Справа № 464/6426/25
пр.№ 2/464/196/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28.07.2026 року
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючої - судді Бойко О.М.
з участю секретаря судового засідання Константинова С.С.
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2
позивача ОСОБА_3
відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и в :
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини, визнати за ОСОБА_3 право власності на 5/12 часток у праві на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 .
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яки був дідусем позивачки. Згідно свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_1 від 24.05.2013 ОСОБА_7 на праві власності належить 1/6 частина квартири у АДРЕСА_1 . На випадок своєї смерті ОСОБА_7 склав заповіт, посвідчений Горонною І.С., державним нотаріусом Шостої Львівської державної нотаріальної контори 21.12.2017 та вказану квартиру заповів своїй доньці ОСОБА_6 . Разом з тим, у зв?язку із важким онкологічним захворюванням та потребою у постійній сторонній допомозі, ОСОБА_7 переїхав на постійне проживання до своєї доньки ОСОБА_6 у належну їй квартиру АДРЕСА_2 . У вказаній квартирі ОСОБА_7 постійно проживав разом із донькою до моменту своєї смерті. У цій квартирі ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, спадкодавець ОСОБА_7 до моменту своєї смерті постійно проживав разом із своєю донькою ОСОБА_6 , на ім?я якої ним складено заповіт, що свідчить про прийняття нею спадщини. Дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_7 - ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після смерті дружини та сина у ОСОБА_7 , окрім доньки залишилася також внучка (донька померлого сина ОСОБА_10 ) - ОСОБА_4 . Відповідачка ОСОБА_4 , яка у вказаній квартирі фактично не проживала, а разом із сім?єю давно виїхала на проживання до Польщі. З заявою про прийняття спадщини після смерті дідуся, відповідачка ОСОБА_11 у встановлений законом шестимісячний строк не зверталася. ІНФОРМАЦІЯ_7 мати позивачка - ОСОБА_6 померла. На випадок своєї смерті мати заповіту не складала. Вона як донька, є єдиним спадкоємцем першої черги по закону після смерті матері ОСОБА_6 , після її смерті подала заяви про прийняття спадщини. Таким чином, 5/12 часток у праві власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , входять до складу спадщини після смерті її матері ОСОБА_6 . Разом з тим, оскільки місце проживання матері не було зареєстроване разом із зареєстрованим місцем проживанням спадкодавця, а також у зв?язку із відсутністю у матері правовстановлюючих документів на вказане майно у позивачки є перешкоди в оформленні своїх спадкових прав після смерті матері на вказане майно у безспірному нотаріальному порядку. Враховуючи вищенаведені обставини, просить позовні вимоги задоволити.
Відповідачка подала відзив на позовну заяву, в якому позов заперечила, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. ОСОБА_4 заперечує факт проживання ОСОБА_7 з ОСОБА_6 з вересня 2024 року до 14 січня 2025 року, тобто, на час його смерті, що підтверджується актами від 17 січня 2025 року про фактичне проживання та про спільне проживання засвідчені головою ОСББ «Калина 103».
Позивачка подала відповідь на відзив, в якому заперечує доводи відповідача щодо її фактичного проживання разом з ОСОБА_7 на момент його смерті в квартирі АДРЕСА_3 , адже відповідачка перед народженням другої дитини виїхала на постійне місце проживання до Республіки Польща, де проживає по даний час з чоловіком ОСОБА_12 та двома їхніми дітьми. Зазначає, що акт про фактичне проживання № 73 від 17.01.2025 року та акт про спільне проживання осіб на день смерті від 17.01.2025 року, є завідомо неправдивими, недостовірними доказами.
Ухвалою від 30.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 04.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті.
В судовому засідання позивач та її представник позов підтритмали, надали пояснення аналогічні змісту позовної заяви та відповіді на відзив, просять позов задоволити.
