УХВАЛА
29 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 907/297/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 (головуючий суддя Бойко С. М., судді Бонк Т. Б., Якімець Г. Г.)
у справі № 907/297/26
за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації
до 1) Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області і 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк"
про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди землі, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування її державної реєстрації,
В С Т А Н О В И В:
06.04.2026 ухвалою Господарського суду Закарпатської області задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" про скасування заходів забезпечення позову у справі № 907/297/26 і скасовано заходи забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.03.2026 у цій справі.
01.07.2026 постановою Західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 06.04.2026 у справі № 907/297/26 скасовано і прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" про скасування заходів забезпечення позову у справі № 907/297/26.
23.07.2026 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 у справі № 907/297/26.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2026 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Могил С. К.
За результатами перевірки матеріалів поданої касаційної скарги Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 у справі № 907/297/26.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з приписами частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
У пункті 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Предметом касаційного оскарження є постанова Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2026, яка прийнята за наслідками перегляду ухвали Господарського суду Закарпатської області від 06.04.2026 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.03.2026.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову.
Водночас вказана ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку (згаданий пункт 4 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України), але не підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, Верховний Суд зазначає, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Суд відступив від висновків щодо порядку касаційного оскарження судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову в судах першої та апеляційної інстанції, натомість висновку щодо порядку касаційного оскарження судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду заяви про скасування забезпечення позову (пункт 4 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України) в судах першої та апеляційної інстанції, зазначена постанова не містить.
Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб.
З урахуванням викладеного Суд зазначає, що положення пункту 4 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України гарантують особі право саме на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції про скасування забезпечення позову, тоді як приписи статті 287 Господарського процесуального кодексу України виключають можливість оскарження таких ухвал в касаційному порядку.
Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 31.07.2025 у справі № 916/619/22, від 05.11.2025 у справі № 916/629/25.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" у праві на звернення до касаційного суду зумовлено виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким має на меті забезпечення сталості судової практики, а не можливості проведення "розгляду заради розгляду".
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 у справі № 907/297/26, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 255, 287, 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 у справі № 907/297/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил