ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення заяви
27 липня 2026 року м. Ужгород № 260/4855/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про зміну предмета позову та залучення співвідповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким просить суд:
1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо: - повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був виключений з військового обліку на підставі рішення військово-лікарської комісії від 19.07.2022 року; - внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, унаслідок яких статус позивача було змінено з особи, виключеної з військового обліку, на статус військовозобов`язаного; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 привести відомості Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача у відповідність до рішення військово-лікарської комісії від 19.07.2022 року, відновивши статус «виключений з військового обліку» та категорію обліку «не військовозобов`язаний».
2) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо: - організації та проведення повторного медичного огляду позивача військово-лікарською комісією; - визнати протиправною та скасувати постанову (висновок) військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняту за результатами повторного медичного огляду позивача щодо його придатності до військової служби; - призову ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією; - визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі в адміністративній справі № 260/4855/26 в якості третього відповідача військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 .
23 липня 2026 року на адресу суду надійшла заява про залучення співвідповідача, яке мотивоване тим, що позивач є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 . Виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог, напряму стосується військової частини, у якій позивач проходитиме військову службу. Вважає, що порушені права та інтереси також можуть бути пов`язані з діями військової частини, крім того, неправомірні дії відповідачів 1 та 2 призвели до винесення протизаконного наказу про мобілізацію позивача, що і стало підставою для перебування позивача у даній військовій частині.
23 липня 2026 року до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог. Така заява обґрунтована тим, що порушення прав позивача відбулося внаслідок видання протиправного наказу начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 про призов на військову службу під час мобілізації. Незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема, право на свободу та право на обрання форми служби. Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.
У зв`язку з цим позивач з посиланням на статтю 47 КАС України просить прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог: зобов`язати військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог, суд враховує наступне.
Положеннями статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено права та обов`язки учасників справи, зокрема право подавати заяви та клопотання.
Згідно з частиною статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Аналізуючи частину першу статті 47 КАС України, суд приходить до висновку, що законодавець у зазначеній нормі чітко визначив, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову. При цьому, зміна позивачем одночасно як предмета так і підстави позову є недопустимою з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нового позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна предмету і підстав позову не допускається.
Суд зауважує, що зміну і предмету, і підстав позову варто розцінювати як подання нового позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/1764/17, від 22.01.2020 у справі №210/2289/17, від 30.01.2020 у справі №817/831/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 01.02.2021 у справі №2а-3025/11/0970.
Водночас, дослідивши заяву позивача про збільшення позовних вимог в порівняні із первинними позовними вимогами, суд приходить до висновку, що в цьому випадку має місце одночасна зміна предмету та підстав позову, оскільки у позовній заяві не було заявлено обставин щодо підстав звільнення позивача з військової служби.
Суд вважає за необхідне роз`яснити, що «зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин». Тобто, зміна предмета позову це інший виклад вже заявленої вимоги (наприклад, заміна способу захисту із зобов`язання вчинити певні дії на стягнення тощо), а не заявлення нової, додаткової вимоги щодо іншого предмета оскарження та нового відповідача у справі, вимог до якого не було заявлено при поданні позовної заяви.
Як наслідок, позивач фактично намагався додатково заявити новий позов, який хоча й має зв`язок з даним спором, однак все ще має самостійні предмет та підстави, а тому застосування інструменту збільшення позовних вимог до таких правовідносин є необґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подана заява про збільшення позовних вимог фактично є заявою про одночасну зміну підстав та предмету позову у справі, що згідно з частиною першою статті 47 КАС України не допускається, оскільки свідчить про виникнення нового адміністративного позову, який має свій індивідуальний предмет та підстави, що є відмінними від предмету та підстав, визначених стороною позивача при зверненні до суду з первинним адміністративним позовом.
Суд наголошує, що позивач не повинен ототожнювати можливість подання заяви про збільшення позовних вимог - із поданням нового адміністративного позову.
Отже, оскільки вказане збільшення позовних вимог виходить за межі спірних правовідносин, остання не є збільшенням заявлених позовних вимог в розумінні статті 47 КАС України, а є поданням до суду нового позову, що унеможливлює його розгляд у рамках цієї справи.
Одночасна зміна позивачем підстав та предмету позову свідчить про недотримання ним вимог статті 167 КАС України та є підставою для повернення заяви про збільшення позовних вимог без розгляду.
З огляду на повернення заяви про збільшення позовних вимог без розгляду, також не підлягає задоволенню заява позивача про залучення до участі в якості співвідповідача військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки вимог до такої позивачем не заявлено при відкритті провадження у справі.
Керуючись статтями 47, 48, 166, 167, 248, 256 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву про збільшення позовних вимог у адміністративній справі №260/4855/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання дій протиправними, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачу без розгляду.
У задоволенні заяви позивача про залучення до участі співвідповідача - відмовити.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала в частині повернення заяви про зміну позовних вимог може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
В іншій частині ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя М.М. Луцович