Відповідач та її представник в судовому засіданні вимоги позову заперечили, надали пояснення аналогічні змісту відзиву, додатково пояснили, що відсутні будь-які докази про те, що місце проживання ОСОБА_7 по АДРЕСА_4 було постійним, можливо останній і проживав там, однак лише тимчасово на час хвороби. Просять відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, показання свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , з`ясувавши дійсні обставини справи та перевірившии їх доказами,
Судом встановлено, що ОСОБА_18 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 та її батьками є ОСОБА_6 і ОСОБА_19 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , вбачається, що ОСОБА_18 та ОСОБА_20 зареєстрували шлюб 04.11.2011, після реєстрації дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_21 ».
Згідно із копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_22 народилась ІНФОРМАЦІЯ_9 , її батьками є ОСОБА_23 та ОСОБА_9 . Як вбачається із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та копії свідоцтва про розірванння шлюбу НОМЕР_5 , ОСОБА_22 та ОСОБА_19 перебували у зареєстрованому шлюбі з 31.05.1987, який розірвали 08.12.1994, прізвище дружини після реєстрації шлюбу та його розірвання - ОСОБА_24 .
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_6 була матір`ю позивачки, а ОСОБА_7 її дідом та батьком її матері .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 помер, про що зроблено актовий запис за №51 Личаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстції, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 .
З копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 , вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла матір позивачки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , про що зроблено актовий запис за №706 Личаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Із копії свідоцтва про право власності № НОМЕР_8 від 24.04.2013 вбачається, що квартира АДРЕСА_3 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_25 , ОСОБА_4 , ОСОБА_26 .
Із наведеного та копій свідоцтв про право на спадщину від 17.12.2012 та 02.11.2017, а також із витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, встановлено, ОСОБА_7 на час смерті належали 5/12 часток у праві спільної власності на вказану квартиру (1/6 належна йому особисто, 1/6 успадкована після смерті ОСОБА_9 , 1/12 успадкована після смерті ОСОБА_10 ).
21.12.2017 ОСОБА_27 заповів належну йому на праві приватної власності частину квартири АДРЕСА_3 своїй доньці - ОСОБА_6 , що підтверджується копією заповіту, зареєстрованого в реєстрі за №1-518 державним нотаріусом Горонною І.С.
Як вбачається із із відомостей з реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зарєстрованих осіб №132641, ОСОБА_7 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Проте, як встановлено судом, з серпня 2024 року ОСОБА_7 фактично проживав за адресою: АДРЕСА_4 , разом із донькою ОСОБА_6 , до дня його смерті. Зазначене підтверджується копією акту від 05.09.2025, з якого вбачається ОСОБА_7 з вересня 2024 року до моменту смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживав за адресою АДРЕСА_4 , без реєстрації разом зі своєю дочкою ОСОБА_6 , яка здійснювала за ним постійний догляд у зв`язку із тяжкою хворобою. Також зазначений факт підтверджується показаннями свідків, зокрема, ОСОБА_13 , який ствердив, що ОСОБА_6 була його дружиною, її батько у 2022 році переніс важку операцію, після якої його дружина спершу проживала з ним у його квартирі, а коли йому стало гірше, з серпня 2024 року вони переїхали разом із ним на АДРЕСА_4 , де проживали разом до його смерті. У батька була своя окрема облаштована кімната, а вони його доглядали. Свідок ОСОБА_14 суду ствердила, що ОСОБА_7 був рідним братом її матері, останній на час своєї смерті проживав із своєю донькою ОСОБА_6 по АДРЕСА_4 , яка за ним і доглядала після операції і погіршення стану здоров`я. ОСОБА_7 . Відповідачка, яка є його внучкою, після розлучення батьків, ще будучи дитиною переїхала із квартири по АДРЕСА_1 , а відновила стосунки із своїм батьком ОСОБА_10 вже після повноліття, проте, із дідом ОСОБА_7 у неї відносин не було. Свідок ОСОБА_15 ствердила, що є сусідкою позивачки, їх квартира та квартира позивачки по АДРЕСА_5 має спільний коридор. З осені 2024 року у вказану квартиру переїхав проживати батько ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , який у цій квартирі мав свою окрему кімнату, донька за ним доглядала, оскільки він був важко хворий. Проживали вони разом до його смерті у січні 2025. Аналогічні за своїм змістом надала суду показання і свідок ОСОБА_17 .
