Судові рішення

Ухвала № 138547550 у справі № 953/10292/26 від 27.07.2026

Ухвала від 27.07.2026 у цивільній справі № 953/10292/26 (категорія «Витребування майна із чужого незаконного володіння»). Суд: Київський районний суд м. Харкова, суддя Єфіменко Н. В.

Справа№ 953/10292/26
СудКиївський районний суд м. Харкова
СуддяЄфіменко Н. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяВитребування майна із чужого незаконного володіння
Дата ухвалення27.07.2026
Надійшло до реєстру29.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138547550

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 953/10292/26

н/п 2/953/5342/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2026 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,

встановив:

21 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі: позивач) звернулась до ОСОБА_2 (далі: відповідач-1), ОСОБА_3 (далі: відповідач-2), ОСОБА_4 (далі: відповідач-3), ОСОБА_5 (далі: відповідач-4) з позовом про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

Розглянувши заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для призначення до розгляду в судовому засіданні, суд зазначає наступне:

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Вимоги до позовної заяви визначені у ст. 175, 177 ЦПК України, а наслідки їх невиконання, передбачені положеннями ст.185 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Пунктом 10 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, ціна позову визначається у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Втім, позивачем ціна позовну не вказана.

Крім того, п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява має містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 5 ст.177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивач зазначає та посилається на ряд доказів, що підтверджують обставини, жодний з яких до позовної заяви не доданий.

Крім того, ч.1 ст.30 ЦПК України передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Предметом позову є витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна: кв. АДРЕСА_1 ; кв. АДРЕСА_2 ; кв. АДРЕСА_3 ; кв. АДРЕСА_4 .

Звертаючись до Київського районного суду м. Харкова позивач посилається на місцезнаходженням на території Київського району м. Харкова об`єкта нерухомого майна, вартість якого є найвищою.

Разом з тим, доказі на підтвердження зазначено не надає.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 грн.

Статтею ч.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви: майнового характеру ставка судового збору становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 1 331,20 грн та не більше 16 640 грн.; немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1 331,20 грн

Згідно п.3 ст.6 Закону України «Про судовий зір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позивачем заявлені три вимоги немайнового характеру: визнати 3 довіреності недійсними.

В позовній заяві позивач зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Так, п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Обов`язковими умовами для застосування положень вказаної норми є спосіб захисту порушеного права, а саме відшкодування шкоди на підставі ст. 1166, 1167 ЦК України; суб`єктний склад, а саме заподіяння відповідачем такої шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У даному випадку предметом позову є не відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, як помилково вважає позивач, а визнання довіреностей недійсними, витребування майна, з чужого незаконного володіння.

Тобто, визначений позивачем спосіб захисту є відмінним від способу порушеного права, який передбачено п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як пільговий в контексті сплати судового збору.

За таких обставин, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору за вимоги майнового характеру у розмірі 16 640 грн. та за три вимоги немайнового характеру 3 993,60 грн. (1 331,20*3=3 993,60).

З урахуванням викладеного, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України і без усунення вказаних недоліків не може бути прийнята до розгляду у суді, а тому на підставі ст.185 ЦПК України підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України, суд,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Єфіменко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.08.2026 Ухвала № 138974366 Київський районний суд м. Харкова