної гвардії України повторно опрацювати заяву ОСОБА_1 від 04 березня 2026 року, зареєстровану 28 квітня 2026 року за вхідним №М-55, про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, пункту 4 статті 16-1 та статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку та умов, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 серпня 2022 року №484, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні, та з обов`язковим урахуванням належності позивача до дітей загиблого військовослужбовця.
У той же час, в заяві представник позивача просить до розгляду справи по суті:
зупинити дію рішення комісії Головного управління Національної гвардії України, доведеного до відома військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України листом від 18 березня 2026 року №27/13/3-17747-2026, в оскаржуваній частині - щодо визначення ОСОБА_2 єдиною отримувачкою одноразової грошової допомоги у частці 1/1 та призначення їй 15 000 000 (п`ятнадцяти мільйонів) гривень без урахування права ОСОБА_1 на відповідну частку - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/18464/26;
заборонити Головному управлінню Національної гвардії України, військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, їхнім посадовим особам і фінансово-економічним підрозділам до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/18464/26 вчиняти будь-які дії, спрямовані на подальше нарахування, погодження, фінансування, формування або направлення платіжних документів та перерахування ОСОБА_2 невиплаченої частини одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_5 на підставі рішення, доведеного листом від 18 березня 2026 року №27/13/3-17747-2026.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, оскільки виплата одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 вже призупинена уповноваженим органом в імперативному порядку.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII та пункту 15 Порядку і умов, затверджених наказом МВС України від 09.08.2022 №484. Вказані норми передбачають, що за наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між такими особами та уповноваженим органом щодо права на допомогу чи її розміру, уповноважений орган призупиняє виплату до вирішення спору судом i набрання судовим рішенням законної сили.
У зв`язку з відкриттям провадження у справі №160/18464/26 (ухвала суду від 06.07.2026), Військова частина НОМЕР_1 НГУ призупинила здійснення виплати щомісячних часток ОГД ОСОБА_2 , починаючи з 10.07.2026 року, про що третю особу ( ОСОБА_2 ) офіційно повідомлено листом військової частини НОМЕР_1 НГУ від 16.07.2026 року № 6/36/13-4557-2026.
Відтак, судом вбачається, що відповідачем-2 виплату одноразової грошової допомоги вже призупинено до вирішення спору судом i набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до частини 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно частин 1, 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №16018464/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Національної гвардії України, відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
З урахування викладеного, суд зазначає, що у разі незгоди позивача з ухвалою про відмову в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову позивач у відповідності до положень частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України має право оскаржити ухвалу до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 156, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №16018464/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Національної гвардії України, відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник