УХВАЛА
29 липня 2026 року
м. Київ
справа №520/19757/25
адміністративне провадження №К/990/32311/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року
у справі № 520/19757/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказів,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 липня 2025 року № 2-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення», який прийнято стосовно ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 6-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано до ОСОБА_1 , як начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 ЗУ «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця);
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 408-О «Про звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 », яким було припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 11 серпня 2025 року з посади начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 ЗУ «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця).
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області з 12.08.2025;
- стягнути з Головного Управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Г. Сковороди, 46, код ЄДРПОУ ВП (філії): 43983495) на користь ОСОБА_1 Адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення по дату поновлення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 липня 2025 року № 2-дс «Про накладання дисциплінарного стягнення», який прийнято стосовно ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області.
Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 6-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким застосовано до ОСОБА_1 , як начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 Закону України «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця).
Визнано протиправним та скасовано Наказ Головного управління ДПС у Харківській області від 11 серпня 2025 року № 408-О «Про звільнення з посади державної служби ОСОБА_1 », яким було припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 11 серпня 2025 року з посади начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 частини другої ст. 65 Закону України «Про Державну службу» (Порушення Присяги державного службовця).
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області з 12.08.2025р.
Стягнуто з Головного Управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.08.2025 по 06.11.2025 року у розмірі 151479,18 грн. (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят дев`ять гривень вісімнадцять копійок).
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління контролю за підакцизними товарами Головного Управління ДПС у Харківській області з 12.08.2025р.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного Управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 по справі № 520/19757/25 - змінено, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, а абзаци шостий та восьмий резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Стягнути з Головного Управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Г. Сковороди, 46, код ЄДРПОУ ВП (філії): 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 12.08.2025 по 06.11.2025 у розмірі 109691,82 грн. (сто дев`ять тисяч шістсот дев`яносто одна гривня вісімдесят дві копійки).
Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного Управління ДПС у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Г. Сковороди, 46, код ЄДРПОУ ВП (філії): 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 38305,10 грн (тридцять вісім тисяч триста п`ять гривень десять копійок)».
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 по справі № 520/19757/25 залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанцій, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалами Верховного Суду від 22 травня 2026 року, 12 червня 2026 року та 07 липня 2026 року касаційні скарги повернуто особі, яка її подала.
10 липня 2026 року до Верховного Суду касаційна скарга надійшла повторно разом з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до статті 329 України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 329 КАС України).
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 16 квітня 2026 року, повний текст складено 16 квітня 2026 року та надано загальний доступ 20 квітня 2026 року, вперше касаційна скарга до суду касаційної інстанції надійшла 04 травня 2026 року. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2026 року касаційну скаргу, повернуто особі, яка її подала. Повторна касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 29 травня 2026 року, проте ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2026 року повернуто особі, яка її подала. 17 червня 2026 року скаржник звернувся до Суду втретє, однак скарга не відповідала вимогам, визначеним статтею 330 КАС України, і тому 07 липня 2026 року була повернута особі, яка її подала. 10 липня скаржник звернувся до Верховного Суду вкотре.
В заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що первісне звернення з касаційною скаргою відбулось 04.05.2026, тобто у строки визначені частиною першою статті 329 КАС України. Повторне звернення з касаційною скаргою (у якій усунуті недоліки, які стали підставою для постановлення Верховним Судом ухвали від 22.05.2026 про повернення вперше поданої касаційної скарги) відбулось без зайвих зволікань-29.05.2026. Наступне звернення з касаційною скаргою відбулось 17.06.2026. Також зазначає, що звернення з касаційною скаргою, у якій усунуті недоліки, що стали підставою для постановлення Верховним Судом ухвали від 07.07.2026 (текст ухвали від 07.07.2026 у справі №520/19757/25 доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) 07.07.2026 об 20.10 год.) про повернення поданої 17.06.2026 касаційної скарги ГУ ДПС, відбулося без зайвих зволікань.
Враховуючи вище наведене та у відповідності ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження.
Інших доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій скаржником не надано і не зазначено.
Нормами КАС України передбачено, що розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється на стадії відкриття касаційного провадження на підставі касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Так, подаючи повторно касаційні скарги, скаржник не усував недоліки касаційних скарги та не враховував ухвали Верховного Суду, що ставало підставами для повернення касаційних скарг. Тобто посилання скаржника на те, що останній без зайвих зволікань подав касаційні скарги, після їх повернення, нівелюється тим, що повторно подані касаційні скарги не відповідали вимогам статті 330 КАС України. Також Суд враховує, що скаржник є органом державної влади, у якому наявне управління правового забезпечення, і відповідно має змогу привести касаційну скаргу у відповідність до вимог, визначених нормами КАС України.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що вказані підстави пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Скаржник не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв`язку з цим, формально зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже заявнику касаційної скарги необхідно довести наявність об`єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку із наданням доказів на їх підтвердження.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви.
Разом з тим, у результаті аналізу касаційної скарги Судом встановлено, що відповідач посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22 грудня 2023 року у справі №140/3984/22 щодо статей 8 та 62 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу»; від 03 жовтня 2024 року у справі №260/5092/23, від 20 березня 2025 року у справі №520/5107/22, від 11 вересня 2025 року у справі №480/4068/22 щодо частини першої статті 65 Закону № 889-VIII; від 28 лютого 2025 року у справі №640/13763/20 щодо застосування статті 71 Закону № 889-VIII; 02 серпня 2023 року у справі №420/13302/20, від 28 червня 2023 року у справі №640/20223/20, від 18 березня 2021 року у справі № 360/4354/19; від 12 серпня 2019 року у справі №1340/4847/18, 09 липня 2025 року у справі №580/6731/24 щодо застосування норми права передбаченої статтею 77 Закону № 889-VIII; 27 лютого 2025 року у справі № 160/20213/22 щодо застосування норм права, передбачених частинами першою та другою статті 308 та статтею 322 КАС; від 18 жовтня 2024 року у справі № 757/27799/21-ц, від 10 травня 2023 року у справі №500/796/22; від 01 листопада 2022 року у справі № 380/3045/21 щодо застосування норми права передбаченої статтею 66 Закону № 889-VIII.
Проаналізувавши касаційну скаргу, Суд дійшов до висновку, що скаржник вказує ті самі підстави касаційного оскарження, які ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2026 року було відхилено.
Водночас скаржник доповнив касаційну скаргу іншими постановами Верховного Суду, які містять аналогічні загальні висновки та які не розкривають яким чином дані висновки вплинуть на вирішення справи по суті, та не конкретизують у чому полягає порушення норми права судами попередніх інстанцій.
Так відповідач формально підійшов до виконання ухвали Верховного Суду від 07 липня 2026 року, оскільки касаційна скарга є практично ідентичною попередній.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Отже, у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви;
- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
Керуючись статтями 3, 169, 330, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави пропуску строку Головним управлінням ДПС у Харківській області на касаційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 520/19757/25.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі № 520/19757/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказів - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді Ж. М. Мельник-Томенко
М. І. Смокович