П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
У Х В А Л А
27 липня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/37218/25
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Бойка А.В., суддів - Тарновецького І.І., Шевчук О.А., розглянувши клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, поданої на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням в частині задоволення позову, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 року було залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом надання до суду апеляційної інстанції документу, що підтверджує сплату судового збору.
12.06.2026 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, поданої на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 року.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2026 року було продовжено Головному управлінню ДПС в Одеській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання зазначеної ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2026 року у справі №420/37218/25.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду Головне управління ДПС в Одеській області подало до суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2026 року було відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі №420/37218/25, однак продовжено Головному управлінню ДПС в Одеській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання зазначеної ухвали, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі №420/37218/25.
17.07.2026 року Головне управлінняю ДПС в Одеській області знов подало до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, поданої на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі №420/37218/25.
В обґрунтування поданого клопотання апелянт посилався на те, що Головне управління ДПС в Одеській області з об`єктивних причин не може виконати вимоги ухвали суду щодо сплати судового збору у строк встановлений судом через відсутність коштів.
Розглянувши подане клопотання колегія суддів зазначає наступне:
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.
Суд враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо сплати судового збору.
Суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим. Це допускається, оскільки право доступу до суду за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своїй практиці неодноразово зауважував, що вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Тобто, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна була забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади, що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.
Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Умовою продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є наявність доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху, однак доказів означеного відповідачем до суду надано не було.
Заявником не надано доказів, які б містили безсумнівні відомості про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й підтверджували б виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно вимог ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, зважаючи на те, що скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, при наявності у останнього достатнього часу для виконання вимог ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги слід відмовити, а апеляційну скаргу - повернути скаржнику.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 250, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд -
У Х В А Л И В :
Відмовити Головному управлінню ДПС в Одеській області у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, поданої на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі № 420/37218/25.
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- повернути скаржнику.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді І.І. Тарновецький О.А. Шевчук