Справа № 201/1812/26
Провадження № 2-о/201/128/2026
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
24 липня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Наумової О.С.,
за участю секретаря судового засідання - Лучковської Я.Д.
розглянувши у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (заінтересована особа - Головне управління Національної поліції в Донецькій області) про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, факту настання нещасного випадку,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, факту настання нещасного випадку, який полягав в отриманні ним 15.04.2022 та 16.05.2022 мінно-вибухової травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, акубаротравми у вигляді цефалгічного синдрому, вегетативної дисфункції та хронічної двобічної сенсоневральної приглухуватості під час виконання службових обов`язків у складі Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - ГУНП в Донецькій області) у період оборони міста Маріуполя та заходів із відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України.
Заяву обґрунтовано тим, що заявник, проходячи службу на посаді оперуповноваженого, а згодом помічника оперуповноваженого ГУНП в Донецькій області, у квітні - травні 2022 року перебував у складі зведеного загону ГУНП в Донецькій області, який брав участь в обороні міста Маріуполя, зокрема на території ПрАТ МК «Азовсталь». 15.04.2022 під час пересування колони в напрямку зазначеного підприємства та 16.05.2022 під час евакуації із його території заявник отримав поранення, після чого з 16.05.2022 по 04.02.2023 перебував у полоні Російської Федерації, звідки був звільнений у результаті обміну військовополоненими.
11.11.2025 заявник звернувся до ГУНП в Донецькій області із заявою про призначення спеціального розслідування нещасного випадку. Листом від 17.11.2025 № 1492/28/02-2025 заявнику повідомлено, що у зв`язку зі спливом трирічного строку давності для розслідування нещасного випадку, встановленого пунктом 6 розділу I Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705 (далі - Порядок № 705), йому необхідно звернутися до суду з метою встановлення факту нещасного випадку, оскільки в разі встановлення такого факту рішенням суду розслідування (спеціальне розслідування) проводиться незалежно від дати настання нещасного випадку.
На обґрунтування істотного юридичного значення факту, що підлягає встановленню, заявник послався на те, що: встановлення цього факту є необхідною передумовою для проведення ГУНП в Донецькій області спеціального розслідування нещасного випадку та складення акта за формою Н-1 (ПВ/НПВ); без встановлення факту заявник позбавлений можливості реалізувати право на передбачені законодавством грошові виплати, компенсації та соціальні гарантії у зв`язку з ушкодженням здоров`я; встановлення факту є необхідним для подальшого вирішення питань щодо встановлення інвалідності заявника та її причинного зв`язку з виконанням обов`язків із захисту Батьківщини; іншого, позасудового порядку встановлення цього факту чинним законодавством не передбачено.
Позиція заінтересованої особи
Представник Головного управління Національної поліції в Донецькій області Казарян В.М. подала до суду додаткові пояснення, в яких зазначила, що не заперечує факту настання самих подій 15.04.2022 та 16.05.2022, унаслідок яких заявник отримав поранення, і у разі визнання судом наданих заявником доказів належними та допустимими не заперечує проти задоволення заяви в частині встановлення факту настання нещасного випадку, який полягав в отриманні заявником поранень зазначеними датами.
Разом з тим, заперечує проти встановлення судом факту в тій частині, в якій заявник просить кваліфікувати нещасний випадок як такий, що стався під час виконання ним службових обов`язків у період оборони міста Маріуполя та відсічі збройної агресії Російської Федерації. На обґрунтування цієї позиції заінтересована особа зазначила, що відповідно до пункту 6 розділу III Порядку № 705 саме комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана визначити вид події, причини, що призвели до настання нещасного випадку, та кваліфікувати нещасний випадок за обставинами - як такий, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, або як такий, що не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.
Заінтересована особа вважає, що питання кваліфікації нещасного випадку за критерієм його зв`язку з виконанням заявником службових обов`язків віднесено до виключної компетенції зазначеної комісії і не може вирішуватися судом у порядку встановлення факту, що має юридичне значення. На підтвердження цієї позиції заінтересована особа послалася на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 227/2301/21.
Рух справи
Ухвалою суду від 16.03.2026 заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду судом, відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження без повідомлення учасників справи.
Заявник 23.04.2026 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заяву підтримав.
Представник заінтересованої особи - Казярян В.М. 21.07.2026 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, проти задоволення заяви заперечувала.
2. Мотивувальна частина
Предметом спору у цій справі є вимоги про встановлення факту настання нещасного випадку.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України визначено перелік фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, який відповідно до практики Верховного Суду не є вичерпним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) сформульовано умови, за наявності яких справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду, а саме: якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
У цій самій постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що юридичні факти, вирішення (кваліфікація) яких законом віднесено до компетенції органу, для якого встановлено власну, спеціальну процедуру такого вирішення, не можуть встановлюватися судом у порядку окремого провадження шляхом підміни цієї процедури, оскільки встановлення судом такого факту становитиме втручання у виключні повноваження відповідного органу, а питання, вирішення яких віднесено до компетенції іншого органу (посадової особи) в межах спеціально встановленої для цього процедури, підлягають вирішенню саме в межах цієї процедури, а не шляхом ініціювання окремого судового провадження.
