П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 липня 2026 року
м. Рівне
Справа № 564/2814/24
Провадження № 22-ц/4815/1285/26
Головуючий у Костопільському районному суді
Рівненської області: суддя Снітчук Р.М.
Рішення суду першої інстанції
(скороченим текстом) проголошено:
о 15 год. 43 хв. 06 квітня 2026 року
у м. Костопіль Рівненської області
Повний текст рішення складено: 06 квітня 2026 року.
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Боймиструк С.В., Гордійчук С.О.
секретар судового засідання: Пиляй І.С.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
відповідач - Відділ містобудування, архітектури та землеустрою Управління забезпечення роботи ради, бухгалтерського обліку, архітектури та землеустрою Костопільської міської ради Рівненської області;
відповідач - Державна інспекція архітектури та містобудування України;
за участі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та представників сторін - адвокатів Павлюка Миколи Григоровича і Євгеюка Олександра Євстафійовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Павлюка Миколи Григоровича на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2026 року,
в с т а н о в и в:
У липні 2024 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , Відділу містобудування, архітектури та землеустрою Управління забезпечення роботи ради, бухгалтерського обліку, архітектури та землеустрою Костопільської міської ради Рівненської області (далі - Відділ містобудування, архітектури та землеустрою), Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - Державна інспекція архітектури) про зобов`язання знести зведені будівельні конструкції, які прибудовані до будівлі торгово-офісного центру (магазину), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0589, визнання незаконними та скасування містобудівних умов та обмежень від 09.05.2024, які видані ОСОБА_2 для проектування будівництва об`єкта комерційного призначення на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:1069, визнання незаконною та скасування державної реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 17.05.2024.
Мотивуючи вимоги, позивачем вказувалося, що 09 травня 2024 року Відділом містобудування, архітектури та землеустрою ОСОБА_2 видано містобудівні умови та обмеження щодо нового будівництва об`єкта комерційного призначення на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:1069 по АДРЕСА_1 , яка є суміжною із належною йому на праві власності земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0589.
Ці містобудівні умови і обмеження розміщені на Порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 09.05.2024 за реєстраційним номером в ЄДЕССБ: MU01:5761-2542-6578-4036
Розпочавши будівельні роботи, ОСОБА_2 , як замовниця будівництва, повідомила про наявний дозвільний документ, який надає їй право здійснювати блоковані будівельні роботи (об`єкта комерційного призначення) до існуючої будівлі (магазину), що знаходиться на належній йому суміжній земельній ділянці, по АДРЕСА_2 та перебуває у його приватній власності.
Вважає, що містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва: "Будівництво об`єкта комерційного призначення на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:1069" видані з порушенням вимог закону та законних інтересів позивача, як власника суміжної земельної ділянки та будівлі, розташованої на ній, а також законних інтересів інших власників і користувачів суміжних земельних ділянок.
Запроєктоване без його згоди блокування порушує санітарні норми інсоляції (добудова запроектована біля віконних прорізів з належних позивачу приміщень) та протипожежних норм (відстань від віконних прорізів до запроектованої будівлі менша, ніж протипожежний розрив) згідно із затвердженими вимогами ДБН В.1.1-7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва" та ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій".
Крім того, таке блоковане будівництво до існуючої будівлі магазину суперечить Правилам пожежної безпеки в Україні, які затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, та згідно з якими під час експлуатації об`єктів забороняється зменшувати мінімальні протипожежні відстані.
Для влаштування запроектованого об`єкта комерційного призначення необхідно проведення земляних робіт для влаштування котловану під будівництво фундаментів в безпосередній близькості до належної ОСОБА_1 будівлі, що може призвести до руйнування фундаменту його будівлі, загрози пошкодження майна та перешкод у користуванні ним. Жодної згоди на таке проектування та проведення будівельних робіт з блокуванням будівель на суміжних земельних ділянках ним не надавалося, а будівництво здійснюється з порушення законодавства, чим порушується його право на безпечне користування належним майном.
Згідно з наявною інформацією на офіційному сайті Порталу ЄДЕССБ видані містобудівні умови та обмеження містять інформацію лише про будівництво об`єкта комерційного призначення на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:1069 по АДРЕСА_1 без уточнення даних, щодо виду блокованої забудови, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зокрема вони не містять обов`язкових відомостей щодо: мінімальних відстаней від об`єкта, що проектується до червоних ліній (зазначена відстань 0); мінімальних відстаней від об`єкта, що проектується до ліній регулювання забудови (зазначена відстань 0); мінімальних відстаней від об`єкта, що проектується до існуючих інженерних мереж (зазначена відстань 0); мінімальних відстаней від об`єкта, що проектується до меж земельної ділянки; мінімальних відстаней від об`єкта, що проектується до існуючих будинків та споруд (зазначена відстань 0).
На його думку, видані ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва комерційного призначення на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:1069 по АДРЕСА_1 не відповідають вимогам ч. 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 5 Закону України "Про основи містобудування" та підлягають скасуванню.
Також ці містобудівні умови та обмеження слугували вихідними даними для розроблення проектної документації, зареєстрованої в ЄДЕССБ за № PD01:8395-6462-0464-2709 від 10.05.2024. За змістом проектної документації, яка розроблена на підставі оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, позивачем було надано нотаріальну згоду на блокування. Однак жодної згоди на блокування об`єкта комерційного призначення на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:1069 по АДРЕСА_1 та належним на праві власності об`єктом нерухомого майна ним не надавалося.
Зауважував, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснене на підставі незаконних містобудівних умов та обмежень, зареєстроване в ЄДЕССБ за № ІУ051240515401 від 17.05.2024, підлягає скасуванню як похідна вимога, що надає право ОСОБА_2 приступати для подальшого нового блокованого будівництва приміщення об`єкта комерційного призначення. Внаслідок порушення нею процесу будівництва створюється перешкода у користуванні та загроза знищення належного йому майна, у зв`язку з чим необхідно знести незаконно зведені будівельні конструкції, які прибудовані до будівлі торгово-офісного центру (магазину), розташованого на належній йому земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0589, оскільки при будівництві відповідачем не додержано будівельних норм та правил, не було враховано інтересів позивача, як власника суміжного майна, та не було отримано його згоди на таке будівництво.
При цьому будівництво ОСОБА_2 здійснюється з істотним порушенням Державних будівельних норм, стандартів і правил, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та порушує його право на безпечне користування належним майном, яке розташоване на суміжній земельній ділянці.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2026 року ОСОБА_1 відмовлено у позові до ОСОБА_2 , Відділу містобудування, архітектури та землеустрою, Державної інспекції архітектури про зобов`язання знести зведені будівельні конструкції, визнання незаконними та скасування містобудівних умов та обмежень, виданих для проектування будівництва об`єкта комерційного призначення, визнання незаконною та скасування державної реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 25 400 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
У поданій через свого представника - адвоката Павлюка М.Г. апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у невідповідності висновків суду обставинам справи, порушенні норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права, просить його скасувати і задовольнити позов.
Обґрунтовуючи її, зазначалося про неврахування судом того, що відомості щодо мінімально допустимої відстані від об`єкта, що проєктується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків і споруд, до існуючих інженерних мереж мають обов`язково міститися в Містобудівних умовах та обмеженнях з огляду на приписи ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а наявність таких відомостей у містобудівних умовах та обмеженнях спрямована на захист прав та інтересів власників існуючих будівель та споруд. В Містобудівних умовах та обмеженнях з реєстраційним №MU01:5761-2542-6578-4036 у всіх графах (відстані до червоних ліній, меж ділянки, існуючих будинків) вказано "0". Ця обставина суперечить вимогам закону, адже встановлення нульових позначень фактично легалізує порушення будівельних норм без належного обґрунтування. При цьому для будівництва магазину з офісними приміщеннями Детальним планом території передбачається мінімальна відстань у 4 метри до існуючих споруд за умови дотримання п. 15.2.2. ДБН Б.2.2-12:2012. Отже, надання Містобудівних умов та обмежень з нульовими відстанями прямо нехтує вихідними даними, закладеними у самому Детальному плані території, на який посилається суд попередньої інстанції.
Залишено без уваги і те, що відповідно до п. 3.5. ДБН В.1.1-7_2016 "Пожежна безпека об`єкті будівництва. Загальні вимоги" протипожежна відстань - нормована відстань між будинками, яку встановлюють для запобігання розвитку пожежі. Видача Містобудівних умов та обмежень, які дозволяють будівництво без дотримання протипожежних розривів, суперечить вимогам ДБН В.1.1-7-2016 і ДБН Б.2.2-12:2019. Тому запроєктоване будівництво впритул до віконних прорізів приміщень позивача порушує норми інсоляції та створює загрозу поширенню вогню, що забороняється Правилами пожежної безпеки, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417.
Не погоджується із твердженнями суду про те, що закон не вимагає згоди власника суміжної ділянки на блокування, оскільки не відповідає ст. 5 Закону України "Про основи містобудування", ст.. 321 ЦК України, а також ДБН В.1.-7-2016, ДБН Б 2.2-12:2019.
Не встановлюють ОСОБА_3 умови та обмеження, видані попередньому власнику - ОСОБА_4 , обов`язкову умову блокування для поточного власника. Так, ОСОБА_3 умови та обмеження від 05.02.2016 видані ОСОБА_4 на конкретний об`єкт - "Продовження будівництва магазину", тоді як ОСОБА_1 набув право власності на ділянку та будівлю пізніше - у 2021 році. Умова про "перспективу блокування" у документі десятирічної давнини не може автоматично створювати зобов`язання для нового власника погоджуватися на будь-який проєкт сусіда, який порушує його поточні права.
Вважає, що позивач надав суду докази про те, що для влаштування фундаменту відповідач розкопав котлован у безпосередній близькості до його будівлі, що створює реальну загрозу сповзання ґрунту і руйнування фундаменту існуючого магазину.
У проєктній документації також не зазначено і порядку проведення будівельних робіт під час блокування будівель. Для влаштування запроєктованого об`єкту комерційного призначення необхідно провести земляні роботи для влаштування котловану під будівництво фундаментів у безпосередній близькості до торгово-офісного центру, внаслідок чого фундамент належної позивачу будівлі буде розкопаний.
Не враховано судом і те, що належного реагування на його звернення з боку Державної інспекції архітектури фактично не відбулося, а представник цього контролюючого органу у судовому засіданні стверджував, що ОСОБА_1 неодноразово звертався зі скаргами на незаконність будівництва, проте порушень закону в ході відповідних перевірок виявлено не було.
Між тим, судом залишено без уваги те, що Державна інспекція архітектури фактично не відреагувала на численні звернення ОСОБА_1 та інших власників сусідніх ділянок щодо порушень під час будівництва.
Помилковими вважає і переконання суду про відсутність порушень будівельних норм з огляду на наявність висновку судового експерта №4949-Е, адже наданий експерту оригінал Робочого проєкту є сфальсифікованим, у його змісті виявлено розбіжності з копіями, які містяться у матеріалах справи та засвідчені адвокатом. При цьому експерт не витребував у повному обсязі усі необхідні документи, а тому неможливо зробити однозначний висновок щодо відповідності об`єкта будівництва вимогам ДБН та Правилам пожежної безпеки. Також судову експертизу здійснено з порушеннями Інструкції про проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України -8 жовтня 1998 року №53/5.
За цих обставин висновок експерта у зв`язку із детальним аналізом усіх фактів та доказів є необґрунтованим і недостатнім для вирішення питання щодо відповідності забудови будівельним, санітарним та протипожежним нормам.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то покликався на хибність їх розміру, оскільки судом не було надано відповідної оцінки стосовно належного підтвердження відповідачем понесених витрат і не проаналізовано обсягу наданих адвокатом послуг.
27 липня 2026 року Відділом містобудування, архітектури та землеустрою подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку із неотриманням копії апеляційної скарги разом з долученими додатками та надання строку для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Проте з клопотанням не можна погодитися.
Так, частиною 6 ст. 14 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX, опублікованого 20 липня 2023 року передбачено, що через 90 днів з дня його опублікування, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та Цивільного процесуального кодексу України, електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) обов`язково повинні мати:
- адвокати;
- нотаріуси;
- державні та приватні виконавці;
- арбітражні керуючі;
- судові експерти;
- органи державної влади та інші державні органи;
- органи місцевого самоврядування;
- інші юридичні особи.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в добровільному порядку.
Оскільки юридична особа з кодом ЄДРПОУ 44321753, тобто Відділ містобудування, архітектури та землеустрою, який входить у структуру органу місцевого самоврядування - Костопільської міської ради Рівненської області, на час вирішення апеляційної скарги 28 липня 2026 року не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд ЄСІТС", що підтверджується відповіддю №38122361 про відсутність зареєстрованого кабінету ЄСІТС, тому всі ризики, пов`язані із здійсненням ним процесуальних прав і обов`язків при розгляді справи, покладаються саме на нього.
Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Згідно зі ст.ст. 263, 367 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як з`ясовано судом, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0449 га із цільовим призначенням - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:1069, що сторонами не оспорюється і підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав №376759430 від 01.05.2024.
ОСОБА_1 є власником суміжної земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0589, яку він придбав з будівлею магазину на підставі договору дарування від 13.09.2021, що також сторонами не заперечується та підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.09.2021.
Містобудівними умовами та обмеженнями для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер 2/02-11 (А3275761254257395426) від 08.01.2024, затвердженими наказом по Відділу містобудування, архітектури та землеустрою №31/01-11 від 09.05.2024, передбачено нове будівництво ОСОБА_2 об`єкта комерційного призначення на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:1069 по АДРЕСА_1 .
У пункті 4 розділу «Містобудівні умови та обмеження» вказано, що відповідно до містобудівної документації об`єкт, що проєктується, блокується з об`єктом комерційної діяльності (магазином), який розташований на межі суміжної земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_2 , власник гр. ОСОБА_4 .
З огляду на Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва ОСОБА_2 було замовлено та виготовлено в ПП «Графіт Проджект» Робочий проект «Нове будівництво об`єкта комерційного призначення на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:1069 по АДРЕСА_1 », а проєктна документація зареєстрована 10 травня 2024 року в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) за реєстраційним номером PD01:8395-6462-0464-2709.
У ЄДЕССБ також наявна інформація про зареєстроване Державною інспекцією архітектури повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 17.05.2024 IУ051240515401 на об`єкт будівництва «Нове будівництво об`єкта комерційного призначення на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:1069 по АДРЕСА_1 ».
Вважаючи, що його суб`єктивні цивільні права порушуються відповідачами, у липні 2024 року в суд звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , Відділу містобудування, архітектури та землеустрою, Державної інспекції архітектури про зобов`язання знести зведені будівельні конструкції, які прибудовані до будівлі торгово-офісного центру (магазину), що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0589, визнання незаконними та скасування містобудівних умов та обмежень від 09.05.2024, які видані ОСОБА_2 для проектування будівництва об`єкта комерційного призначення на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:1069, визнання незаконною та скасування державної реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 17.05.2024.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із відсутності правових і фактичних підстав для задоволення вимог позивача, оскільки ОСОБА_1 не доведено та не підтверджено об`єктивними і переконливими доказами порушення його особивтих прав чи законних інтересів відповідачами у ході будівництва спірного об`єкту, а також порушення при цьому Державних будівельних норм і правил ОСОБА_2 , наявність завданої йому майнової чи іншої шкоди, реальної загрози настання для нього несприятливих наслідків.
З огляду на відсутність фактів порушення суб`єктивних цивільних прав ОСОБА_1 судом не встановлено підстав для їх захисту у судовому порядку.
З такими висновками погоджується колегія суддів.
Згідно зі ст.ст. 9, 13 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеної Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
Відповідно до ч.1 ст.1, ч. 1 ст. 6, ч.ч. 2, 3 ст. 8, ст. 26, ч.ч.1, 2, 3, 5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.
Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.
Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 13 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об`єкт незавершеного будівництва та майбутній об`єкт нерухомості у випадках, визначених законом;
4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;
6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).
Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника або особи, якій делеговані функції замовника відповідно до законодавства (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Містобудівні умови та обмеження містять:
1)назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;
1-1) ідентифікатор об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів нового будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва до видачі містобудівних умов та обмежень);
2) інформацію про замовника;
3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах (з урахуванням обмежень використання приаеродромних територій, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України);
5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони, планувальні обмеження використання приаеродромних територій, встановлені відповідно до Повітряного кодексу України, зони, встановлені відповідно до законодавства за результатами визначення рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, відображені у містобудівній документації);
9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж;
10) вимоги щодо розроблення розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (для об`єктів, визначених відповідно до частини десятої статті 31 цього Закону).
Перелік зазначених умов є вичерпним.
Норма статті 5 Закону України «Про основи містобудування» вказує, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені у тому числі урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.
Приходячи до переконання про залишення оскаржуваного рішення без змін, колегія суддів бере до уваги, що при видачі містобудівних умов та обмежень ОСОБА_2 для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер 2/02-11 (А3275761254257395426) від 08.01.2024 органом міського самоврядування було дотримано вимоги ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а також враховано вихідні дані, які містяться у містобудівній документації - Детальному плані території, що обмежується АДРЕСА_3 (від перехрестя вулиць Нова та 1 Травня до Комунального підприємства «Костопільське будинкоуправління» і прилеглими до неї територіями в м. Костопіль Рівненської області, затвердженому рішенням Костопільської міської ради Рівненської області № 1030 від 21.02.2019, що є складовою частиною містобудівної документації м. Костопіль, та є чинним.
Нове будівництво об`єкта комерційного призначення на земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:1069 по АДРЕСА_1 здійснюється ОСОБА_2 на цій ділянці, яка належить їй на праві власності на підставі затверджених органом міського самоврядування Містобудівних умов і обмежень, в яких передбачено блокування нового будівництва з об`єктом комерційного призначення (магазином), що розташований на межі суміжної земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0589 по АДРЕСА_2 .
При цьому надання згоди власника суміжної земельної ділянки на блокування будівель при затвердженні містобудівних умов і обмежень власнику сусідньої земельної ділянки законом не вимагається.
Крім того, умовою видачі містобудівних умов і обмежень № 3 від 05.02.2016 забудови земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0589 ОСОБА_4 на «Продовження будівництва магазину» за адресою: АДРЕСА_2 , було блокування в майбутньому з іншими можливими об`єктами містобудування власників суміжних земельних ділянок у зв`язку з тим, що будівництво ним здійснювалося по межі двох суміжних земельних ділянок.
Тобто ще в 2016 році при видачі Містобудівних умов і обмежень ОСОБА_4 як попередньому власнику земельної ділянки [номер приховано]:02:002:0589 дозвіл на продовження будівництва магазину надавався з обов`язковою умовою блокування будівлі.
З акту-приймання-передачі межових знаків на зберігання від 18 червня 2024 року вбачається відсутність будь-яких перетинів та накладань земельної ділянки ОСОБА_2 , кадастровий номер [номер приховано]:02:002:1069, із суміжними земельними ділянками, в т.ч. і ОСОБА_1 .
Отже, встановлено відсутність підстав для визнання незаконними та скасування Містобудівних умов та обмежень № 2/02-11 (А3275761254257395426) від 08.01.2024, виданих ОСОБА_2 .
При цьому згідно із ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
З акту Державної інспекції архітектури № 11 від 12.03.2025, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва на земельній ділянці [номер приховано]:02:002:1069 по АДРЕСА_1 , належній ОСОБА_2 , встановлено відсутність порушень вимог законодавства.
Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №4949-Е від 28.07.2025 стверджується, що Містобудівні умови та обмеження від 09.05.2024 за реєстраційним номером ЄДЕССБ: MU01:5761-2542-6578-4036, видані ОСОБА_2 для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво об`єкта комерційного призначення на земельній ділянці [номер приховано]:02:002:1069 по АДРЕСА_1 відповідають діючій на момент їх видачі містобудівній документації та містобудівним умовам, у т.ч. детальному плану території, що обмежується АДРЕСА_3 (від перехрестя вулиць Нова та 1 Травня) до Комунального підприємства «Костопільське будинкоуправління») та прилеглим до неї територіям в м. Костопіль Рівненської області, що розроблений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 «АрКа» та затверджений рішенням Костопільської міської ради № 1030 від 21.02.2019, а також ОСОБА_3 умовам і обмеженням забудови земельної ділянки № 3 від 05.02.2016 по АДРЕСА_2 , виданим ОСОБА_4 про продовження будівництва магазину, в частині блокування будівлі магазину за адресою: АДРЕСА_2 та нового будівництва комерційного призначення на земельній ділянці [номер приховано]:02:002:1069 по АДРЕСА_1 .
Відхилень від робочого проекту не виявлено. Виконання будівельних робіт, що проводяться ОСОБА_2 , відповідає вимогам діючих в Україні нормативно-правових актів у галузі будівництва, у т.ч. вимогам протипожежних норм і правил щодо протипожежної відстані між будівлями, правил блокування об`єктів, а також містобудівним умовам та обмеженням від 09.05.2024.
Робочий проект нового будівництва об`єкта комерційного призначення на земельній ділянці [номер приховано]:02:002:1069 по АДРЕСА_1 , розроблений ПП «ГРАФІТ ПРОДЖЕКТ», виконаний на замовлення ОСОБА_2 , відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, містобудівним умовам та обмеженням від 19.05.2024.
Зазначений висновок повністю підтриманий судовим експертом Н. Труновою в засіданні суду попередньої інстанції.
Крім того, у судовому засіданні спеціаліст, головний інженер ПП «Графіт Проджект» ОСОБА_6 пояснив, що ним розроблений Робочий проєкт нового будівництва об`єкта комерційного призначення на земельній ділянці [номер приховано]:02:002:1069 по вул. Нова в м. Костопіль Рівненської області. При будівництві спірного об`єкта містобудівними умовами і обмеженнями було передбачено блокування об`єктів будівництва, нотаріальної згоди на блокування власників суміжних земельних ділянок законом не вимагається. У робочий проєкт вносилися зміни за зверненням замовника, що не забороняється та в електронну систему ЄДЕССБ завантажувалася нова редакція робочого проекту. 29 квітня 2025 року ОСОБА_2 подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.
Повно і правильно з`ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування не підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обгрунтовано залишив позов ОСОБА_1 без задоволення.
Щодо доводів апеляційної скарги про неврахування судом того, що відомості щодо мінімально допустимої відстані від об`єкта, що проєктується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків і споруд, до існуючих інженерних мереж мають обов`язково міститися в Містобудівних умовах та обмеженнях з огляду на приписи ч. 5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", то вони є формальними і не впливають на правильність вирішення судом спору.
Оскільки не відповідають встановленим обставинам справи та сукупності перевірених і оцінених доказів, тому не можна погодитися і з аргументами заявника про те, що видача Містобудівних умов та обмежень, які дозволяють будівництво без дотримання протипожежних розривів, суперечить вимогам ДБН В.1.1-7-2016 і ДБН Б.2.2-12:2019; запроєктоване будівництво впритул до віконних прорізів приміщень позивача порушує норми інсоляції та створює загрозу поширенню вогню; закон не вимагає згоди власника суміжної ділянки на блокування, оскільки не відповідає ст. 5 Закону України "Про основи містобудування", ст. 321 ЦК України, а також ДБН В.1.-7-2016, ДБН Б 2.2-12:2019; відсутність у Містобудівних умовах та обмеженнях, виданих попередньому власнику - ОСОБА_4 , обов`язкової умови блокування для поточного власника, а також що для влаштування фундаменту відповідач розкопав котлован у безпосередній близькості до його будівлі, що створює реальну загрозу сповзання ґрунту і руйнування фундаменту існуючого магазину.
Відповідно до ст.ст. 12, 76-78 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
23 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові у справі № 757/28231/13-ц (ЄДРСРУ № 93794003) вказав, що належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, - це процесуальний обов`язок суду.
Безпосереднє дослідження доказів тісно пов`язане зі змістом судового доказування, оскільки він є способом сприйняття судом доказів, а також з дотриманням правил про належність та допустимість доказів. Відповідно до принципу безпосередності дослідження судових доказів має проводитися таким чином, щоб суд мав реальну можливість особисто ознайомитися з доказами, які є у справі (постанова Касаційного цивільного суду складі Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 357/4897/20).
З приводу тверджень автора апеляційної скарги про недодержання судом норм процесуального права, в т.ч. і помилкової оцінки висновку судового експерта у судовій будівельно-технічній експертизі №4949-Е від 28.07.2025, то згідно із абз. другим ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Однак будь-яких фактів про процесуально-правові дефекти, що потягли би хибне розв`язання спірних відносин, заявник не надав, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом здобуто не було.
При цьому встановлено й відсутність обставин, які свідчили би про обов`язкове скасування судового рішення внаслідок існування підстав, передбачених ч. 3 ст. 376 ЦПК України.
Спростовуються правильністю висновків суду і покликання про помилкове незастосування норм матеріального права.
За встановлених обставин справи та з додержанням правил ст. 141 ЦПК України судом вирішено і питання розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 ст. 141 ЦПК України, з чим погоджується й апеляційний суд.
В решті доводи апеляційної скарги також є необгрунтованими і з цих міркувань колегією суддів відхиляються.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Павлюка Миколи Григоровича залишити без задоволення, а рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 06 квітня 2026 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено: 29 липня 2026 року.
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: С.В.Боймиструк
С.О.Гордійчук