Судові рішення

Ухвала № 138593449 у справі № 361/5804/25 від 29.07.2026

Ухвала від 29.07.2026 у цивільній справі № 361/5804/25 (категорія «Надання послуг»). Суд: Київський апеляційний суд, суддя Кирилюк Галина Миколаївна.

Справа№ 361/5804/25
СудКиївський апеляційний суд
СуддяКирилюк Галина Миколаївна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяНадання послуг
Дата ухвалення29.07.2026
Надійшло до реєстру30.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138593449

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

справа № 361/5804/25

провадження № 22-ц/824/12443/2026

29 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в справіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року в складі судді Гринчак О. І.,

установив:

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року вказану справу передано на розгляд до іншого суду за підсудністю.

09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 січня 2026 року відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_1 у звільненні її від сплати судового збору та у відстроченні сплати судового збору, вказану апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто.

Постановою Верховного Суду від 29 квітня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Київського апеляційного суду від 26 січня 2026 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

25 травня 2026 року матеріали справи надійшли на адресу Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року. Відмовлено ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору на підставі положень ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а також у розстроченні сплати судового збору. Апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для сплати судового збору.

22 червня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому вона просить зменшити суму судового збору або розстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до розгляду скарги по суті. Посилалася на положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» як на підставу для звільнення від сплату судового збору, а також зазначала, що даний позов відноситься до житлових прав відповідача ОСОБА_1 , оскільки стосується стягнення коштів за надання послуг з користування власним житлом, а тому вона відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» має право на зменшення суми судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 червня 2026 року було відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про зменшення суми судового збору або розстрочення його сплати за подання апеляційної скарги на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року та продовжено строк на усунення недоліків.

17 липня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, в якій зазначено, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки апеляційну скаргу у справі подано в інтересах та з метою захисту прав споживача - ОСОБА_1 , а не позивача - ТОВ «Газорозподільні мережі України». Також зазначила, що суд касаційної інстанції, приймаючи до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у вказаній справі не знайшов підстав для оплати судового збору. Наголошує, примушування скаржника сплачувати судовий збір за зверненням до суду за захистом своїх прав, як споживача, є незаконним та таким, що містить ознаки надмірного формалізму та перешкоджанням до доступу до правосуддя.

Перевіривши зміст вказаної заяви, суд апеляційної інстанції прийшов наступного висновку.

Як було зазначено в ухвалі Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року, підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до ч. 3 ст. 22 цього Закону відсутні, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав, та вказаний позов подано у зв`язку з порушенням права ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» як виконавця житлово-комунальних послуг для споживачів.

Також, суд апеляційної інстанції вказаною ухвалою відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_1 для розстрочення сплати судового збору, оскільки при поданні вказаного клопотання ОСОБА_1 не надала доказів, які характеризують її майновий стан, зокрема: інформації про розмір доходів за попередній (2025 рік) календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором. Зазначено, що доводи клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у зв`язку з відсутністю у скаржника електричного живлення не можуть вважатись достатньою підставою для розстрочення сплати судового збору, оскільки не характеризують майновий стан ОСОБА_1 .

В подальшому, ухвалою Київського апеляційного суду від 26 червня 2026 року було розглянуто клопотання ОСОБА_1 про зменшення суми судового збору або розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, та зазначено, що заявницею не було надано доказів на підтвердження її майнового стану для вирішення вказаного клопотання, а посилання на положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» було вирішено ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року з наведенням відповідних мотивів.

Подаючи 17 липня 2026 року повторно заяву про усунення недоліків, ОСОБА_1 не надала належних доказів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, а також не надала документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру відповідно до закону.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Відповідно до пунктів другого та шостого частини другої статті 43, частини першої статті 44 ЦПК України, учасники справи та їх представники зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини зазначає, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Статтею 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

За таких обставин, встановлення діючим законодавством права на апеляційний перегляд справи не може бути підставою для невиконання особою, яка бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження судового рішення, норм законодавства, які визначають дотримання певних умов для здійснення такого права.

Станом на 22 липня 2026 року недоліки поданої апеляційної скарги усунуто не було, доказів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, а також документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру відповідно до закону скаржником надано не було.

З урахуванням вимог ст. 185, 356, 357 ЦПК України апеляційна скарга підлягає визнанню неподаною та поверненню заявнику.

Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 26 червня 2025 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з розподілу природного газу вважати неподаною та повернути особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
17.09.2026 Ухвала № 140021074 Касаційний цивільний суд Верховного Суду
26.06.2026 Ухвала № 137736454 Київський апеляційний суд
01.06.2026 Ухвала № 137002036 без тексту Київський апеляційний суд
29.04.2026 Постанова № 136347710 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
16.04.2026 Ухвала № 135733909 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
16.03.2026 Ухвала № 134921326 без тексту Касаційний цивільний суд Верховного Суду
26.01.2026 Ухвала № 133578349 без тексту Київський апеляційний суд
09.12.2025 Ухвала № 132455259 без тексту Київський апеляційний суд
01.09.2025 Ухвала № 130247860 без тексту Броварський міськрайонний суд Київської області
26.06.2025 Ухвала № 128433950 без тексту Деснянський районний суд міста Києва
28.05.2025 Ухвала № 127750850 без тексту Броварський міськрайонний суд Київської області