Аналогічний підхід про віднесення питання кваліфікації обставин настання події до виключної компетенції спеціально уповноваженого органу, а не суду, застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21.
Так, у постанові Великої Палатою Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21 , вищий суд виснував про таке.
«Щодо порядку визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом
8.1. Згідно із частинами першою, другою статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.
8.2. У частинах першій та другій статті 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
8.3. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю працівника або настала його смерть.
8.4. Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».
8.5. Згідно зі статтею 171 КЗпП України роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
8.6. Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» також установлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.
8.7. Отже, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а в разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці…
9. Щодо відступу від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
9.1. Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішень зазначила, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні (пункт 49 цього Висновку).
9.2. Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункти 43-45), від 5 грудня 2018 року у справах № 757/1660/17-ц (пункти 43-44) і № 818/1688/16 (пункти 44-45), від 15 травня 2019 року у справі № 227/1506/18 (пункт 54), від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (пункти 44-45), від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (пункт 24), від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (пункт 23), від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц (пункт 48), від 30 червня 2020 року у справах № 264/5957/17 (пункт 41) і № 727/2878/19 (пункт 39), від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (пункт 35), від 9 вересня 2020 року у справі № 260/91/19 (пункти 58-59), від 29 вересня 2020 року у справі № 712/5476/19 (пункт 40), від 9 лютого 2021 року у справі № 381/622/17 (пункт 41), від 25 травня 2021 року у справі № 149/1499/18 (пункт 29), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 7.19), від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (пункт 34), від 2 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18 (пункт 90), від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (пункт 31), від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (пункт 49), від 8 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (пункт 45), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункт 40) та ін.).
9.3. Ураховуючи викладене та висновки, зроблені у розділі 8 цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, сформульованого в постанові від 13 грудня 2023 року у справі № 459/1639/22 (провадження № 61-11890св23), про наявність у суду повноважень щодо визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом. Велика Палата Верховного Суду в розділі 8 цієї постанови виснувала, що суд не наділений такими повноваженнями, а може лише перевіряти правильність установлення такого факту іншими уповноваженими на те органами».
Пунктом 3 розділу I Порядку № 705 визначено поняття нещасного випадку як отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень та інших зазначених у цьому пункті наслідків. Пунктом 6 розділу III Порядку № 705 до повноважень комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку віднесено визначення виду події та причин, що призвели до настання нещасного випадку, а також кваліфікацію нещасного випадку за критерієм його пов`язаності з виконанням службових обов`язків - як такого, що стався в період проходження служби під час виконання службових обов`язків, або такого, що не пов`язаний з виконанням службових обов`язків.
Із заявлених вимог убачається, що заявник просить встановити не лише сам факт отримання ним ушкоджень 15.04.2022 та 16.05.2022 (проти чого заінтересована особа не заперечує), а факт того, що зазначені ушкодження отримані саме під час виконання ним службових обов`язків у складі ГУНП в Донецькій області в період оборони міста Маріуполя та відсічі збройної агресії Російської Федерації. Встановлення факту в такому формулюванні невід?ємно поєднане з кваліфікацією обставин настання події за критерієм її зв?язку з виконанням службових обов`язків, вирішення якого пунктом 6 розділу III Порядку № 705 прямо віднесено до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку.
Встановлення судом у порядку окремого провадження факту нещасного випадку в частині його зв`язку з виконанням службових обов`язків означало б вирішення судом питання, вирішення якого законом віднесено до компетенції іншого, позасудового органу, тобто підміну судом функцій цього органу та втручання у спеціально встановлену Порядком № 705 процедуру, що суперечить наведеним правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду.
Наявність у Порядку № 705 припису про те, що в разі встановлення судом факту нещасного випадку розслідування (спеціальне розслідування) проводиться незалежно від спливу трирічного строку давності, не означає надання суду повноважень і на кваліфікацію обставин такого випадку за критерієм його зв`язку з виконанням службових обов`язків - це питання відповідно до пункту 6 розділу III Порядку № 705 вирішується виключно комісією (спеціальною комісією) під час самого розслідування.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, з`ясувавши зміст заявлених вимог, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту нещасного випадку в частині визначення його зв`язку з виконанням заявником службових обов`язків не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства в порядку окремого провадження, оскільки вирішення цього питання віднесено законом до компетенції іншого органу. Оскільки предмет заявлених вимог не є подільним - заявник просив встановити єдиний факт, невід`ємною складовою якого є кваліфікація події як пов`язаної з виконанням службових обов`язків, - справа в цілому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 247, 255, 258, 260, 261, 293, 315, 353-355 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 (заінтересована особа - Головне управління Національної поліції в Донецькій області) про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.
Згідно зі статтею 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала підписана суддею 24 липня 2026 року.
Суддя О.С. Наумова