Крім того, із копій карт виїзду швидкої медичної допомоги від 07.01.2025, 08.01.2025, 13.01.2025, 14.01.2025 вбачається, що у вказані дати було здійснено виїзд швидкої медичної допомоги до ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_4 , при цьому, при виїзді 14.01.2025 констатовано смерть останнього до їх приїзду.
Таким чином, сукупністю наведених фактичних даних підтверджується те, що ОСОБА_7 з серпня 2024 року постійно проживав разом із ОСОБА_6 за адресо. АДРЕСА_4 .
Згідно зі ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК).
Відповідно до ст.1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
За правилами частин першої, третьої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відтак, вказана норма Закону пов`язує факт прийняття спадщини із проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не із реєстрацією їх місця проживання за однією адресою.
Зазначене підтверджується правовими висновками, зробленими у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі 484/747/17 та від 01.07.2020 у справі 222/1109/17, а саме, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.
З огляду на наведені обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_6 із спадкодавцем за заповітом ОСОБА_7 на час відкриття спадщини.
При цьому, суд критично оцінює акт складений самою ж відповідачкою ОСОБА_4 , у присутності голови ОСББ «Калина 103» Рясна С.І. про те, що ОСОБА_4 на день смерті ОСОБА_7 проживали разом та вели спільне господарство за адресою АДРЕСА_1 , оскільки такий акт суперечить відомостям Державної прикордонної служби, згідно яких відповідачка ОСОБА_4 11.11.2024 виїхала за межі кордону України, і станом на 30.01.2025 відомості про її в`їзд на територію України відсутні. Крім того, допитана під час розгляду справи свідок ОСОБА_28 , яка засвідчила даний акт, не підтвердила вказаних у ньому обставин, оскільки не повідомила про факт спільного проживання відповідачки із дідом на час його смерті, а лише зазначила, що відповідачка з цієї квартири виїхала ще в шкільні роки, а у 2022-2025 роки проживала за кордоном, коли востаннє приїзджала не пригадує, ОСОБА_7 бачила лише у дворі 2-3 рази, він важко пересувався після операції.
Надані відповідачкою квианції про оплату житлово-комунальних послуг теж не підтверджують факту їх спільного проживання, оскільки вона є співвласником вказаної квартири і зоьов`язана брати участь у вказаних витратах.
Як встановлено судом матір позивачки ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що зроблено актовий запис за №706 Личаківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Як вбачається із матеріалів спадкової справи позивачка як спадкоємець першої черги після її смерті 11.08.2025 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після її смерті. Постановою нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Пшеничної У.В. від 26.01.2026 їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері на частку у квартирі АДРЕСА_3 , у зв`язку із ненаданням документів про фактичне прийняття спадщини її матір`ю після смерті ОСОБА_7 .
З огляду на встановлення судом факту постійного проживання спадкоємця за заповітом ОСОБА_6 із спадкодавцем ОСОБА_7 на час відкриття спадщини, зважаючи на наявність даних про належність останньому на час відкриття спадщини 5/12 часток у праві власності на квартирі АДРЕСА_3 , а також положення ст. 1296 Цивільного кодексу України, суд вважає, що така частка входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_6 .
Враховуючи те, що позивачка як спадкоємець першої черги у визначений законом шестимісячний строк звернулась із заявою про прийняття спадщини, а інший спадкоємець першої черги ОСОБА_13 від прийняття такої відмовився, зважаючи на відмову нотаріуса у видачі свідоцтва, що перешкоджає позивачу реалізувати право на спадкування, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визнання права власності підлягає до задоволення, а тому за позивачкою слід визнати право власності на 5/12 часток у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 .
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки в користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені позивачкою на оплату судового збору в розмірі 14095 грн. 63 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141,142, 263-265 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в :
позов задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 5/12 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_9 , АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_10 , АДРЕСА_4 ) судові витрати на оплату судового збору в розмірі 14 095 грн. 63 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуюча: