ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 546/1326/24 Номер провадження 22-з/814/116/26 Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за заявою адвоката Беркути Владислава Леонідовича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі за позовом Решетилівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Агроцентр-2019», третя особа: приватний нотаріус Решетилівського районного нотаріального округу Довбиш Сергій Миколайович, про визнання недійсними державного акту на право власності на землю та договору купівлі-продажу земельної ділянки,
В С Т А Н О В И В:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2024 року Решетилівська міська рада звернулася до суду з зазначеним позовом, змінивши предмет позову заявою від 03 червня 2025 року.
В обґрунтування підстав позову зазначає, що у провадженні Решетилівського районного суду Полтавської області перебувала цивільна справа № 546/695/23 під час розгляду якої судом витребувано матеріали кримінального провадження № 1202017000000119. Ознайомившись зі справою, міській раді стало відомо про встановлені досудовим розслідування факти кримінальних правопорушень щодо підробки документів та незаконного заволодіння землями комунальної власності.
Із матеріалів даного кримінального провадження позивач дізнався про те, що 02 жовтня 2018 року ОСОБА_3 , від імені якої за довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Решетилівського районного нотаріального округу Довбишем С.М. від 29 березня 2017 року за реєстровим № 374, діяв ОСОБА_4 , передала у власність ОСОБА_2 земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:00:019:0047, площею 2,0000 га, що розташована: Полтавська область, Полтавський район, м. Решетилівка, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Указана земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності, виданого на підставі Розпорядження Решетилівської РДА від 31 січня 2003 року № 53.
Проте, згідно відповіді архівного відділу Полтавської районної військової адміністрації № 07-02-P/152 від 13 вересня 2024 року, відповідне розпорядження голови Решетилівської РДА Полтавської області № 53 станом на 31 січня 2003 року не існувало. Натомість, наявна копія розпорядження голови Решетилівської РДА Полтавської області від 30 січня 2003 року № 53 «Про нагородження Подякою районної державної адміністрації ОСОБА_5 ».
Відповідно до висновку судової-почеркознавчої експертизи № CE-19/117-21/10184-114, проведеної в рамках кримінального провадження № 1202017[телефон приховано], підпис від імені ОСОБА_6 на державному акті на право приватної власності на землю серія ПЛ № 127517 від 11 вересня 2003 року у рядку «Голова Решетилівської районної державної адміністрації», виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою.
Обставини викладеного підтверджують, що набуття ОСОБА_3 прав на земельну ділянку відбулось із порушенням порядку отримання громадянами земельних ділянок у власність, визначеного положеннями статей 81, 116, 118 ЗК України. Тоді як відсутність у останньої законних прав на спірну земельну ділянку позбавляє її, ОСОБА_3 , права вчиняти будь-які дії щодо розпорядження нею, у тому числі права продавати її третім особам.
Зазначає, що 09 квітня 2025 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», яким визначено порядок, підстави та строк пред`явлення позову власника майна до добросовісного набувача щодо витребування такого майна. Зокрема, внесено зміни до статті 391 ЦК України, доповнивши її частиною другою, наступного змісту: якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.
Позивачем не вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження спірної земельної ділянки, а її вилучення відбулося внаслідок протиправного використання незаповнених бланків державних актів на право приватної власності на землю. Тому не зважаючи на зміст державного акту позивач вважає, що спірна земельна ділянка продовжує перебувати у державній власності та відноситься до земель комунальної власності Решетилівської міської територіальної громади. Тоді як наявність у державному реєстрі речових прав права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку обмежує право позивача на вільне володіння, користування та розпорядження землею.
Враховуючи викладене, посилаючись на положення статті 391 ЦК України, статті 152 3К України, позивач прохав суд: визнати недійсними державний акт на право приватної власності на землю серії ПЛ № 127517, виданий 11 вересня 2003 року Решетилівською районною державною адміністрацією та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 02 жовтня 2018 року, реєстраційний номер: 1395; усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення Решетилівській міській раді та скасування державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття ОСОБА_7 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:019:0047 загальною площею 2,0 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. що розташована за адресою: Полтавська область, Полтавський район, Решетилівська міська рада (номер відомостей про речове право: 28195147).
Короткий зміст судового рішення
Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2025 року у задоволенні позову Решетилівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фермерського господарства «Агроцентр-2019» (далі - ФГ «Агроцентр-2019»), третя особа: приватний нотаріус Решетилівського районного нотаріального округу Довбиш С.М., про визнання недійсними державного акту на право власності на землю та договору купівлі-продажу земельної ділянки відмовлено.
