П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/15346/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
29 липня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача в частині невиплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії із розрахунку до 70000 грн. за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань за періоди: з 06.08.2024 по 07.09.2024, з 11.09.2024 по 20.09.2024, з 26.09.2024 по 06.10.2024, з 08.10.2024 по 09.10.2024, з 16.10.2024 по 08.11.2024, з 14.11.2024 по 24.11.2024, з 19.12.2024 по 20.12.2024, з 24.12.2024 по 13.01.2025, з 15.01.2025 по 20.01.2025, з 22.01.2025 по 23.01.2025, з 31.01.2025 по 09.02.2025, з 26.02.2025 по 10.03.2025, з 12.03.2025 по 13.03.2025, з 17.03.2025 по 02.04.2025.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2026 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової додаткової винагороди у розмірі 70000 грн.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової додаткової винагороди в розмірі 70000 грн. відповідно до п. 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2024 №419).
У задоволенні решти вимог позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, довідкою №693/37128 від 19.06.2025 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, виданою військовою частиною НОМЕР_1 , підтверджується те, що солдат ОСОБА_1 дійсно у періоди з 06.08.2024 по 07.09.2024, з 11.09.2024 по 20.09.2024, з 26.09.2024 по 06.10.2024, з 08.10.2024 по 09.10.2024, з 16.10.2024 по 08.11.2024, з 14.11.2024 по 24.11.2024, з 19.12.2024 по 20.12.2024, з 24.12.2024 по 13.01.2025, з 15.01.2025 по 20.01.2025, з 22.01.2025 по 23.01.2025, з 31.01.2025 по 09.02.2025, з 26.02.2025 по 10.03.2025, з 12.03.2025 по 13.03.2025, з 17.03.2025 по 02.04.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Сумському районі Хотінській обласній територіальній громаді, а також у Курській області Суджанському районі.
Довідка видана на підставі відомостей, відображених у журналах бойових дій, витягів з наказів.
Відтак, наявними у справі доказами підтверджується виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у такі періоди: з 06.08.2024 по 07.09.2024 - 33 календарні дні, з 11.09.2024 по 20.09.2024 - 10 календарних днів, з 26.09.2024 по 06.10.2024 - 11 календарних днів, з 08.10.2024 по 09.10.2024 - 2 календарні дні, з 16.10.2024 по 08.11.2024 - 24 календарні дні, з 14.11.2024 по 24.11.2024 - 11 календарних днів, з 19.12.2024 по 20.12.2024 - 2 календарні дні, з 24.12.2024 по 13.01.2025 - 21 календарний день, з 15.01.2025 по 20.01.2025 - 6 календарних днів, з 22.01.2025 по 23.01.2025 - 2 календарні дні, з 31.01.2025 по 09.02.2025 - 10 календарних днів, з 26.02.2025 по 10.03.2025 - 13 календарних днів, з 12.03.2025 по 13.03.2025 - 2 календарні дні, з 17.03.2025 по 02.04.2025 - 17 календарних днів.
Загальна тривалість таких періодів становить 164 календарних днів, що в сукупності відповідає п`яти (5) повним періодам по 30 днів та 14 додатковим дням, за які позивачу підлягає нарахуванню одноразова додаткова винагорода відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Як вбачається з виписок по рахунку ОСОБА_1 , 24.10.2024, 04.12.2024 та 01.04.2025 ним були отримані по 70000 грн. додаткової винагороди.
Також судом встановлено, що 20.08.2025 ОСОБА_1 було отримано 70000 грн. додаткової винагороди, що підтверджується платіжною інструкцією (а. с. 29).
З огляду на це, одна з п`яти належних позивачу сум додаткової одноразової винагороди в 70000 грн. фактично виплачена не була.
Як вбачається з наданих військовою частиною НОМЕР_1 довідок про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів, за ідентифікаційним номером ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 27.09.2024 було зараховано 83870,97 грн., 19.10.2024 - 81333,33 грн., 19.11.2024 - 84193,54 грн., 19.12.2024 - 65666,67 грн., 31.01.2025 - 42580,65 грн., 19.02.2025 - 72903,32 грн., 20.03.2025 - 57500 грн., 18.04.2025 - 86451,61 грн., 21.05.2025 - 23333,33 грн. грошового забезпечення / підвищеної щомісячної додаткової винагороди.
Вважаючи протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати одноразової додаткової винагороди у розмірі 70000 грн., ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
На виконання Указів Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64 та "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №69 Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Відповідно до пункту 1-1 Постанови №168 на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Згідно з пунктом 1 розділу XXXVII «Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 №745/32197 (далі - Порядок №260), на період воєнного стану військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань:
- під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно;
- на тимчасово окупованій російською федерацією території України;
- на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій;
- на території противника.
Пунктом 3 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України. Згідно з п. 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з п. 8 розділу XXXIV Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Судом встановлено, що наявними у справі доказами підтверджується виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у такі періоди: з 06.08.2024 по 07.09.2024 - 33 календарні дні, з 11.09.2024 по 20.09.2024 - 10 календарних днів, з 26.09.2024 по 06.10.2024 - 11 календарних днів, з 08.10.2024 по 09.10.2024 - 2 календарні дні, з 16.10.2024 по 08.11.2024 - 24 календарні дні, з 14.11.2024 по 24.11.2024 - 11 календарних днів, з 19.12.2024 по 20.12.2024 - 2 календарні дні, з 24.12.2024 по 13.01.2025 - 21 календарний день, з 15.01.2025 по 20.01.2025 - 6 календарних днів, з 22.01.2025 по 23.01.2025 - 2 календарні дні, з 31.01.2025 по 09.02.2025 - 10 календарних днів, з 26.02.2025 по 10.03.2025 - 13 календарних днів, з 12.03.2025 по 13.03.2025 - 2 календарні дні, з 17.03.2025 по 02.04.2025 - 17 календарних днів.
Як вбачається з виписок по рахунку ОСОБА_1 , 24.10.2024, 04.12.2024 та 01.04.2025 ним були отримані по 70000 грн. додаткової винагороди, а 20.08.2025 ОСОБА_1 було отримано 70000 грн. додаткової винагороди.
З огляду на це, одна з п`яти належних позивачу сум додаткової одноразової винагороди в 70000 грн. фактично виплачена не була.
Як вбачається з наданих військовою частиною НОМЕР_1 довідок про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувачів, за ідентифікаційним номером ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) 27.09.2024 було зараховано 83870,97 грн., 19.10.2024 - 81333,33 грн., 19.11.2024 - 84193,54 грн., 19.12.2024 - 65666,67 грн., 31.01.2025 - 42580,65 грн., 19.02.2025 - 72903,32 грн., 20.03.2025 - 57500 грн., 18.04.2025 - 86451,61 грн., 21.05.2025 - 23333,33 грн. грошового забезпечення / підвищеної щомісячної додаткової винагороди.
В свою чергу відповідач не надав суду доказів того, що позивачу було виплачено усі суми одноразової додаткової винагороди в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, в тому рахунку, копію картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2024-2025 роки; детальний розрахунок по виплаті ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за 2024-2025 роки; детальний розрахунок по виплаті ОСОБА_1 одноразової винагороди згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань за 2024-2025 роки; детальний розрахунок по виплаті ОСОБА_1 інших додаткових винагород, якщо такі проводились, за 2024-2025 роки.
Зважаючи на встановлені судом обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за наявності підтверджених виплат чотирьох таких сум (по 70000 грн. кожна), один платіж позивачу фактично не проведений, що відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано. Відтак, позовні вимоги позивача в цій частині суд обгрунтовано задовольнив.
В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржено.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2026 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.