ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
"27" липня 2026 р. Справа № 300/5109/26
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Національної академії Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Рева Олександр Олександрович (надалі, також - представник позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (надалі, також - відповідач 1, Військова частина НОМЕР_1 НГУ), Національної академії Національної гвардії України (надалі, також - відповідач 2, Національна академія НГУ), Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (надалі, також - відповідач 3, Військова частина НОМЕР_2 НГУ), Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України (надалі, також - відповідач 4, Військова частина НОМЕР_3 НГУ) в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 01.08.2016 включно;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.08.2016 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року відповідно до положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.08.2016 по 28.02.2018 включно;
- зобов`язати Національну академію Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року відповідно положень абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.06.2020 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078;
- зобов`язати Національну академію Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення виходячи із фіксованої величини 4264,45 грн щомісячно за період з 01.03.2018 по 16.06.2020 включно, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, у загальній сумі 119404,60 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 16.06.2020 по 31.08.2022 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення виходячи із фіксованої величини 4264,45 грн. щомісячно за період з 16.06.2020 по 31.08.2022 включно, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у загальній сумі 110875,70 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 31.08.2022 по 31.12.2022 та з 26.01.2024 по 06.09.2024 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078;
- зобов`язати Військову частини НОМЕР_3 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення виходячи із фіксованої величини 4426,53 грн. щомісячно за період з 31.08.2022 по 31.12.2022 та з 26.01.2024 по 06.09.2024 включно, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у загальній сумі 57544,89 грн.
Підставою звернення до суду слугували протиправні, на думку позивача, дії та бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати поточної та фіксованої індексації грошового забезпечення та нарахування і виплати індексації грошового забезпечення у неповному розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху у зв`язку з наявними в ній недоліками.
Відповідно до статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Дана редакція набрала чинності з 19.07.2022 року.
Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 651 від 27.06.2023 р. на всій території України відмінено карантин з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року. Відповідно строки, передбачені частиною 1 статті 233 в силу пункту 1 Прикінцевих положень КЗпП починають обчислюватися з 1 липня 2023. Таким чином, строк на звернення за захистом таких порушених прав закінчувався 1 жовтня 2023 року.
Позивач звернувся до суду із заявою, в якій серед позовних вимог визначив:
"- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 16.06.2020 по 31.08.2022 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення виходячи із фіксованої величини 4264,45 грн. щомісячно за період з 16.06.2020 по 31.08.2022 включно, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у загальній сумі 110875,70 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 31.08.2022 по 31.12.2022 та з 26.01.2024 по 06.09.2024 включно відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078;
- зобов`язати Військову частини НОМЕР_3 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення виходячи із фіксованої величини 4426,53 грн. щомісячно за період з 31.08.2022 по 31.12.2022 та з 26.01.2024 по 06.09.2024 включно, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів відповідно до вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, у загальній сумі 57544,89 грн".
Тобто позовні вимоги у цій частині стосуються періоду, коли діяла норма Кодексу законів про працю як до, так і після внесення до неї змін 19.07.2022.
Суд зазначає, що до 19.07.2022 діяла норма статті 233 Кодексу законів про працю, яка встановлювала необмежений строк звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав з питань оплати праці. Натомість, як вказувалося вище, з 19.07.2022 діє норма, яка встановлює тримісячний строк звернення до суду за захистом своїх порушених трудових прав, в т.ч. прав у сфері оплати праці.
Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2025 від 11.12.2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Водночас, відповідно до змісту частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
За змістом частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Норма частини 2 статті 233 КЗпП України неконституційною не визнавалась, а тому є застосовною до даних правовідносин.
Таким чином, строк звернення до суду із вимогою щодо зобов`язання відповідача 3 нарахувати та виплатити на користь позивача поточну та фіксовану індексацію грошового забезпечення з 16.06.2020 по 18.07.2022 не є пропущеним, оскільки в силу закону, який діяв на той час даний строк не обмежувався. Натомість строк звернення до суду з даною вимогою за період з 19.07.2022 по 31.08.2022 та до відповідача 4 за весь період заявлених позовних вимог є таким, що обмежений тримісячним періодом звернення до суду з дати отримання належного повідомлення про розмір нарахованих сум.