Стягнуто з Решетилівської міської ради на користь ОСОБА_8 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн та на користь ФГ «Агроцентр-2019» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право власності на спірну земельну ділянку зареєстроване за останнім її набувачем - ОСОБА_7 , а тому належним способом захисту, у даному випадку, є вимога позивача, який вважає себе власником указаної земельної ділянки, про її витребування у останнього набувача. У свою чергу вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за обставин даної справи, не є належним способом захисту порушеного права.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2025 року не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, прохала суд скасувати рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2025 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Короткий зміст постанови Полтавського апеляційного суду
Постановою Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу Решетилівської міської ради залишено без задоволення, а рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 04 грудня 2025 року - без змін.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
11 травня 2026 року до Полтавського апеляційного суду через систему «Електронний Суд» (документ сформований в системі 10 травня 2026 року) надійшла заява адвоката Беркути В.Л. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, у якій заявник прохав ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з позивача судові витрати у розмірі 12 000,00 грн, які підлягають сплаті відповідачем ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу та стягнути з позивача судові витрати у розмірі 12 000,00 грн, які підлягають сплаті відповідачем ФГ «Агроцентр-2019» на професійну правничу допомогу.
В заяві зазначено, що в постанові Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2026 року не вирішено питання про судові витрати.
Щодо заперечень на заяву щодо розподілу судових витрат
Заперечення позивача, щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, до апеляційного суду, в установленому законом порядку, не надійшли.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи поданої заяви, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною третьою вище вказаної статті передбачено, зокрема, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вище наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Позиція суду щодо ухвалення додаткового судового рішення
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України)
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що під час подання відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Беркута В.Л., заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником подано до суду першої інстанції: копію договору про надання правової допомоги від 07 лютого 2025 року укладеного між адвокатом Беркутою В.Л. і Клепань В.І., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1280516 від 12 лютого 2025 року.
Підпунктом 1.1 договору про надання правої допомоги від 07 лютого 2025 року визначено, що адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу (КВЕД 69.10 - діяльність у сфері права) клієнту у цивільній справі № 546/1326/24 за позовом Решетилівської міської ради Полтавської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ФГ «Агроцентр-2019» про визнання недійсним державним акту, договору купівлі-продажу земельної ділянки і витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
Згідно підпункту 1.2 договору про надання правої допомоги від 07 лютого 2025 року адвокат надає правову допомогу у вигляді: надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Представництва інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами. Інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до підпункту 4.2 договору про надання правової допомоги від 07 лютого 2025 року гонорар складається з суми вартості наданої правової допомоги, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в додатку 1 до цього договору. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
11 лютого 2026 року між адвокатом Беркутою В.Л. та ОСОБА_2 , на виконання підпункту 4.2 договору про надання парової допомоги від 07 лютого 2025 року, укладений додаток №1 до договору про надання правової допомоги.
Відповідно до пункту 1 вказаного додатку сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару за надання адвокатом правової допомоги вказаної в договорі у розмірі: 12 000,00 грн в суді апеляційної інстанції у цивільній справі № 545/1326/24 за позовом Решетилівської міської ради полтавської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ФГ «Агроцентр-2019» про визнання недійсним державного акту, договору купівлі-продажу земельної ділянки і витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
Окрім того, представником ФГ «Агроцентр-2019» - адвокатом Беркутою В.Л. у відзиві на апеляційну скаргу також заявлено про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокатом подано до суду першої інстанції: копію договору про надання правової допомоги від 18 лютого 2025 року укладеного між адвокатом Беркутою В.Л. та ФГ «Агроцентр-2019», ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1281973 від 18 лютого 2025 року.
Умови вище вказаного договору аналогічні за змістом з умовами договору укладеного між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Беркутою В.Л.
Також, 11 лютого 2026 року між адвокатом Беркутою В.Л. та ФГ «Агроцентр-2019», на виконання підпункту 4.2 договору про надання парової допомоги від 18 лютого 2025 року, укладений додаток №1 до договору про надання правової допомоги.
Відповідно до пункту 1 вказаного додатку сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару за надання адвокатом правової допомоги вказаної в договорі у розмірі: 12 000,00 грн в суді апеляційної інстанції у цивільній справі № 545/1326/24 за позовом Решетилівської міської ради полтавської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ФГ «Агроцентр-2019» про визнання недійсним державного акту, договору купівлі-продажу земельної ділянки і витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
Додатково слід зауважити, що заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат була направлена позивачеві та його представнику до електронного кабінету користувачів ЄСІТС під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19.
Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У відповідності до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 20 травня 2026 року у справі № 911/969/24 наголосила на тому, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18-ц зазначено, що відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).
Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Висновок за результатами розгляду заяви
Отже, враховуючи той факт, що апеляційну скаргу залишено без задоволення та відсутності заперечень зі сторони позивача, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, тому з Решетилівської міської ради на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн та з Решетилівської міської ради на користь ФГ «Агроцентр-2019» підлягають стягненню кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
Керуючись статтями 137, 141, 270 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву адвоката Беркути Владислава Леонідовича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат - задовольнити.
Стягнути з Решетилівської міської ради на користь ОСОБА_2 кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
Стягнути з Решетилівської міської ради на користь Фермерського господарства «Агроцнентр-2019» кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн.
Судове рішення набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Повний текст судового рішення складено 28 липня 2026 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак