ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2026 року м. Одеса Справа № 916/676/26
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.,
суддів: Савицький Я.Ф., Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання: Курінна К.В.,
за участю представників учасників справи:
від позивача - Явченко Д.В.,
від відповідача - Кшижевська К.О.
від третьої особи - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрнафта»
на рішення Господарського суду Одеської області від 05.05.2026, ухвалене суддею Мостепаненко Ю.І., м. Одеса
у справі № 916/676/26
за позовом: Одеської міської ради
до відповідача: Акціонерного товариства «Укрнафта»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради
про: стягнення 939 036,66 грн,
ВСТАНОВИВ
У лютому 2026 року Одеська міська рада (далі Рада) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Укрнафта» (далі АТ «Укрнафта») 793 031,07 грн плати за землю, а також нарахованих на суму боргу 32 925,41 грн 3 % річних, 96174,05 грн інфляційних витрат та 16906,13 пені, загалом 939036,66 грн заборгованості.
Позов мотивований тим, що до відповідача, як до нового власника нерухомості (будівлі АЗС), перейшло право оренди землі, у тому числі і обов`язок зі сплати орендної плати (відбулася заміна сторони договору оренди від 28.01.2002, далі договір), однак відповідачем вказана орендна плата не сплачується, внаслідок чого в період з 01.09.2021 по 31.08.2024 у нього виникла заборгованість перед Радою.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.05.2026 у справі № 916/676/26 позов Ради задоволено повністю.
Місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог. Зокрема, суд зазначив, що обставини переходу права оренди земельної ділянки за договором до нового власника (відповідача) та визначення розміру орендної плати (на рівні 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) вже встановлені постановою суду апеляційної інстанції від 20.12.2022 у іншій господарській справі № 916/2194/21, а тому такі обставини, в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України, не підлягає повторному доказуванню.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що: суд не надав належної оцінки змісту п. 3.4.6. договору оренди, який визначає, що до переоформлення міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою, орендна плата за всю земельну ділянку у повному обсязі сплачується ТОВ «Мавекс»; стягнення заборгованості можливе виключно в рамках договірних правовідносин, які між позивачем та відповідачем відсутні; суд не надав належної оцінки доводам відповідача щодо відсутності факту переходу до нього права орендаря земельної ділянки під АЗС, в той час як обставини, встановлені у іншій господарській справі, відповідачем були належним чином спростовані; судом безпідставно та необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів у Головного управління ДПС в Одеській області; також судом не надана належна оцінка договору про відшкодування витрат з орендної плати, який укладено з ТОВ «Мавекс»; договір оренди земельної ділянки з 24.09.2020 припинений; Радою обрано неналежний спосіб захисту своїх прав; відповідач неодноразово звертався до Ради з клопотаннями про надання в оренду земельної ділянки під АЗС, однак жодного разу порушені відповідачем питання не були винесені на вирішення сесії, як того вимагає пряма норма Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/676/26, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з Господарського суду Одеської області.
08.06.2026 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 за апеляційною скаргою АТ «Укрнафта» на рішення Господарського суду Одеської області від 05.05.2026 у справі № 916/676/26 відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 10.07.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 10.07.2026 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, справу № 916/676/26 призначено до розгляду на 21.07.2026 о 13:45 год.
У відзивах на апеляційну скаргу Рада та Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради заперечували проти її задоволення, зазначаючи про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що скаржником не спростовані висновки суду.
10.07.2026 від АТ «Укрнафта» надійшло клопотання (вх. №2869/26) про участь його представника в усіх судових засіданнях у справі № 916/676/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 задоволено.
Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.
У зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Діброви Г.І. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 справу № 916/676/26 прийнято до свого провадження визначеним складом колегії суддів.
В судове засідання 21.07.2026 з`явилися представники Ради та АТ «Укрнафта». Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В судовому засіданні представник АТ «Укрнафта» просив задовольнити апеляційну скарги, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 05.05.2026 у справі № 916/676/26, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Представник Ради заперечував проти доводів та вимог апеляційних скарг, просив залишити їх без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України).
28.01.2002 між Радою (Орендодавець) та ТОВ «Мавекс» (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1.1 якого, Орендодавець на підставі Закону України «Про оренду землі» та рішення Одеської міської ради № 2587-ХХІІІ від 04.07.2001 надає, а Орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, загальною площею 4167 кв.м., яка складається із земельних ділянок: площею 3276 кв.м. для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції на 150 заправок на добу; площею 891 кв.м. для благоустрою та озеленення території.
Згідно з п. 1.2 договору зазначена земельна ділянка, загальною площею 4167 кв.м., надається у тимчасове користування, а саме: земельна ділянка площею 3276 кв.м. за рахунок земель міста, вилучених із користування ЗАТ «Одеський м`ясокомбінат» у тимчасове дострокове користування, терміном на 25 років - до 04.07.2026 (у тому числі терміном на 1 рік - на період будівництва АЗС), для будівництва, експлуатації та обслуговування АЗС на 150 заправок на добу; земельна ділянка площею 891кв.м. із земель міста, у тимчасове короткострокове користування терміном на 1 рік, для організації будівництва та благоустрою прилеглої території.
Відповідно до п. 1.4 договору грошова оцінка земельної ділянки на момент посвідчення договору складає 709181,19 грн, згідно з довідкою №163/1, виданою Управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради 28.01.2002.
Згідно з п. 2.1 договору, за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцеві орендну плату. Розрахунок орендної плати зроблений відповідно до «Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками та за дольову участь у землекористуванні в місті Одесі», затвердженого Рішенням Одеської міської ради за № 702-ХХІІІ від 29.02.2000 та Рішенням Одеської міської ради за № 1709-ХХІІІ від 31.10.2000 «Про затвердження ставки орендної плати за користування земельними ділянками у м. Одесі» та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 за № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель» та листа Держкомзему України №14-022-6/186 від 10.01.2002.
Пунктом 2.2 договору оренди передбачено, що орендна плата вноситься орендарем щомісяця рівними частинами до 15 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі: на період будівництва: за земельну ділянку загальною площею 4167 кв.м: 1,70 х 4167 = 7083,90 грн на рік; на період експлуатації: за земельну ділянку площею 3276 кв.м: 25,53 х 3276 = 83636,28 грн на рік.
Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації на дату її виплати відповідно до індексу інфляції національної валюти.
Згідно з п. 2.5 договору оренди, орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності. Умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладання відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені і є невід`ємними частинами цього договору.
Орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати у випадку збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку.
Згідно з пп. 3.1.2 п. 3.1 договору орендодавець, зокрема, має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до пп. 3.4.6 п. 3.4 договору орендар, зокрема, зобов`язаний повідомити в тижневий термін орендодавця про відчуження будинків і споруд (або їх частин), розташованих на переданій в оренду земельній ділянці, переоформити документи на право подальшого користування земельною ділянкою, а також повідомити нового власника придбаних будівель чи споруд (їх частин) про необхідність оформлення відповідних документів на право оренди. До переоформлення міською радою прав третіх осіб на користування земельною ділянкою, зазначеною в п. 1 договору, або її частиною (при переході права власності на будинок, споруду або їх частини) орендна плата за земельну ділянку сплачується орендарем за всю ділянку у повному обсязі.
За несвоєчасне внесення орендної плати, орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених платежів (п. 5.1 договору).
Цей договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації в порядку, передбаченому законодавством України. Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації (п. 6.9 договору).
Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 28.01.2002 та зареєстровано в реєстрі за №1077.
Також, вказаний договір оренди зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 04.02.2002р. за № 536/26.
18.12.2003 між ТОВ «Євротрейд» (продавець) та ВАТ «Укрнафта» (нині АТ «Укрнафта», покупець) було укладено договір купівлі-продажу майна №27-12, за умовами п.1 якого, продавець зобов`язався передати у власність, а покупець зобов`язався прийняти і сплатити вартість відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, автозаправну станцію на 150 заправок на добу (далі АЗС), яка розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, а також обладнання та інвентар, перелік якого визначений в Додатку №1 (далі - обладнання), яке розміщено на території вказаної АЗС, далі за текстом все майно іменується - Об`єкт продажу.
Відповідно до п. 10 даного договору, об`єкт продажу знаходиться на земельній ділянці 4167 кв.м., яка знаходиться в користуванні у продавця на підставі заяви попереднього власника об`єкту продажу про відмову від користування земельною ділянкою під вказаним об`єктом продажу на користь продавця (лист №1093 від 05.12.2003р.)
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №3648653 від 21.05.2004, право власності на автозаправну станцію на 150 заправок на добу за адресою об`єкта: Одеська обл., м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80 належить ПАТ Укрнафта.
Також, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №464330556 від 16.02.2026, автозаправна станція на 150 заправок на добу, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, з 21.05.2004 належить на праві власності АТ «Укрнафта» на підставі договору купівлі-продажу майна №27-12 від 18.12.2003.
Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси № 949 від 20.05.2020, виданим відділом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області у м. Одесі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3276 кв.м. з кадастровим номером [номер приховано]:44:004:0024, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80 складає 7 374 268,80 грн.
У липні 2021 року Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до ПАТ «Укрнафта» (нині АТ «Укрнафта»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про стягнення 756 571,50 грн., з яких 663 684,18 грн. - основного боргу з орендної плати, 9 693,49 грн. - пені, 29 028,66 грн. - 3% річних та 54 165,17 грн. - втрат від інфляції, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем договору оренди землі від 28.01.2002 в частині сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.02.2018 по 31.01.2021.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.09.2022 у справі № 916/2194/21 позов Одеської міської ради задоволено частково.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.12.2022 у справі № 916/2194/21 рішення Господарського суду Одеської області від 01.09.2022 у справі № 916/2194/21 скасовано в частині відмови у задоволенні позову; прийнято нове рішення, яким позов Одеської міської ради до ПАТ «Укрнафта» задоволено у повному обсязі; стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь Одеської міської ради заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 663 684,18грн., пеню у розмірі 9 693,49 грн., 3 % річних у розмірі 29 028,66 грн., втрати від інфляції у розмірі 54 165,17 грн., 22 725,98 грн. витрат зі сплати судового збору.
22.08.2024 Головним Управлінням ДПС в Одеській області листом №18098/5/15-32-04-06-05 повідомлено Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, що ПАТ «Укрнафта» податкова звітність за запитуваною земельною ділянкою за період 2021-2023 роки та станом на дату подання відповіді не подавалась.
Відповідно до листа Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради №01-13/1555 від 28.08.2024, земельна ділянка за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80 (кадастровий номер №[номер приховано]:44:004:0024) площею 0,3276 га надана в оренду терміном до 04.07.2026 ТОВ «Мавекс» згідно договору оренди земельної ділянки №536/26 від 04.02.2002, для будівництва, експлуатації та обслуговування АЗС на 150 заправок на добу. Станом на 06.08.2024 зазначена земельна ділянка використовується для експлуатації та обслуговування АЗС «Укрнафта».
Також судом встановлено, що листами №08.1.21/169 від 31.03.2014, №08.1.21/594 від 18.11.2014, №01/01/12/01/03/21/1/299 від 03.10.2019, № 41-вих. від 21.04.2023 ПАТ «Укрнафта» зверталось до Одеської міської ради з проханням надати в оренду строком на 49 років земельні ділянки за вказаними у листах адресами, серед яких, зокрема, є земельна ділянка, розташована за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, загальною площею 0,3276 га, кадастровий номер №[номер приховано]:44:004:0024.
Листом № 01-18/732 від 17.05.2023 Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради, зокрема, повідомив ПАТ «Укрнафта», що для подальшого розгляду порушеного питання, останньому необхідно подати клопотання відповідно до вимог ст.ст. 123,124 Земельного кодексу України та порядку ведення Державного земельного кадастру, а також графічні матеріали з зазначеними межами запитуваної земельної ділянки. Також рекомендовано надати, технічний паспорт на об`єкти нерухомості, та фотофіксацію земельної ділянки.
Предметом позову у даній справі є вимоги Ради стягнути з АТ «Укрнафта» плату за землю за період з 01.09.2021 по 31.08.2024, а також нарахованих на суму боргу 3% річних, інфляційних втрат та пені.
Як вже зазначалося, задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з його обґрунтованості та доведеності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Вже сталою та послідовною є практика Верховного Суду з приводу того, що особа, яка набула право власності на це нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Ця правова позиція є усталеною та викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 915/672/17, від 17.04.2018 у справі № 922/2883/17, від 30.05.2018 у справі № 908/1990/17, від 05.06.2018 у справі № 920/717/17, від 20.06.2018 у справі № 913/661/17, від 27.06.2018 у справі № 921/613/17-г/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 04.10.2018 у справі № 904/326/18, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19.
Отже після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 920/675/17, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19, від 18.02.2020 у справі № 907/132/19.
Як встановлено судом, 28.01.2002 між Радою (Орендодавець) та ТОВ «Мавекс» (орендар) строком на 25 років укладено договір оренди земельнлї ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, загальною площею 4167 кв.м., яка складається із земельних ділянок: площею 3276 кв.м. для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправної станції на 150 заправок на добу; площею 891 кв.м. для благоустрою та озеленення території.
В подальшому, відповідач набув право власності на автозаправну станцію на 150 заправок на добу (далі АЗС), яка розташована на вищевказаній земельній ділянці, а також обладнання, яке розміщено на території вказаної АЗС.
Зокрема, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №464330556 від 16.02.2026, автозаправна станція на 150 заправок на добу, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 80, з 21.05.2004 належить на праві власності АТ «Укрнафта» на підставі договору купівлі-продажу майна №27-12 від 18.12.2003.
У матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним договору оренди землі, або його припинення (розірвання).
За таких обставин, в силу приписів ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 7 Закону України "Про оренду землі" після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припинився щодо відчужувача, однак діяв на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набув також право оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, у тому числі зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.
Тобто, заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбулась автоматично, в силу прямої норми закону.
Вищенаведене у повному обсязі спростовує твердження скаржника, у тому числі і його посилання на п. 3.4.6. договору оренди, про помилкове визначення його стороною у спірних правовідносинах, адже неспростованим є те, що саме ним (позивачем) було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого позивач набув право власності на АЗС, розташоване на земельній ділянці комунальної власності, а відтак, саме у відповідача в силу ст. 21 Закону України "Про оренду землі" та умов договору оренди землі виник обов`язок зі сплати орендної плати у порядку та строки, передбачені умовами цього договору.
Натомість, оскільки відповідач в порушення умов договору оренди землі та норм чинного законодавства не виконав належно взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендних платежів, колегія суддів цілком погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
При цьому, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про, що предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення заборгованості за період з 01.09.2021 по 31.08.2024, в той час як встановлення обставин сплати чи несплати ТОВ «Мавекс» орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою за попередній період (з 28.01.2002 по 24.09.2020) до предмету доказування по даній справі не входить.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що скаржником не спростовані висновки суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості саме за договором від 28.01.2002, укладеним з ТОВ «Мавекс». Жодних заперечень щодо арифметичної правильності заявлених до стягнення сум апеляційна скарга не містить.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
В силу приписів ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрнафта» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області 05.05.2026 у справі № 916/676/26 залишити без змін.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.
Повна постанова складена 29.07.2026 (у зв`язку з перебуванням головуючого судді Богацької Н.С. у відпустці 27.07.2026 та 28.07.2026, відповідно до наказів в.о. голови суду від 27.07.2026 №203-в та від 28.07.2026 № 205-в)
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Я.Ф. Савицький
Н.М. Принцевська