Виходячи з наявних у суду матеріалів, неможливо встановити, коли позивач дізнався про порушення його права. З наявних у суду матеріалів встановлено, що позивача звільнено з Військової частини НОМЕР_2 НГУ з 02.09.2022, що підтверджується копією наказу командира Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України № 241 від 02.09.2022, а з Військової частини НОМЕР_3 НГУ - з 06.09.2024, що підтверджується копією наказу командира Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України № 258 від 06.09.2024. Таким чином, виплата належних позивачу сум, в силу норм КЗпП України, мала бути здійснена роботодавцем 02.09.2022 та 06.09.2024 відповідно, із повідомленням позивача про нараховані та виплачені працівникові при звільненні суми. Таким чином, саме з цих дат слід обчислювати строк звернення позивача до суду із захистом порушеного права. Такий строк за обставинами даної справи закінчився 02.12.2022 та 06.12.2024 відповідно. Водночас, з даним позовом позивач звернувся до суду 15.07.2026, тобто із пропуском тримісячного строку звернення до суду.
У правовій позиції Великої палати Верховного суду у постанові від 21.03.2025 р. справі № 460/21394/23 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю грошового забезпечення у належному розмірі суд зазначає, що "слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні)". Натомість, у суду відсутні відомості про вручення позивачці грошового атестату і дату його можливого отримання позивачем.
Позивач у позовній заяві не зазначає, чи було ним отримано грошовий атестат. Крім того, до матеріалів справи не додано жодних доказів, які б підтверджували факт отримання позивачем грошового атестата чи іншого письмового повідомлення про розмір отриманих ним виплат при звільненні, відповідно до дати отримання якого відбувається прив`язка перебігу строку позовної давності.
В матеріалах справи міститься відповідь на адвокатський запит представника позивача № 50/08/13-Р-70-Аз від 19.06.2026 та № ??/??/??-??-??-Аз від ?4.06.2026, до яких долучено копії документів, в яких містяться відомості про розмір нарахованої позивачу індексації грошового забезпечення. Однак, відомості про порядок розрахунку розміру грошового забезпечення та спірної компенсації містяться у грошовому атестаті, який позивач мав отримати при звільненні з військової служби. Натомість із заявою про видачу відповідачем відповідних довідок та інформації позивач звернувся у 2026 році, тобто через більш ніж 3 та 2 роки після звільнення позивача з військової служби.
В досліджуваному випадку суд вважає за необхідне звернути увагу на останні правові висновки, визначені Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних справ Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 (адміністративне провадження № К9901/15971/20):
"32. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
33. Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
35. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені".
Грошове забезпечення є щомісячною виплатою, її розмір щомісяця відомий особі, яка її отримує, та отримуючи її у неналежному, на думку особи, розмірі вона має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Водночас, заробітна плата (грошове забезпечення) виплачувалася позивачу щомісячно, а тому про ймовірне порушення свого права за вказаний нею період позивач повинен був дізнатися при отриманні грошового забезпечення за кожний місяць.
Надалі, позивач був обізнаний кожного місяця про розмір свого грошового забезпечення, за кожний попередній місяць окремо.
Отже, з дня отримання певної виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до уповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.
Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем відповіді на адвокатські запити його представника, однак суду не надано пояснення щодо причин пропуску позивачем періоду з моменту, коли він мав дізнатися про порушення свого права, а саме з 03.09.2022 та 06.09.2024 по 28.05.2026, тобто дня, коли почав вчиняти активні дії щодо отримання інформації про нарахування індексації грошового забезпечення, в т.ч. шляхом звернення представника до відповідачів з відповідними запитами.
Таким чином, задля усунення недоліків позивачу слід звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку, у якій зазначити інформацію щодо дати отримання позивачем грошового атестата чи неотримання такого, чітко вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску, а також навести аргументацію, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати (долучити) позовну заяву з уточненим змістом позовних вимог або відомостей щодо учасників справи, у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, а також звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку, у якій зазначити інформацію щодо дати отримання позивачем грошового атестата чи неотримання такого, чітко вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску, а також навести аргументацію, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.
За наявності вказаних недоліків, позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв`язку із вищевикладеним, відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення вищевказаних недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до встановлених частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України вимог.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 171, частинами 1, 2 статті 169 та статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Національної академії Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій зазначити інформацію щодо дати отримання позивачем грошового атестата чи неотримання такого, чітко вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску, а також навести аргументацію, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали.
Копію цієї ухвали надіслати представнику позивача через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вищезазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Главач І.А.