Єдиний унікальний номер 203/1891/21
провадження № 2/175/1047/21
УХВАЛА
29 липня 2026 року Дніпровський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого
судді Васюченка О.Г.
з секретарем Кульпіною Л.Г.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області в селищі Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Черниш Євгеній Володимирович, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів позики та додаткових угод, договору іпотеки, договору про переведення боргу,
ВСТАНОВИВ:
До провадження судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Васюченко О.Г., 04 жовтня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Черниш Є.В., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів позики та додаткових угод, договору іпотеки, договору про переведення боргу.
Ухвалою від 06 жовтня 2021 року відкрито провадження по зазначеній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче судове засіданні.
Ухвалою суду від 20 січня 2022 року заяву представника позивача ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та заяву представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 про зупинення провадження було задоволено. Зупинено провадження у справі за позовом до набрання законної сили судового рішення у цивільній справі №175/1741/18 за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною.
Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», що набрав чинності 25 квітня 2025 року, визначено змінити найменування Дніпропетровського районний суд Дніпропетровської області на Дніпровський районний суд Дніпропетровської області. Також визначено, що зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду".
У червні 2026 року стало питання про відновленнвя проадження в цій справі, оскільки відпали ті обставини, заради якої було зупинено провадження в справі, оскільки постановою Верховного суду було залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка була подана її представником. Постанова Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року залишено без змін.
Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 червня 2026 року провадження по справі відновлено.
Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили.
Суд дослідивши матеріали справи, а також оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.
Згідно з ст. 46, 47 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Для особистої участі в цивільній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й цивільна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді. Таким чином, змістом цивільної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Аналіз положень п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, вказує на те, що за наявності описаних в ньому обставин залишення позову без розгляду, який підписаний позивачем який не має права її підписувати, є обов`язком, а не правом суду, тобто подання до суду позовної заяви яку підписано особою, яка не має права її підписувати є обставиною, яка у відповідності з принципом диспозитивності імперативно унеможливлює її судовий розгляд.
У судовому засіданні встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами, що 18 травня 2021 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 звернулася до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Черниш Євгеній Володимирович, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсними договорів позики та додаткових угод, договору іпотеки, договору про переведення боргу.
Також судом було встановлено, що семе ОСОБА_1 звернулася до суду з вище вказаним позовом та саме останньою було подано позовну заяву, як законним представником позивача, однак постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року у справі №175/1741/18 рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2019 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 , про визнання фізичної особи недієздатною - відмовлено.
Отже, ця позовна заява була подана до суду особою ОСОБА_1 , яка не має повноважень на ведення справи від імені ОСОБА_2 , оскільки враховуючи постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною - відмовлено, тому ОСОБА_2 не є фізичною особою, що у встановленому законом порядку визнана судом недієздатною, а ОСОБА_1 не є її опікуном, тобто законним представником.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України: рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ст. 129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без розгляду.
Крім того, слід роз`яснити, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із вказаною позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її залишення без розгляду.
Не може суд прийняти до уваги будь-які заперечення інших осіб щодо зазначеного, оскільки вони спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та об`єктивно нічим не підтверджені.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що заява ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись 43, 49, 200, 222, 257, 258-261, 352-354 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах недієздатної ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Черниш Євгеній Володимирович, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів позики та додаткових угод, договору іпотеки, договору про переведення боргу - залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили 29 липня 2026 року.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя - О.Г. Васюченко