Справа № 127/9104/26
Провадження № 22-ц/801/2051/2026
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф.
Доповідач :Панасюк О. С.
УХВАЛА
28 липня 2026 року Справа № 127/9104/26 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Панасюка О. С., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Романюк Л. Ф. від 04 червня 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
В провадженні Вінницького апеляційного суду перебуває ця апеляційна скарга, яка не відповідає вимогам статті 356 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
Проте в апеляційній скарзі на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2026 року не зазначено повне найменування іншого учасника справи - позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,як і не зазначено його місцезнаходження.
Крім того згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 подана в електронній формі через електронний кабінет. Однак до апеляційної скарги не додано доказів надсилання її копії іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено клопотання особи, яка подала скаргу.
Принцип диспозитивності цивільного судочинства (пункт 5 частини третьої статті 2, статті 13 ЦПК України) означає, що суд розглядає цивільні справи лише в межах вимог заявника, зокрема суд апеляційної інстанції обмежений вимогами апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК).
Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
Отже прохальна частина апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції має за змістом відповідати повноваженням апеляційного суду, передбаченим пунктами 2 - 5, 8 статті 374 ЦПК України.
Проте в прохальній частині апеляційної скарги ОСОБА_1 просила скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 04 червня 2026 року та прийняти нове рішення про відмову у позові. Також просила змінити рішення суду першої інстанції та визначити розмір стягнення відповідно до фактично встановлених обставин справи та вимог законодавства - у разі якщо колегія суддів дійде висновку про відсутність підстав для повної відмови у позові.
Отже прохальна частина апеляційної скарги містить взаємовиключні та неконкретизовані вимоги (одночасно прохання про скасування рішення з ухваленням нового рішення про відмову в позові та про зміну рішення суду), що свідчить про суперечливість прохальної частини апеляційної скарги та її невідповідність повноваженням суду апеляційної інстанції, визначеним статтею 374 ЦПК України.
Крім того висуваючи вимогу про зміну рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 не зазначила, в якій саме частині (у якому обсязі чи сумі) вона просить змінити рішення та який саме розмір стягнення необхідно визначити, обмежившись лише загальним посиланням на фактично встановлені обставини справи.
Таким чином заявниці необхідно уточнити вимоги апеляційної скарги відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не оплачена і судовим збором.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються , зокрема документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Одночасно з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подала клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування клопотання зазначала, що перебуває у скрутному матеріальному становищі через відсутність офіційного працевлаштування та стабільного доходу, що унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Відмова у відстроченні позбавить її права на апеляційний перегляд судового рішення, а законодавство передбачає можливість відстрочення з урахуванням майнового стану.
Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд виходить з такого.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з статтею 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» видно, що вимога сплати збору цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У рішенні від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland» ЄСПЛ вказав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з вимогами статей 12, 13 ЦПК України повинна довести належними та допустимими доказами наявність обставин, зазначених у частині першій статті 8 Закону № 3674-VI.
Проте ОСОБА_1 , посилаючись на скрутне матеріальне становище, належних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, зокрема довідки про доходи за попередній календарний рік не надала, а тому підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору не має.
Підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання до суду фізичною особою або фізичною особою-підприємцем апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 цього Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб визначено у розмірі 3 328 грн 00 к.
У даному випадку, враховуючи ціну позову, за подання позову до суду першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3 328 грн 60 к. (15 892 грн 80 к. ціна позову х 1,5 % = 238 грн 38 к. що - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» станом на 01 січня 2026 року).
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону).
Апеляційна скарга ОСОБА_1 подана в електронній формі через систему «Електронний суд», а тому сума судового збору, що підлягала сплаті за подання апеляційної скарги (з урахуванням понижуючого коефіцієнта), становила 3 993 грн 60 к. (3 328 грн 00 к. х 150 % х 0,8).
Таким чином апеляційну скаргу необхідно залишити без руху для сплати судового збору в розмірі 3 993 грн 60 к. або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір потрібно перерахувати до державного бюджету за такими реквізитами: Отримувач: УК у м. Вінниці/м. Вінниця/ 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача - [рахунок приховано]).
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
За змістом статей 357, 185 ЦПК України апеляційний суд, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Керуючись статтями 136, 185, 356, 357 ЦПК України
постановив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху і надати строк для:
- зазначення в апеляційній скарзі повного найменування іншого учасника справи - позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та його місцезнаходження;
- надання доказів надсилання копії апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» з урахуванням положень статті 43 Цивільного процесуального кодексу України;
- уточнення вимог апеляційної скарги відповідно до повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду;
- сплати судового збору в сумі 3 993 (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три) грн 60 к. або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону,
протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Роз`яснити заявниці, що у разі не усунення недоліків у визначений строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. С. Панасюк