ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 951/900/25 Головуючий у 1-й інстанції Лавренюк О.М.
Провадження № 22-ц/817/720/26 Доповідач - Хома М.В.
Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2026 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої- Хома М.В.
суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пузіна Дениса Миколайовича на рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 12 березня 2026 року, ухвалене суддею Лавренюк О.М. у цивільній справі №951/900/25 за позовом ТОВ "Таліон плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2025 року ТОВ "Таліон плюс" звернулося в суд із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь товариства заборгованості за договором кредитної лінії № 399854377 від 20.01.2025 року в розмірі 49 075,52 грн, яка складається із заборгованості по кредиту 16099,50 грн та заборгованості по процентах за користування кредитом у сумі 32976,02 грн.
Доводи позовної заяви зводяться до того, що 20.01.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 399854377, за умовами якого відповідачу надано кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 16100 грн, які було перераховано на його банківську картку, однак у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів утворилася заборгованість у вищевказаному розмірі.
22.04.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» за Договором Факторингу № МВ-ТП/32, яке просило стягнути суму боргу за кредитом у вищевказаному розмірі.
Рішенням Козівського районного суду від 12 березня 2026 року позов ТОВ «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість за договором кредитної лінії №399854377 від 20.01.2025 року в розмірі 49075,52 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» 2422,40 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Пузін Д.М. просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановивши нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність позовних вимог, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення відповідачем кредитного договору, його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, належної ідентифікації відповідача та фактичного перерахування йому кредитних коштів. Крім того, скаржник заперечує належність доказів переходу до позивача права вимоги за договором факторингу та вказує на відсутність повного реєстру прав вимоги і доказів повідомлення боржника про відступлення права вимоги. Також скаржник не погоджується з розміром нарахованих процентів, посилаючись на їх нарахування поза межами 30-денного строку кредитування та відсутність доказів пролонгації договору.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Обставини справи.
20.01.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором уклали договір кредитної лінії № 399854377.
За цим договором кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії 16100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику (п.2.1 договору).
Зі змісту п. 14.12 договору видно, що цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
Невід`ємною частиною цього договору є Правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua (п. 14.1 договору).
У п. 14.2 договору його сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
За умовами п. п. 2.2, 2.3 кредитного договору № 399854377 загальний розмір кредиту становить 16100 грн.. Разом із тим, позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів.
Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту, 20.01.2025 року (що є датою надання Кредиту).
Кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-75XX-XXXX-2042, що відбувається не пізніше, ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором (п. 5.1 договору).
За умовами п. 11.1 вказаного кредитного договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.
У п. 3.1 договору передбачено, що на момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складав 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2. договору.
Сторони цього договору погодили, що встановлений в п. 3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (п. 3.2 договору).
Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 724,50 грн та нараховану комісію за надання кредиту у розмірі 805 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет (п. 3.3 договору).
Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування 19.02.2025 року, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору. (п.7.1. Договору).
Як видно зі змісту п. п. 8.1-8.2 договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти. Процентні ставки за договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Базова процентна ставка складає 0,98 % в день від суми залишку кредиту.
Згідно п. 8.6 Договору, для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 30 5011,28 грн та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у розмірі 28 8911,28 грн та суму кредиту у розмірі 16100 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування Кредитом протягом усього строку кредитування зі сплатою процентів за базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2467,17 % річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого Траншу за весь строк кредитування: 288911,28 грн.) / (сума першого Траншу за Договором: 16100 грн 00 коп.) / (строк кредитування: 1826 днів) * 100% = 0,98 відсотків в день.
Згідно з умовами п. 7.2 договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше, ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 договору; ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії договору в порядку, передбаченому п. 9.1.1.2 або п.9.1.1.7 договору.
Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 19.02.2030 року (п. 7.3).
Сторони цього договору також погодили, що проценти за договором сплачуються в такому порядку: протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, чи поновлення дисконтного періоду позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору (п. 7.4.1); після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п. 7.4.2).
Згідно з п. 9.1.1.7 договору, у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору/розірвання договору.
За умовами п. 9.1.1.5 договору кредитодавець, серед іншого, має право в будь-який час, в тому числі після закінчення дисконтного періоду, без згоди позичальника відступити права грошової вимоги за договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.
Відповідно до п. 14.20 договору, у разі відступлення права грошової вимоги за цим договором, до нового кредитора переходять також інші права, передбачені цим договором, в тому числі право на отримання забезпечення виконання цього договору.
До договору кредитної лінії № 399854377 також долучено заявку на отримання грошових коштів в кредит від 20.01.2025 року, яка містить загальну інформацію про кредит, персональні дані позичальника, зокрема його адреса електронної пошти, відомості про номер банківської картки ОСОБА_1 5168-хххх-хххх-2042.
На виконання умов кредитного договору від 20.01.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 16100,00 грн, перерахувавши зазначену грошову суму на платіжну картку № 5168-хххх-хххх-2042, яку відповідач вказав у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 20.01.2025 року, що підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід», випискою за договором №б/н за період 20.01.2025 року -20.01.2025 року, наданою АТ КБ «ПриватБанк». З вказаної виписки банку вбачається, що на карту № 5168-хххх-хххх-2042 20.01.2025 року здійснена операція «payway1*tr7cv» у розмірі 16100,00 грн.
До договору кредитної лінії № 399854377 від 20.01.2025 року також долучено копію паспорта споживчого кредиту продукту «Смарт», підписаного ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 5793.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором № 399854377 від 20.01.2025 року, станом на 22.04.2025 року (на момент переходу права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс») ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 33931,61 гривень, з яких: 16099,50 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 9782,36 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 8049,75 грн - сума заборгованості за неустойкою.
Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за договором № 399854377 від 20.01.2025, станом на 16.09.2025 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 57125,27 грн, з яких: 16099,50 грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 32976,02 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 8049,75 грн - сума заборгованості за неустойкою (а.с. 17-18).
Загальна сума заборгованості на час подання позовної заяви за кредитним договором №399854377 від 20.01.2025 року, яку просить стягнути позивач, становить 49075,52 гривень, з яких: 16099,50 грн - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 32967,02 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
22.04.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладений договір факторингу № МВ-ТП/32, згідно з умовами якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 399854377 від 20.01.2025 року.
Відповідно до пункту 4.1 Договору факторингу №МВ-ТП/32 право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги.
Реєстром прав вимоги від 22.04.2025 року підтверджується відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до ОСОБА_1 (№589 у реєстрі прав вимог) за кредитним договором № 399854377 від 20.01.2025 року.
Платіжною інструкцією №1446 від 30.04.2025 підтверджується, що ТОВ «Таліон Плюс» здійснило оплату ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» згідно з Договором факторингу №МВ-ТП/32 від 22.04.2025 року.
Крім того, у матеріалах справи наявне повідомлення, надіслане ТОВ «Таліон Плюс» на електронну адресу ОСОБА_1 (яку зазначено ним у заяві на отримання грошових коштів) про дострокове розірвання кредитного договору з 17.09.2025 року та необхідність оплати суми боргу за кредитом, та повідомлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до позичальника про відступлення прав вимоги за кредитним договором.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.
Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.
На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до змісту ст. 610, ст. 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем належним чином укладено в електронній формі кредитний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, на виконання умов якого відповідачу перераховано кредитні кошти у розмірі 16100 грн. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань утворилася заборгованість за тілом кредиту та процентами, а право вимоги за кредитним договором у встановленому законом порядку перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу.
З таким висновком суду першої інстанції слід погодитися, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.
Так, матеріали справи містять належні та допустимі докази надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 16100 грн. Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з умовами кредитного договору та матеріалами справи, а проценти за користування кредитними коштами нараховані за погодженою сторонами процентною ставкою та в межах визначеного договором строку кредитування.
Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності укладення відповідачем кредитного договору, його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, належної ідентифікації позичальника та фактичного перерахування йому кредитних коштів є безпідставними, оскільки спростовуються сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.
Так, кредитний договір № 399854377 від 20.01.2025 року укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Заявка на отримання кредиту містить персональні дані ОСОБА_1 , його номер мобільного телефону, адресу електронної пошти та реквізити банківської картки № НОМЕР_1 -хххх-2042. Крім того, паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 5793, що у сукупності підтверджує волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору та погодження його умов.
Факт надання кредитних коштів також належним чином підтверджений матеріалами справи, зокрема підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» про здійснення переказу та випискою АТ КБ «ПриватБанк», згідно з якою 20.01.2025 року на платіжну картку № 5168-хххх-хххх-2042, реквізити якої зазначені відповідачем у заявці на отримання кредиту, зараховано 16 100 грн.
Наведені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують як укладення кредитного договору саме ОСОБА_1 , так і фактичне отримання ним кредитних коштів, тоді як належних доказів на спростування цих обставин відповідачем не надано.
За таких обставин наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності є достатніми для встановлення факту виникнення кредитного зобов`язання, отримання відповідачем кредитних коштів, а тому необхідність у витребуванні зазначених скаржником оригіналів та електронних примірників документів відсутня.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність переходу до позивача права вимоги за спірним кредитним договором є безпідставними.
Так, 22.04.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/32, відповідно до пункту 4.1 якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги. Наявним у матеріалах справи Реєстром прав вимоги від 22.04.2025 року підтверджується передання ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 399854377 від 20.01.2025 року, відомості щодо якого містяться у реєстрі за № 589. Крім того, платіжною інструкцією № 1446 від 30.04.2025 року підтверджується здійснення ТОВ «Таліон Плюс» оплати за договором факторингу.
Посилання скаржника на відсутність повного Реєстру прав вимоги не спростовує факту переходу права вимоги, оскільки наявний у матеріалах справи витяг містить усі необхідні відомості для ідентифікації відповідача, кредитного договору та переданої за ним вимоги.
Доводи апеляційної скарги про безпідставність нарахування процентів поза межами 30-денного строку кредитування є необґрунтованими.
Так, за умовами кредитного договору № 399854377 від 20.01.2025 року строк кредитування становить 1826 днів, а кінцевою датою повернення кредиту визначено 19.02.2030 року. Водночас 30-денний строк, на який посилається скаржник, є лише дисконтним періодом кредитування та не визначає загального строку кредитування. Після закінчення дисконтного періоду умовами договору прямо передбачено обов`язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитними коштами щоденно.
Отже, нарахування процентів за період з 20.01.2025 року по 16.09.2025 року здійснено в межах погодженого сторонами строку кредитування. Розмір нарахованих процентів узгоджується з умовами кредитного договору, зокрема погодженою сторонами процентною ставкою, та відповідає наданому позивачем розрахунку заборгованості, підстав не враховувати який колегія суддів не вбачає.
При цьому відповідачем власного контррозрахунку, який би спростовував правильність здійснених позивачем нарахувань, не подано, а наведені в апеляційній скарзі заперечення ґрунтуються на помилковому ототожненні 30-денного дисконтного періоду із загальним строком кредитування.
Слід врахувати, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законного та обґрунтованого висновку суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 367, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон плюс" - залишити без задоволення.
Рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 12 березня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Постанову суду апеляційної інстанції складено 27 липня 2026 року.
Головуюча Хома М.В.
Судді Костів О.З.
Гірський Б.О.